Estadísticas de telegram channel - @dontpidors

😵 Гендер, ЛГБТ та Зелена енергетика — псевдо-пріоритети ЄСЄвропейська комісія оприлюднила перелік політичних пріоритетів на 2026 рік, з якого видно, що на тлі війни в Україні, енергетичної нестабільності, міграційної кризи та зростання соціальних проблем, керівництво ЄС робить гендерні, ЛГБТ-ініціативи та зелену енергетику основою своєї стратегії.Пріоритети зводяться до звичних формулювань: «демократія та європейські цінності», гендерна рівність, права ЛГБТ, прискорена декарбонізація, Інтернет-безпека та стале фінансування. Під приводом «інтернет-безпеки» ЄС посилює контроль над ЗМІ, соцмережами і алгоритмами, при цьому уникаючи реальних дискусій про свободу слова. Тим часом Європейська промисловість втрачає конкурентоспроможність, а «Зелений курс» продовжує поглиблюватися.Такі убогі ініціативи допомагають трохи прикрити очі від реальних проблем Європи і ведуть до культурного і ментального зубожіння суспільства. На тлі зовнішніх загроз і внутрішньої кризи пріоритети ЄС викликають питання: коли ми почнемо вирішувати реальні проблеми?

👏Верховний суд США розглядає питання, яке давно вийшло за межі суто спортивної тематикиЙдеться про закони штатів Айдахо та Західної Вірджинії, які забороняють трансгендерним жінкам брати участь у жіночих спортивних змаганнях і вимагають формувати команди за «біологічною статтю».Під час слухань консервативні судді дали зрозуміти, що схиляються до підтримки цих обмежень. Їхня позиція проста: у спорті, де фізичні відмінності є основою чесної конкуренції, біологічна стать має вирішальне значення. Ліберальні судді, своєю чергою, вказують на ризики дискримінації та наполягають на більш ретельній перевірці таких заборон.Особливо показово, що адміністрація Трампа офіційно стала на бік штатів. Це свідчить про те, що питання давно вийшло за межі місцевого регулювання і стало частиною загальнонаціональної культурної війни. Рішення суду, яке очікується до кінця червня, може створити прецедент, що вплине не лише на спорт, а й на всю правову систему, пов’язану з правами трансгендерних людей.Таким чином, суд опинився перед фундаментальним вибором: або визнати біологічну реальність основою поділу у спорті, або поставити ідеологічні догми про гендерну ідентичність вище за принципи чесності та рівності для біологічних жінок. Це не просто справа про спортивні правила — це перевірка на міцність самих меж між об’єктивною реальністю та суб’єктивними твердженнями.

🤔Офіційна британська статистика виявила шокуючі цифри — cтатистика ONSЛюди, які ідентифікують себе як ЛГБТ+, помирають від отруєнь наркотиками майже втричі частіше, а від алкоголю — майже вдвічі частіше, ніж гетеросексуали. Рівень депресії та самогубств у цій групі також у рази вищий.Організації, що представляють цю групу, негайно знайшли пояснення. Винне, звісно, суспільство. Зокрема — «упередження», «гомофобія», «мікроагресії» у вигляді «неправильних займенників» і жартів. За їхньою логікою, не спосіб життя, не середовище чи внутрішні конфлікти призводять до трагедій, а виключно зовнішній тиск.Це класичний прийом. Коли ідеологія призводить до катастрофічних особистих і соціальних наслідків, найпростіше звинуватити в усьому оточення. Високі показники смертності, депресії та залежностей — це не привід замислитися над впливом самої субкультури, пропаганди раннього камінг-ауту чи зміни статі. Ні, це «стигматизація».Ця статистика — не доказ «гноблення». Це діагноз. Діагноз ідеології, яка калічить життя, а потім звинувачує в цьому всіх, хто відмовляється вважати цю катастрофу нормою. Суспільство, що заохочує такий шлях, стає співучасником трагедії. Але замість порятунку людей їм пропонують повірити, що проблема — в тих, хто не хоче святкувати їхню загибель.

