👨‍⚕️🩺 Dr. Shedi 🐾♥️

Економ, преміум, суперпреміум і холістик: у чому різниця? 🐾Поділ кормів на економ, преміум, суперпреміум і холістик — досить умовний. Це не офіційна медична класифікація, а більше маркетинговий спосіб розділити корми за якістю складу, ціною та підходом до рецептури.🟤 ЕкономЗазвичай це найдешевші корми.У складі часто багато зернових, рослинних білків, субпродуктів невизначеної якості, ароматизаторів і барвників.📌 Мінус: тварина може з’їдати більше корму, але отримувати менше якісних поживних речовин.🟡 ПреміумТрохи кращий рівень, ніж економ.У складі може бути більше тваринних компонентів, але часто все ще багато наповнювачів, зернових і не завжди прозоро вказані джерела білка.📌 Це не завжди “поганий” корм, але його якість дуже залежить від конкретного бренду.🟢 СуперпреміумЗазвичай має кращу рецептуру, зрозуміліші джерела білка, вищу засвоюваність і менше зайвих добавок.Такі корми частіше враховують вік, розмір, активність і особливості здоров’я тварини.📌 Тут уже важливі не красиві написи на упаковці, а конкретний склад і відповідність потребам тварини.🔵 ХолістикЦе корми, які часто позиціонують як найбільш “натуральні”: з якісними білками, овочами, ягодами, травами, іноді без зернових.Але важливо: слово “холістик” не гарантує, що корм автоматично найкращий або підходить саме вашій тварині.📌 Беззерновий, дорогий або “натуральний” — не завжди означає корисний.Головний висновок 🩺Обирати корм потрібно не лише за класом, а за:✅ складом;✅ якістю білка;✅ засвоюваністю;✅ станом здоров’я тварини;✅ віком, вагою та активністю;✅ реакцією організму: шерсть, стілець, шкіра, апетит.Найкращий корм — не той, на якому написано “холістик”, а той, який підходить конкретній тварині та закриває її потреби 🐶🐱

Топ 5 порід собак, яких я, як ветеринар, не завів би собі 🐶⚠️І не тому, що вони «погані».А тому, що за їхньою популярністю дуже часто стоять хронічні проблеми зі здоров’ям, біль, дорогі обстеження та складне довічне ведення.Це не означає, що кожен конкретний собака обов’язково буде хворим. Але породні ризики тут справді високі.1. Мальтіпу, кавапу та інші «дизайнерські» суміші 🧬Я б не сприймав їх як «здоровішу альтернативу» породним собакам.Це не окрема стабільна порода, а суміш ліній, яка може тягнути спадкові проблеми одразу з обох боків.У кавапу це ризики від кавалер-кінг-чарльз-спанієля, зокрема мітральна недостатність клапана серця, а також ризики з боку пуделя.У мальтіпу — ризики з боку мальтезе та пуделя: ортопедичні, очні й трахеальні проблеми, які часто зустрічаються у дрібних собак.Саме через цю суміш спадкових ризиків я б собі їх не обирав.2. Французький бульдог і мопс 😮‍💨Для мене це один із найочевидніших пунктів.Через брахіцефальну будову черепа ці собаки мають високий ризик обструктивного синдрому дихальних шляхів.Їм часто важко дихати, вони гірше переносять спеку, фізичне навантаження і наркоз.До цього нерідко додаються шкірні проблеми, подразнення складок, а також очні та шлунково-кишкові порушення.Я не вважаю нормою породу, якій іноді буквально важко дихати.3. Шарпей 👁️Шарпей для мене — це приклад породи, у якій зовнішність дуже часто стоїть вище за комфорт тварини.Їхня будова пов’язана з частими проблемами зі шкірою, зокрема з рецидивними піодерміями.Також у шарпеїв часто зустрічається заворот повік. Через це собаці може бути боляче дивитися, виникає подразнення рогівки, а іноді потрібне оперативне втручання.До того ж шарпей належить до брахіцефальних порід, тому в них також можуть бути проблеми з диханням.4. Кавалер-кінг-чарльз-спанієль ❤️Тут я б не казав просто «спанієль», а саме кавалер-кінг-чарльз-спанієль, бо це дуже конкретна і, на жаль, дуже проблемна історія.