СПИШ | Коли ми кажемо, що люди з іншого культурного середовища навряд чи нас ...

Коли ми кажемо, що люди з іншого культурного середовища навряд чи нас зрозуміють, ми маємо на увазі саме це:— Тривога? Трясця. Шахеди? — Ні, балістика. — Фух. Коротенька.***— Розумієте, дорогенька, у цьому світі є Чумацький Шлях. Знаєте? Зорі там. А є Шахедний шлях — то моя вулиця, яка всю ніч слухала дзижчання тих мопедів. Щоб їх підняло та гепнуло. Але в цьому я не знаходжу жодної романтики — не такої, як у зорях.***— Діти, а у що це ви граєтеся? — У “тривогу”. Коли вона починається — усі мають ховатися в халабуди. А коли відбій — вибігати дуже швидко.***— Оце влупило. То корейський мотлох був? — Та ні, наче звичайний.***— Мені треба їхати — вигуляти собаку до відключень. Вона вагітна, і я не хочу її напружувати підйомом на 21 поверх. — Ого! Нагуляла? — Закохалася. Це доволі легко, коли немає світла ліхтарів і ти не бачиш морду нового знайомого.***Почалася тривога, але до кінця вистави залишалося 10 хвилин, тож нас не вигнали на вулицю, і ми все додивилися. Так пощастило, ви уявляєте!***— Доню, це ти що намалювала? — ППО. — Красівоє. Але я думала, то слон із п’ятьма хоботами.От як це все пояснити неукраїнцям?