🤡В Івано-Франківську на вікнах місцевого ЛГБТ-центру з’явилися анонімні листівкиУ них містилися твердження про «деструктивний вплив» спільноти на суспільство, а також наводилася статистика про високий рівень суїцидів серед її представників. Керівництво центру назвало ці дані маніпулятивними та підкреслило, що причиною проблем є не «медичні втручання», а стрес від дискримінації.Особливо показово, як швидко цей інцидент було подано як «прояв мови ворожнечі». Будь-яка незгода або критика — навіть у формі анонімних листівок — миттєво отримує ярлик «гомофобії» та стає підставою для переслідування. При цьому сама суть претензій навіть не розглядається. Центр одразу заявляє, що статистика — брехня, а всі проблеми походять виключно від «стигматизації».Цікаво, що в листівках прямо вказано на загрозу національній безпеці. І це ключовий момент, який активісти старанно оминають. Коли діяльність певної групи, особливо спонсорована ззовні, системно руйнує традиційні цінності, інститут сім’ї та демографічну стабільність — це і є питання безпеки. Але обговорювати це не можна. Будь-яка спроба поставити запитання миттєво оголошується злочином.Таким чином, цей випадок — не про «тиск на меншість». Це демонстрація сили. Сили добре налагодженого механізму, який будь-яку критику перетворює на привід для звернень до поліції та публічних звинувачень. Їхнє завдання — не діалог, а монополія на істину. Вони створюють «безпечний простір» лише для однієї точки зору, а всі інші оголошують поза законом.

😑Україна у 2025 році ухвалила щонайменше 16 державних актів, що безпосередньо стосуються прав ЛГБТЦі документи — від етичних кодексів до стратегій — забороняють дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації, запроваджують облік мотивів ненависті в поліції, визнають ЛГБТІК+ соціальною групою та гарантують їм рівний доступ до державної служби й медицини.Ось вам і результат чіткої стратегії та лобіювання. Поки країна воює, під гаслами євроінтеграції та «прав людини» відбувається системна перебудова законодавства. Запроваджується заборона «дискримінаційних закликів» для чиновників і працівників усіх служб — від прокуратури до митниці.Ключове — упровадження ідеологічних норм на всіх рівнях. Це вже не просто захист від насильства, а примусове «визнання внеску» та інтеграція в політику «безбар’єрності».Під виглядом боротьби з дискримінацією створюється система преференцій для однієї ідеологічної групи. Реальні проблеми країни — війна, економіка, безпека — відходять на другий план, поступаючись місцем масштабному соціальному інжинірингу. Кожен такий документ — не крок до рівності, а крок до розколу та підміни національних інтересів інтересами вузького лобі.

🙂Кандидат у судді Львівського апеляційного суду Андрій Соловйов продемонстрував на співбесіді весь спектр якостей, що роблять його ідеальним представником сучасної української юстиціїПо-перше,його наукова доброчесність виявилася на відповідному рівні. У дисертації 2005 року він, посилаючись на статтю в радянській «Літературній газеті» 1986 року, всерйоз стверджував, що чоловіки здатні виношувати дітей. Це не помилка — це діагноз. Людина, яка претендує на вищу судову посаду, будувала наукову роботу на бульварній замітці часів застою.По-друге, він відкрито заявив, що вважає жіночі сльози в суді «забороненим прийомом» і формою психологічного тиску. За його логікою, жінка, яка плаче під час розлучення, ставить себе в нерівне становище з чоловіком, який «не може собі цього дозволити». Очевидно, у його уявленні правосуддя має вершитися в стерильній атмосфері, де людські емоції — поза законом.Найжахливіше — це не виняток. Це стандарт. Саме такі люди й вершать правосуддя. І після цього хтось іще дивується, чому в цій країні немає віри в суд.

🙃Законопроєкт№ 13597, який радикально змінює кримінальне та адміністративне законодавство у сфері так званих «злочинів ненависті», отримав статус євроінтеграційногоЦе означає, що його просування тепер безпосередньо пов’язане зі вступом України до ЄС, що різко підвищує шанси на його ухвалення.Особливо цинічним є сам механізм цього тиску. Європейський Союз, який переживає глибоку внутрішню кризу через власну міграційну та ціннісну політику, тепер диктує Україні, як саме їй змінювати своє законодавство. Під приводом «захисту прав людини» та «недискримінації» від України вимагають ухвалення норм, які призведуть до протилежного результату — дискримінації більшості. Йдеться про запровадження кримінальної відповідальності за «мову ворожнечі», що на практиці означатиме заборону на критику ЛГБТ-ідеології, традиційних цінностей і будь-яких поглядів, які не збігаються з офіційно схваленою толерантністю.Усе це — легалізація ідеологічного тоталітаризму. Законопроєкт створює інструмент для придушення інакодумства, коли під формулювання «мотив ненависті» можна буде підвести будь-яке висловлювання, неугодне ЛГБТ та їхнім прибічникам. Правоохоронні органи перетворяться на механізм політичної цензури.Таким чином, статус «євроінтеграційного» для цього документа — це не прогрес, а капітуляція. Українському суспільству під загрозою зриву переговорів з ЄС нав’язують чужі й руйнівні стандарти, які ведуть не до захисту, а до розколу та тотального контролю над громадською думкою.