У цієї породи добре відома схильність до мітральної хвороби клапана серця. Вона може розвиватися навіть у досить молодому віці.Крім того, у кавалерів описані й інші серйозні проблеми, зокрема неврологічні.Це чудові за характером собаки, але я занадто добре знаю, скільки в них може бути кардіологічних проблем.5. Такса 🦴Такси — класичний приклад породи, у якій сама анатомія підвищує ризики.Через довгий хребет і короткі кінцівки вони мають високу схильність до хвороби міжхребцевих дисків, протрузій і гриж.А це вже про біль, неврологічний дефіцит, іноді втрату здатності ходити та дорогі операції.Саме тому для мене такса — дуже красива, але ризикована порода з погляду опорно-рухового апарату.Мій висновок як ветеринара 🩺Я б не заводив цих собак не тому, що вони «не милі» чи «не класні».А тому, що за популярною зовнішністю занадто часто стоять хронічний біль, проблеми з диханням, серцем, хребтом, очима або шкірою.Для мене хороша порода — це не лише зовнішність, а насамперед здоров’я, функціональність і якість життя.І навіть відповідальний заводчик не завжди може повністю прибрати ризик, який уже закладений самою анатомією або породною селекцією.

Бореліоз, або хвороба Лайма, — це бактеріальне захворювання, яке передається через укуси інфікованих кліщів. Його збудником є бактерії роду борелія, які після потрапляння в організм можуть впливати на суглоби, нирки, нервову систему, серце та загальний стан тварини.Найважливіше, що потрібно запам’ятати власникам:людина не заражається бореліозом напряму від собаки чи кота.Основний шлях зараження — укус інфікованого кліща, а не контакт із хворим улюбленцем. Водночас тварина може принести кліща додому на шерсті, і вже цей кліщ може вкусити людину. Саме тому захист тварин від кліщів важливий не лише для них, а й для всієї родини. Центри з контролю та профілактики захворювань США зазначають, що собаки й коти можуть хворіти на бореліоз, але немає доказів, що вони передають інфекцію власникам напряму; натомість улюбленці можуть приносити інфікованих кліщів у дім або двір. 🧬 Як виникає бореліоз?Бореліоз не виникає просто від прогулянки в траві. Для зараження потрібен кліщ, який уже переносить борелію.Схема виглядає так:Кліщ живе в траві, кущах, лісосмугах, парках або на узбіччях.Він чіпляється до собаки, кота або людини.Під час живлення кліщ може передати борелії в організм.Бактерії потрапляють у тканини й можуть запускати запальну реакцію.У собак і котів зараження відбувається тоді, коли інфікований кліщ під час живлення передає збудника. Американська рада з паразитології тварин зазначає, що у собак і котів зараження бореліями пов’язане саме з укусом кліща, а не з контактом між тваринами. 🐶 Бореліоз у собакСобаки хворіють на бореліоз частіше, ніж коти. Але навіть серед собак не кожне зараження одразу означає важку хворобу.У частини тварин борелії можуть бути в організмі, але симптомів немає. В інших собак захворювання може проявлятися через кілька тижнів або навіть місяців після укусу кліща.Основні можливі симптоми у собак:🐾 млявість;🐾 підвищення температури;🐾 зниження апетиту;🐾 болючість у суглобах;🐾 кульгавість, яка може “переходити” з однієї лапи на іншу;🐾 небажання рухатися;🐾 збільшення лімфатичних вузлів;🐾 болючість м’язів;🐾 у тяжчих випадках — ураження нирок.Ветеринарний довідник Мерк описує бореліоз як бактеріальну хворобу, що передається кліщами та може уражати домашніх тварин; для собак типовими проявами вказують гарячку та періодичну кульгавість, яка може змінювати лапу. 🐱 А коти можуть хворіти на бореліоз?Так, коти можуть контактувати з бореліями, але клінічно виражений бореліоз у котів трапляється значно рідше, ніж у собак.