​​Ще один відгук про мій твір - на сторінці певної читацької спільноти. Читачку тригернув мій роман. А мене тригернув відгук. Мова про цей мій твірДмитро КАЛИНЧУКПТАШНИКИДинамічний роман про сучасну війну і про пригоди пілотів БПЛА. Що тригернуло мене? Нюанси на які читачка звернула увагу. Власне, я писав цю книжку з цілком конкретною метою - хотів аби люди дізналися про те як створювалося те, що зараз ми називаємо Сили безпілотних систем. Про роботу пілотів та операторів. Про те як доводиться добувати техніку для роботи. Про те як хапаємо собі у другі номери першого-ліпшого і самі його навчаємо його обов'язкам - часто густо прямо на завданнях. Про те як доводиться працювати - підйом о 3-й, аби злетіти після заграв, польоти, звіти, наради в командирів і завдання на наступний день, що приходять о 12-й ночі, тому спиш дорогою на завдання і дорогою з завдання. Про те як можна забути помитися або поїсти, але не можна забути зарадити батареї та планшет з "Кропивою". Про те як пілоти тягнуть ящики зі своїми апаратами у слід за піхотою і про те як помешканням пілотів стають старезна глинобитна хата, або неошитий бліндаж з мишами. Поєднання 18-го ст. з 21-м - за плетеним тином, у глиняній хаті з балками тесаними сокирою, розкладені ноутбуки, планшети, монітор, зарядні пристрої з акумуляторами. І хлопці та дівчата сплять у спальниках на підлозі - на єдиному столі сушиться літак. БПЛА. А ще - робота волонтерів, які збирають на техніку кошти. А ще - виробники БПЛА, завдяки яким ми маємо свої крила. Все це я бажав описати. І все це я писав практично з натури. Судячи з відгуків - вдалося. Прочитаєте книжку - переконаєтеся самі. А придбати роман "Пташники" можна у видавців. За посиланням. Натискайте!