🤡Виявляється, кількість трансгендерних персонажів на телебаченні в 2025 році зросла всього на жалюгідні півтора відсоткаІ навіть цей мізерний ріст виявився фікцією, оскільки 61% цих «прогресивних» героїв не повернеться в нові сезони.Особливо зворушливо виглядає заклопотаність організації GLAAD. Вони десятиліттями тиснули на індустрію, вимагаючи квот на ЛГБТК-персонажів, і тепер змушені констатувати провал. Серіали, де вони намагалися просувати свою ідеологію, закриваються один за іншим. Глядачі просто не хочуть дивитися на цей цирк.Єдине місце, де це ще тримається — стрімінгові сервіси на кшталт Netflix. Саме там продовжують штампувати підліткові проекти, де дітям під виглядом розваг впроваджують ідеї про зміну статі та нетрадиційні стосунки. Це не творчість. Це цілеспрямована індоктринація молодого покоління, поки батьки відволікаються.При цьому навіть гіганти на кшталт Disney починають відкочуватися під тиском суспільства. Вони вже прибирають відверто пропагандистські діалоги зі своїх мультфільмів, розуміючи, що втрачають аудиторію. Це красномовний сигнал. Навіть багатомільярдні корпорації відчувають, що суспільство втомилося від цієї нав'язливої поряд денно.Таким чином, звіт GLAAD — це не доказ успіху, а визнання поразки. Їхня агресивна пропаганда в медіа дала зворотний ефект. Замість «нормалізації» вони отримали відторгнення. Замість любові глядачів — закриття серіалів. І це найкращий вердикт, який могло винести суспільство. Воно втомилося від ідеологічного сміття в розвагах і голосує проти своєю увагою та підписками.

🤡Організація Gender Stream відкрила в Україні конвеєр зі створення вічних жертвОрганізації пропонують людям зі спільноти ЛГБТКІ+ безкоштовну психологічну та юридичну допомогу, якщо ті погодяться визнати себе жертвами «насильства за гендерною ознакою» або «злочинів з мотивів ненависті».Спочатку людей переконують, що вони — пригноблена меншість у цілковито ворожому середовищі. Їм надають «безпечний простір», тобто ізолюють від нормального суспільства. А потім проводять через серію консультацій, де психологи закріплюють цей комплекс жертви, а юристи готують документи для подальших розглядів.Але допомога тут — лише інструмент. Справжня мета цієї діяльності — створити видимість масових переслідувань, щоб протягнути закон № 13597. Кожен, хто звернувся, стає статистикою в їхніх звітах, «доказом» необхідності тотальних змін у законодавстві. Вони готують ґрунт для запровадження кримінальної статті за «заклики до нетерпимості», що на практиці означатиме заборону на будь-яку незгоду з їхнім порядком денним.Таким чином, під виглядом благодійності працює політичний центр. Їхнє завдання — не допомогти людині впоратися з труднощами й жити далі, а зробити її довічною заручницею ідеології, вічною клієнткою їхніх послуг і обмінним ресурсом у боротьбі за владу над умами. Це бізнес на травмі, де головний дохід — не гроші, а вплив і готовність суспільства капітулювати перед новими, радикальними нормами.

😑Європейські дипломати в Казахстані виступили з різким засудженням закону про заборону пропаганди нетрадиційних відносинУ Казахстані набули чинності поправки до законодавства, що забороняють пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин. У відповідь акредитовані в країні дипломатичні місії Європейського Союзу, Великої Британії, Австралії та низки інших західних держав опублікували спільну заяву.Дипломати назвали ці зміни порушенням прав людини. Особливе обурення викликало те, що в законодавстві проводиться аналогія між такою пропагандою та педофілією.Водночас складається враження, що європейські дипломати радше мали б виступати з подібними демаршами на підтримку України перед Трампом, а не зосереджуватися на спробах захисту свобод порівняно невеликої групи населення.Що ж до внутрішніх законів Казахстану, то це його внутрішня справа, а не предмет для сліпого наслідування вказівок закордонних посольств. Право держави захищати дітей від деструктивної пропаганди є невід’ємною складовою державного суверенітету.