Це не означає, що котів не потрібно захищати від кліщів. Коти також можуть приносити кліщів у дім, особливо якщо гуляють на вулиці, живуть у приватному секторі, їздять на дачу або контактують із місцями, де є трава й кущі.У котів можливі неспецифічні прояви:🐾 млявість;🐾 зниження апетиту;🐾 дискомфорт;🐾 кульгавість;🐾 підвищення температури;🐾 болючість при русі.Але в котів такі симптоми можуть мати дуже багато інших причин, тому бореліоз не можна встановлювати лише “на око”.🧠 Чому бореліоз може бути складним для діагностики?Бореліоз — це не завжди проста історія “кліщ вкусив — одразу стало погано”.Проблема в тому, що:• симптоми можуть з’явитися не одразу;• частина тварин не має явних ознак;• кульгавість і млявість можуть бути при десятках інших хвороб;• позитивний тест не завжди означає активну хворобу саме зараз;• негативний результат не завжди повністю виключає проблему, якщо дослідження зробили невчасно або неправильно.Саме тому діагноз ставлять не лише за одним аналізом, а за сукупністю даних:🔬 анамнез;🔬 сезонність і ризик контакту з кліщами;🔬 клінічні ознаки;🔬 огляд;🔬 аналізи крові;🔬 тести на борелії;🔬 оцінка нирок і сечі;🔬 виключення інших причин симптомів.Продовження 👣

🐱🚬 Паління власників і бронхіальна астма у тварин: який звʼязок?Бронхіальна астма — це хронічне запалення дихальних шляхів, при якому бронхи стають чутливими, звужуються та реагують на подразники кашлем, хрипами й задишкою.Один із сильних подразників — тютюновий дим.Коли власник палить у квартирі, тварина вдихає не лише дим, а й дрібні частинки, які осідають на шерсті, меблях, підлозі та лежанках. Потім кіт або собака злизує їх із шерсті під час вмивання.⚠️ У чутливих тварин це може провокувати:• хронічний кашель;• напади задишки;• хрипи під час дихання;• подразнення слизових;• часті загострення астми або бронхіту;• гіршу відповідь на лікування.Особливо вразливі коти, тварини з уже діагностованою астмою, хронічним бронхітом, алергічними реакціями або проблемами з серцем.✅ Що варто зробити:• не палити в приміщенні;• не палити біля тварини;• частіше провітрювати;• прати лежанки;• регулярно прибирати пил;• використовувати очищувач повітря, якщо є можливість.🐾 Висновок:для тварини тютюновий дим — це не просто неприємний запах, а фактор, який може підтримувати запалення дихальних шляхів і погіршувати перебіг астми. Найкраща допомога — чисте повітря вдома.

🥩 БАРФ чи звичайне харчування: що обрати для тварини?Існує два популярні підходи до годування тварин: БАРФ та звичайне домашнє харчування. Обидва варіанти можуть виглядати “натурально”, але мають різні ризики.🥩 БАРФ — сире мʼясо, кістки, субпродуктиПлюси:✅ натуральний склад;✅ висока смакова привабливість;✅ власник чітко бачить, що їсть тварина.Мінуси:⚠️ високий ризик бактерій і паразитів;⚠️ можливий дефіцит кальцію, йоду, вітамінів та мікроелементів;⚠️ кістки можуть травмувати зуби, стравохід або кишківник;⚠️ складно правильно збалансувати раціон без ветеринарного дієтолога.🍚 Звичайне домашнє харчування — мʼясо, каші, овочіПлюси:✅ термічна обробка знижує ризик інфекцій;✅ легше контролювати якість продуктів;✅ може підходити тваринам із чутливим травленням, якщо правильно підібране.Мінуси:⚠️ “курочка з кашею” — це не повноцінний раціон;⚠️ часто бракує кальцію, жирних кислот, вітамінів і мінералів;⚠️ неправильні пропорції можуть шкодити кісткам, шерсті, серцю, ниркам і травленню.🐾 ВисновокНатуральне харчування — це не просто “дати мʼясо”.І БАРФ, і домашній раціон мають бути збалансовані під вид, вік, вагу, активність і стан здоровʼя тварини.❌ Найгірший варіант — годувати “на око”.✅ Найкращий — складати раціон разом із ветеринарним дієтологом.

