СПИШ?Стас лежав, втупившись у стелю. Телефон світився поруч — 21:00, як завжди в такі моменти, коли ніч тільки починається, а думки вже втомили.Повідомлення від мами:«Прекрасні новини!»Він усміхнувся крізь втому. Прекрасні? О так, звісно. Кішка народила? Вона дорахувалася банок, які вважала навіки загубленими через його недбалість? Раян Гослінг відкачав з обличчя всі філери? Урвала шикарну розсаду за смішні гроші? Настав мир?Мама, випереджаючи його питання, надіслала наступне повідомлення:“Березень вже майже закінчився!”Що? Це і були її гарні новини? Спочатку Стас засмутився. Хіба це радість? Просто констатація факту, календарю. Мабуть, їй просто нема чим зайнятися.Але потім він подумав, що в цьому реченні й справді багато щастя. Ми пережили зиму. Ми ще ближче до літа. Скоро заквітнуть каштани, і люди почнуть обирати для перших побачень не кафе, а парки й маленькі київські дворики. Можна буде зняти куртку й сховати в ній 20 гривень, аби зрадіти наступного року. На терасах можна отримати не тільки матчу на безлактозному вівсяному молоці з солодким сиропом без цукру та чогось святого — уже можна отримати і вітамін D!Стас узяв у руки телефон і написав мамі відповідь:“Маєш рацію, ма! Це чудові новини.”