«До постановки фільму запрошено знавців [кримсько]татарської старовини, от як директора кримського національного музею. Ролю Аліма виконує народній артист Криму Хайрі. Типаж добрано з місцевої кримської людности. Зйомки провадяться здебільшого в Криму. Для цього використано найкращі краєвиди й місцевості кримських гір та аулів. Фільм цей матиме велике значіння, бо він малює пригноблення [кримських] татар за царату», — з журналу «Кіно» №8 1926 року. #На_обкладинці №10, рік той самий.У серпні відбулася його прем'єра. 1927 року «Алім» показали в Берліні й Парижі як яскраве надбання української і кримськотатарської культур. У 1935 фільм перемонтували з урахуванням нових цензурних правок, 1937 — заборонили. «Гноблення кримськотатарського народу» за царату стало для радянської влади неактуальним — 18 травня 1944 року вона сама розпочала страшну депортацію й геноцид кримськотатарського народу.Сьогодні в Україні відзначають День пам'яті його жертв. Це була послідовна радянсько-російська політика — і щодо культури, і щодо існування самого народу. Пам'ятаймо....Фільм був знайдений аж у 2014 році і реставрований Довженко-Центром. Він досі залишається одним із, на жаль, поодиноких автентичних культурних кіноартефактів, пов'язаних зі справжнім життям Криму.