🐶😺☀️ Чи потрібно стригти тварину на літо?Багато власників думають: якщо тварині спекотно — її треба коротко підстригти. Але це не завжди правильно.Шерсть у собак і котів — це не просто “шуба”. Вона допомагає регулювати температуру, захищає шкіру від сонця, перегріву, укусів комах, подразнень і травм.Особливо обережно треба бути з породами, які мають подвійний тип шерсті: хаскі, шпіци, самоїди, вівчарки, коргі, маламути та багато інших. Їх не варто стригти “під нуль”, бо це може порушити природну терморегуляцію, зіпсувати якість шерсті та підвищити ризик перегріву.✅ Що справді допомагає влітку:• регулярне вичісування підшерстя;• доступ до свіжої води;• прогулянки вранці та ввечері;• уникання активності в спеку;• прохолодне місце вдома;• догляд за ковтунами, бо вони заважають шкірі “дихати”.✂️ Стрижка може бути потрібна, якщо є ковтуни, дерматологічні проблеми, сильне забруднення шерсті або медичні показання.Але коротка стрижка “щоб не було жарко” — не завжди користь. Іноді вона може навіть нашкодити.🐾 Висновок:на літо тварині частіше потрібна не стрижка, а правильний догляд за шерстю та захист від перегріву.

🐶 Чому не варто давати тваринам людські молочні та кисломолочні продукти?Багато власників вважають, що сир, молоко, йогурт чи кефір — це «корисний смаколик» для собаки або кота. Але для тварин це не завжди безпечно.🥛 Молоко та кисломолочні продукти для людей не створені під потреби тварин.У багатьох собак і котів з віком знижується здатність нормально перетравлювати лактозу — молочний цукор. Через це після таких продуктів можуть зʼявлятися:• здуття;• газоутворення;• бурчання в животі;• діарея;• нудота або блювання;• свербіж чи реакції з боку шкіри у чутливих тварин.🧀 Окрема проблема — жирність і добавки.Людські молочні продукти можуть містити забагато жиру, солі, цукру, ароматизаторів або підсолоджувачів. Для тварин це зайве навантаження на травну систему, печінку та підшлункову залозу.⚠️ Особливо небезпечні продукти з цукром, шоколадом, родзинками, фруктовими наповнювачами або підсолоджувачами.✅ Краще обирати спеціальні молочні ласощі для тварин.Вони створені з урахуванням особливостей травлення собак і котів: мають контрольований склад, адаптовану жирність і безпечніші інгредієнти.🐾 Висновок простий:те, що корисне або звичне для людини, не завжди підходить тварині. Якщо хочете пригостити улюбленця — краще обирайте ласощі, створені саме для його виду, віку та стану здоровʼя.

