Саме сьогодні 5 березня, але 1960 року англійський морський біолог Алістер Гарді вперше озвучив на широкий загал основні положення гіпотези, яка стверджувала, що гілка людиноподібних мавп через запеклу конкуренцію у наземних оселищах перейшла на споживання молюсків та інших морепродуктів, що начебто призвело до таких адаптацій як безволосість і двоногість. Ці ідеї відомі під назвою гіпотеза водної мавпи або ж як водна гіпотеза еволюції людини.Гіпотеза водної мавпи була сформульована до великих відкриттів скам'янілостей стародавніх гомінінів у Східній Африці. Її популярність була значно підвищена популярною книжкою Елейн Морган «Походження жінки», яка побачила світ у 1972 році.Інформаційні збурення від цього видання можна почути і зараз.Хоча й понині ця гіпотеза має певну популярність у медіа-просторі, але антропологи її зазвичай ігнорують або навіть класифікують як псевдонаукове вчення. У чому причина такого ставлення до неї науковців, на які докази спиралася ця ідея та чи є в цій цікавій версії, хоч якесь раціональне зерно? Про це ми й поговоримо на новій онлайн-лекції для дитячої авдиторії.Реєстрація: https://forms.gle/4QgWfyf4W82TnoVQ6Подія відбудеться 08 березня в суботу о 10:00.Зображення з газети Harper's Weekly 1860 року