Canal Дозвольте доповісти - @dozdop - №5965
І знову про божевільних... Трамп офіційно оголосив про тимчасове "перемир'я" у гренландському питанні, скасувавши введення 10% мит проти європейських союзників з 1 лютого. Після зустрічі з генсеком НАТО Рютте в Давосі Донні заявив про формування "рамок майбутньої угоди" щодо острова та всього Арктичного регіону. Трамп підкреслив, що не планує використовувати силу, проте знову наголосив: для ефективного захисту Заходу (зокрема розгортання системи ПРО "Золотий купол") США потребують не оренди, а саме "права власності" та "юридичного титулу". Між іншим, про право власності, як єдину можливу форму контролю, яка його задовольнить, Донні вже заявляв не раз. Ріелтори вони такі ріелтори.За цією переможною риторикою приховується спроба запровадити нову, дуже небезпечну форму міжнародних відносин - модель "функціонального суверенітету". Публікації в The New York Times свідчать, що американські чиновники обговорюють із Данією та НАТО не просто розширення баз, а передачу суверенітету над обмеженими територіями Гренландії. Тобто США хочуть, щоб на певних ділянках острова діяли виключно американські закони та прапор, без будь-якого втручання Копенгагена.Для європейських політиків та експертів цей підхід виглядає як "м'яка анексія", що все рівно руйнує засади НАТО. Прем'єрка Данії вже попередила, що силове посягання на Гренландію означатиме кінець Альянсу, а данські військові вже почали перекидання додаткових сил на острів. Паралелі з історією Севастополя та Криму тут очевидні: будь-яка "особлива зона" під іноземним прапором всередині суверенної держави неминуче стає точкою майбутнього конфлікту та ерозії державного контролю. Схоже, у Трампа був хороший вчитель.Нинішня тактика Європи - класична гра на випередження та виграш часу. Погоджуючись на розпливчасті "рамкові домовленості" через НАТО, Данія та ЄС намагаються вгамувати апетит Трампа символічними поступками та уникати при цьому юридичних змін кордонів. Але намір Трампа отримати "титул власності" замість "ліцензійної угоди" говорить про те, що він цього разу не збирається зупинятися на спільних деклараціях і рамкових угодах. Питання в тому, чи задовольниться Білий дім розширенням доступу до баз, чи продовжить тиск заради створення першого в історії НАТО американського суверенного анклаву на території союзника (чи то пак, колишнього союзника).Підписатися на Дозвольте доповісти
701
26-01-21 23:08