Венсаркома, або трансмісивна венерична пухлина собак, — це особливий вид пухлини, який може передаватися від однієї собаки до іншої живими пухлинними клітинами. Тобто це не вірус, не бактерія і не «звичайна інфекція», а саме пухлинні клітини, які при прямому контакті потрапляють на слизову оболонку або пошкоджену шкіру іншої тварини й можуть там прижитися. Це одна з небагатьох відомих у природі пухлин, яка здатна передаватися між тваринами як «живий трансплантат» пухлинних клітин. У собак така пухлина існує дуже давно й, за сучасними даними, походить від давньої клітинної лінії, яка передається між собаками протягом тисяч років. 🧬 Чому це не зовсім «звичайний рак»?У більшості випадків рак виникає всередині організму конкретної тварини: одна з її власних клітин починає неконтрольовано ділитися, утворюючи пухлину.З венсаркомою ситуація інша.Тут пухлинна клітина вже існує в організмі хворої собаки, а потім при тісному контакті може механічно переноситися на іншу собаку. Якщо вона потрапляє на слизову оболонку або мікротравмовану тканину, то може закріпитися й почати рости вже в новому організмі. Простіше кажучи:собака не “підхоплює рак” через повітря чи миску, а отримує пухлинні клітини при прямому контакті з ураженою ділянкою іншої собаки.🔄 Як передається венсаркома?Найчастіше венсаркома передається під час в’язки, тому її й називають венеричною пухлиною. Але важливо розуміти: вона не завжди пов’язана лише зі статевим контактом.Пухлинні клітини можуть переноситися також під час:🐾 обнюхування статевих органів;🐾 вилизування уражених ділянок;🐾 кусання;🐾 тісного контакту між безпритульними або нестерилізованими тваринами;🐾 контакту зі слизовими оболонками рота, носа або очей.Саме тому венсаркома може з’являтися не тільки на статевих органах, а й у носовій порожнині, ротовій порожнині, на шкірі або біля очей. 🐕 У яких собак ризик вищий?Найчастіше венсаркома зустрічається у собак, які мають вільний вигул або жили на вулиці. Особливо часто її виявляють у тварин із невідомою історією життя, собак після притулків, перетримок, самовигулу або неконтрольованих в’язок.У групі ризику:🔸 некастровані кобелі та нестерилізовані суки;🔸 собаки, які мають контакт із великою кількістю інших собак;🔸 тварини з вулиці або з невідомим минулим;🔸 собаки після неконтрольованих в’язок;🔸 тварини з ослабленим імунним захистом.У Північній Америці та більшій частині Центральної й Північної Європи ця пухлина реєструється нечасто, але в багатьох регіонах світу, особливо там, де є велика кількість безпритульних собак, вона трапляється значно частіше. 🩸 Як виглядає венсаркома?Зовні венсаркома часто має вигляд пухкої, вузлуватої, інколи «цвітної капусти» маси. Вона може бути маленькою — лише кілька міліметрів, а може виростати до великих розмірів. Її поверхня часто запалена, легко травмується, кровоточить і може мати виразки. Найчастіші ознаки:🩸 кров’янисті виділення зі статевих органів;🩸 краплі крові на підлозі або підстилці;🩸 часте вилизування статевих органів;🩸 набряк або видиме новоутворення в ділянці петлі чи препуція;🩸 неприємний запах;🩸 дискомфорт під час сечовипускання;🩸 кровотеча після контакту або огляду;🩸 у кобелів іноді може бути неможливість повністю втягнути статевий член назад у препуцій.У сук пухлина може розташовуватися глибоко у піхві, тому власник іноді бачить лише кров’янисті виділення й помилково думає, що це «затяжна тічка», цистит або проблема із сечовим міхуром. 👃 Чому венсаркома іноді буває в носі або роті?Це важливий момент. Хоча назва пухлини пов’язана зі статевими органами, венсаркома не завжди знаходиться саме там.Якщо собака обнюхує або вилизує уражену ділянку іншої собаки, пухлинні клітини можуть потрапити на слизову оболонку носа чи рота. Якщо там є мікротравми, клітини можуть закріпитися й почати рости.При ураженні носа можуть бути:🤧 часте чхання;🩸 кров із носа;👃 виділення з носа;😮 утруднене дихання;🦴 деформація морди в запущених випадках.Продовження 👣

