П’ятничний тейкевей сьогодні неожиданний. От буває так, шо нам кажецця: якшо лишити жовчний дєрзкий комєнт чи провокацію конкурєнту, це зробить тебе замєтним. На жаль, я бачу такий підхід в стрічці рєгулярно — якийсь модерний стіль лідогенерації (та шо вам сказать, минулого тижня я даже бачив в комєнтаріях стіхи!). Ну, типу розрахунок, навєрно, на те, шо аудиторія побачить вашу смєлость, узрить контровєрсію і побіжить в профіль дивитись: вау, хто ж це в нас такий альфач і експєрт.І воно дійсно так працює — всякий раз, коли ти бачиш упоротий комєнт, сложно втриматись, шоб не глянути на лічность автора ближче. Часто це тому, шо не віриться: невже людина добровольно отак крінжує, ше й на повному сєрйозі?Але правда в тому, шо люди, зрештою, йдуть до тих, хто вміє в стару добру комунікацію. Тому рекомендую оминати як саму стратегію хайпожорства, так і тих, хто її сповідує. Хто харашо робить свою роботу, тому не нада махать червоними трусами на публіку.І якщо ви там з чимось не согласні в лінкедіні, то згадайте, шо на вас дивляться люди:▪️ сперечейтесь про ідеї, а не про лічність автора. Між “Я бачу це іначе” та “шо ти несеш, братюнь” краще вибрать перше▪️ Не нада крепко упражнятись в іронії. Всігда замєтно, коли людина напрягається і в неї пульсірує жилочка на лобі. Скажіть просто та й всьо▪️ Якшо ваш комент напряжний, він працює проти вас▪️ Коментуйте, шоб автор міг відповісти без захисної пози. Це підніме вам соцкапітал, білів мі▪️ Не забуваєм, шо жовчний комент читає не тіки той, кому ви його адресували, але і потенційний ваш клієнт. І він зробить висновок не про автора, а про васШануймося