Лекторій Довколаботаніки онлайн

Амоніти – це суперзірки низки геологічних періодів, які широко відомі тим, що в кінці крейди вони стали жертвами одного з наймасовіших вимирань в історії планети. Динозаври, ссавці, квіткові рослини змогли пережити цю катастрофу, а ряд головоногих молюсків під назвою Ammonitida зник і лишився лише в наших просякнутих кальцитом серденьках. (Ну, в любителів палеонтології серця зобов’язані бути біомінералізованими.)Однак, є низка провокаційних даних про те, що амоніти змогли таки пережити глобальний шкереберть, викликаний ударом великого небесного тіла біля півострова Юкатан. Проте, ні вони не борсаються в глибоководних ванночках Маріанської западини разом з мегалодоном у мареннях пересічних фанатів конспірології. Є цікаві дані про те, що деякі популяції амонітів на теренах Нідерландів, Данії та США (Нью-Джерсі) ненадовго пережили вимирання на межі крейди та палеогену. Однак, з накопиченим матеріалом на цю тему не всі спеціалісти погоджувалися. Про можливе існування амонітів у кайнозойській ері ми з вамиі й поговоримо на черговій зустрічі природничого онлайн-лекторію, проаналізуємо свідчення їхнього існування після крейдового масового вимирання, спробуємо зрозуміти, як довго вони ще протрималися та чому таки безповоротно зникли.Коли: субота, 10 січня, 10:00Для кого: цей лекторій перш за все для дитячої аудиторію, але дорослим теж може бути цікавоСуб'єктивна оцінка складності матеріалу: 8/10Тривалість лекції: орієнтовно 40 хв + вікторина + сесія питань/відповідей Реєстрація: https://forms.gle/3MoJBUBi1Hb7wWw27

📅 26 червня🕞 15:30Онлайн-мандрівка “Гаррі Поттер та екскурсія природничим музеєм”Саме цього дня у 1997 році світ уперше дізнався про хлопчика з блискавкою на чолі — побачила світ перша книга про Гаррі Поттера. І саме цього дня ми запрошуємо дітей у подорож, де чарівний світ перетнеться з наукою!🔍 На учасників чекає онлайн-екскурсія всіма чотирма поверхами Природничого музею. Розкажемо про експонати, які могли б надихнути Джоан Ролінґ, покажемо затишні куточки музею та проведемо інтерактивну вікторину в Kahoot.📌 Лінк можна отримати тут: https://forms.gle/xeCDgKCF9VphvpiD6ТЕХНІЧНИЙ МОМЕНТ: І користуюсь ефірним часом та запитую (раптом хтось знає): чи можна купити в Кахуті місячну підписку, а не річну? Бо більший річний план я не потягну, а, здається, на цю зустріч він мені буде потрібний. Функціонал сайту мені дає змогу лише річну обрати. Раптом я щось пропустив і ви маєте досвід оформлення місячної підписки напишіть, будь ласка, що я пропустив у коментарях чи в особисті. Буду вдячний за поради.

У 1911 році Чарльз Дулітл Волкотт досліджував славетну палеонтологічну місцину - Cланці Берджесс. Це місце розташоване у Британській Колумбії, що на теренах Канади. Воно зберігає геологічний літопис кембрійського періоду і часто містить рештки вкрай цікавих істот. Волкотт наткнувся на дев'ять майже повних скам'янілостей тварини, яку він описав як Opabinia regalis.Автор знахідки вважав опабінію представником голих зяброногих ракоподібних. Це ряд Anostraca, який зараз представлений переважно дрібними видами (до 1 см завдовжки), але деякі представники такі як (Branchinecta gigas) можуть досягати й до 15 см.Інтерпретацію Волкотта розвинув Евелін Гатчінсон у 1930 році. Він презентував світу реконструкцію опабінії, як голого зяброногого ракоподібного, який ще до того ж плавав догори дриґом (і хоботком теж). Цей варіант опабінії ви бачите на горішньому зображенні. А ось тут можна відправити якихось юних поціновувачів палеонтології на онлайн-лекцію про п'ятиоку жительку кембрію - https://forms.gle/5i6B93CbREF7wyyF8. Подія почнеться сьогодні, в суботу 14 червня о 13:00.

Саме сьогодні 5 березня, але 1960 року англійський морський біолог Алістер Гарді вперше озвучив на широкий загал основні положення гіпотези, яка стверджувала, що гілка людиноподібних мавп через запеклу конкуренцію у наземних оселищах перейшла на споживання молюсків та інших морепродуктів, що начебто призвело до таких адаптацій як безволосість і двоногість. Ці ідеї відомі під назвою гіпотеза водної мавпи або ж як водна гіпотеза еволюції людини.Гіпотеза водної мавпи була сформульована до великих відкриттів скам'янілостей стародавніх гомінінів у Східній Африці. Її популярність була значно підвищена популярною книжкою Елейн Морган «Походження жінки», яка побачила світ у 1972 році.Інформаційні збурення від цього видання можна почути і зараз.Хоча й понині ця гіпотеза має певну популярність у медіа-просторі, але антропологи її зазвичай ігнорують або навіть класифікують як псевдонаукове вчення. У чому причина такого ставлення до неї науковців, на які докази спиралася ця ідея та чи є в цій цікавій версії, хоч якесь раціональне зерно? Про це ми й поговоримо на новій онлайн-лекції для дитячої авдиторії.Реєстрація: https://forms.gle/4QgWfyf4W82TnoVQ6Подія відбудеться 08 березня в суботу о 10:00.Зображення з газети Harper's Weekly 1860 року