Іноді власники думають:«Ну це ж просто корм для тварин. Якщо собака зʼїла котячий корм — нічого страшного?»Або навпаки:«Кіт трохи поїв собачого корму, він же теж мʼясний, значить підійде?»Насправді собаки й коти мають різні потреби в поживних речовинах, тому корм для одного виду не підходить як постійне харчування для іншого. Разово — зазвичай не катастрофа. Регулярно — може стати проблемою для здоровʼя.🧬 Чому корм для котів і собак різний?Собака і кіт — не просто «дві домашні тварини». Їхній обмін речовин працює по-різному.🐶 Собака — всеїдніша тварина. Її організм краще пристосований використовувати різні джерела поживних речовин: тваринні білки, жири, частину рослинних компонентів.🐱 Кіт — облігатний хижак. Це означає, що його організм еволюційно залежить від поживних речовин, які природно містяться саме у тваринній їжі. Котам потрібна більша кількість деяких амінокислот, жирних кислот і вітамінів, які собака може частково утворювати або використовувати інакше. Саме тому коти не можуть безпечно жити на кормі, створеному для собак. 🐱 Чому коту не можна регулярно їсти собачий корм?Собачий корм не розрахований на специфічні потреби котячого організму. Головна небезпека не в тому, що кіт один раз щось зʼїв, а в тому, що при регулярному годуванні він може недоотримувати життєво важливі речовини.1. Дефіцит таурину ❤️👁️Коти потребують таурин із їжею. Для них це критично важлива амінокислота, яка потрібна для:• роботи серця;• здоровʼя сітківки ока;• нормального травлення;• репродуктивної функції;• підтримки нервової системи.Собачий корм не зобовʼязаний містити таурин у кількості, достатній саме для кота. При тривалому дефіциті можливі тяжкі наслідки, зокрема проблеми із серцем і зором. 2. Недостатньо вітаміну А у потрібній формі 🥩Собаки можуть краще використовувати попередники вітаміну А з рослинних джерел. Коти цього повноцінно робити не можуть, тому потребують уже готову форму вітаміну А з раціону.Якщо кіт довго їсть корм, створений для собаки, він може отримувати недостатньо вітаміну А у формі, яка підходить саме котячому організму. Це може впливати на зір, шкіру, слизові оболонки, імунну систему та загальний стан. 3. Недостатньо арахідонової кислоти 🧬Арахідонова кислота — важлива жирна кислота, яка бере участь у роботі клітин, шкіри, шерсті, репродуктивної системи та запальних реакцій організму.Собаки можуть частково утворювати її з інших жирних кислот. Коти — ні або майже ні, тому мають отримувати її з їжею. Собачий корм не завжди забезпечує кота цією речовиною в потрібній кількості. 4. Менше білка, ніж потрібно коту 🍖Котам зазвичай потрібно більше білка, ніж собакам. Їхній організм постійно використовує амінокислоти як джерело енергії та для підтримки тканин. Тому собачий корм може бути для кота надто «бідним» за білковою складовою.Це особливо небезпечно для кошенят, вагітних кішок, літніх котів, тварин після хвороб або котів із втратою мʼязової маси.🐶 А чи можна собаці котячий корм?Разово — найчастіше нічого страшного не станеться. Багато собак навіть дуже люблять котячий корм, бо він часто має більш насичений запах, більше білка та жиру.Але постійно годувати собаку котячим кормом не варто.1. Котячий корм часто жирніший і калорійніший 🍗Корм для котів створений під інші потреби. Він зазвичай більш концентрований, поживний, ароматний і калорійний.Для собаки це може означати:• швидкий набір ваги;• надлишок калорій;• підвищене навантаження на травну систему;• ризик блювання або діареї;• загострення проблем із підшлунковою залозою у схильних тварин.Особливо обережними треба бути з собаками, які вже мають ожиріння, чутливе травлення, хронічні хвороби печінки, кишківника або підшлункової залози.2. Надлишок білка не завжди дорівнює користі ⚖️Власники часто думають:«Більше білка — значить краще».Але харчування має бути не просто «багатим», а збалансованим. Важливі не лише білки, а й співвідношення енергії, мінералів, жирів, вітамінів і мікроелементів.Продовження 👣

Власники часто помічають: у собаки або кота вуха швидко забруднюються, з’являється коричнева сірка, неприємний запах, свербіж або тварина починає трясти головою.І перша думка зазвичай така:“Потрібно просто частіше чистити вуха”.Але це не завжди правильно. Надмірна кількість сірки — це часто не проблема “брудних вух”, а ознака того, що у вусі змінилося середовище або почалося запалення.Вухо — це не просто “трубочка”, яку треба періодично протирати. Це чутлива система зі шкірою, залозами, мікрофлорою, вологістю, вентиляцією та захисними механізмами.🧬 Для чого взагалі потрібна вушна сірка?Вушна сірка — це не “бруд”. У нормі вона виконує захисну функцію.Вона допомагає:🛡️ зволожувати шкіру слухового проходу;🛡️ затримувати пил і дрібні частинки;🛡️ підтримувати місцевий захист;🛡️ частково перешкоджати надмірному розмноженню мікроорганізмів;🛡️ виводити дрібні забруднення назовні.У здорового вуха сірки небагато, вона не має різкого запаху, а тварина не чухає вуха й не трясе головою.Проблема починається тоді, коли сірки стає багато, вона швидко накопичується, змінює колір, запах або супроводжується свербежем.🔥 Запалення зовнішнього слухового проходуНайчастіше надмірна кількість сірки пов’язана із запаленням зовнішнього слухового проходу.При запаленні шкіра у вусі набрякає, червоніє, стає болючою або свербить. Залози починають активніше виробляти секрет, тому власник бачить більше сірки або виділень.Ознаки можуть бути такі:🔸 тварина трясе головою;🔸 чухає вухо лапою;🔸 треться головою об меблі;🔸 вухо має неприємний запах;🔸 з’являються коричневі, жовті або гнійні виділення;🔸 шкіра всередині вуха червона;🔸 тварині боляче, коли торкаються вуха;🔸 вухо швидко забруднюється після чистки.Довідник Мерк для ветеринарів описує запалення зовнішнього вуха як поширену проблему собак і котів; серед ознак вказані свербіж, біль, запах, почервоніння, набряк і виділення. Діагностика базується на анамнезі, огляді вуха та цитологічному дослідженні виділень. 🐾 Алергія — одна з найчастіших причин проблем із вухамиУ собак дуже часто вуха страждають через алергічні захворювання.Це може бути:🌿 реакція на довколишнє середовище;🥣 харчова реакція;🧴 контактна реакція на засоби догляду;🧹 реакція на пил, пилових кліщів, плісняву, пилок.Коли алергія вражає шкіру, вона може проявлятися не лише свербежем лап чи живота, а й запаленням вух. Вухо всередині вкрите шкірою, тому воно також реагує на алергічне запалення.При алергії часто буває так:🐶 вуха запалюються знову і знову;🐶 лікування краплями допомагає тимчасово;🐶 після завершення лікування сірка повертається;🐶 паралельно можуть бути почервоніння лап, свербіж, отити, висипання;🐶 загострення може бути сезонним або після певної їжі.Довідник Мерк зазначає, що атопічний дерматит, викликаний чинниками середовища або їжею, часто спричиняє почервоніння і свербіж вушних раковин та зовнішніх слухових проходів, а також сприяє вторинному бактеріальному або дріжджовому запаленню вуха. 🦠 Дріжджові грибкиДуже часта причина темної, жирної, коричневої сірки з неприємним запахом — надмірне розмноження дріжджових грибків.У нормі вони можуть бути частиною мікрофлори шкіри, але при зміні середовища починають розмножуватися активніше.Цьому сприяють:🔸 алергія;🔸 волога у вусі;🔸 вузький слуховий прохід;🔸 часті неправильні чистки;🔸 хронічне запалення;🔸 зниження місцевого захисту шкіри.Власники часто описують це так:👃 “вухо пахне кисло або неприємно”;🟤 “сірка темна, жирна”;🐾 “собака чухається”;🔁 “після крапель стає краще, але потім усе повертається”.У таких випадках важливо не просто мити вухо, а зробити цитологію. Вона показує, чи є дріжджі, бактерії, запальні клітини та який тип запалення переважає.Європейська рада з контролю паразитів і грибкових захворювань у тварин зазначає, що дріжджові отити та дерматити є важливими поверхневими грибковими проблемами собак і котів. Продовження 👣