ДамбилиБамбасс

☄️ Воїнами мотопіхотного батальйону 43 омбр викрито спробу вероломного захоплення однієї з тилових позицій.Двоє російських військовослужбовців намагалися проникнути до нас, переодягнувшись в український «піксель».Проте план провалився на етапі ідентифікації. У «захисників» не було жодних знаків розрізнення, форма виглядала підозріло новою, паролів не знали, а головне - мовний бар’єр.На запитання українською вони відповісти не змогли, видавши себе російською мовою, що остаточно допомогло зорієнтуватися нашим козакам.Коли ворогам наказали скласти зброю та лягти на землю, вони обрали відкрити вогонь. Рішення було миттєвим: противника було негайно знищено стрілецьким вогнем.При огляді у вбитих знайшли повний набір окупанта: російські жгути, жетони армії рф, російські цигарки, телефон, радіостанцію, зброю АК-74 1993 року випуску та тротилову шашку.Згідно з Міжнародним гуманітарним правом, під час ведення бойових дій суворо забороняється: використовувати військову форму або знаки розрізнення протилежної сторони під час атак або для прикриття, захисту чи сприяння власним військовим операціям.Командир батальйону Роман Ковальов@a_shtirlitz

🔥Сили безпілотних систем уразили пункт тимчасової дислокації бригади «Терек», засоби ППО, логістичні та інфраструктурні об’єкти противникаРозповідаємо детальніше про результати операцій.• У Луганській області оператори 1-го окремого центру СБС та 20-ї окремої бригади К-2 уразили пункт тимчасової дислокації 5-ї козачої розвідувально-штурмової бригади «Терек» у районі населеного пункту Щастя. Повідомляється про ураження штабу, медичного пункту, складських приміщень та інших об’єктів військової інфраструктури підрозділу.• У тимчасово окупованому Криму оператори 1-го окремого центру СБС уразили зенітний ракетний комплекс С-400 «Тріумф».• У Запорізькій області оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї бригади «Птахи Мадяра» уразили зенітний ракетний комплекс 9К33 «Оса».• У Луганську оператори прикордонного підрозділу «Фенікс» уразили макет ЗРГК «Панцир-С1», який противник використовував для введення в оману засобів розвідки та ураження.• Оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї бригади «Птахи Мадяра» та 413-го полку «Рейд» уразили залізничну логістику противника — локомотиви та цистерни з паливно-мастильними матеріалами у Донецькій, Луганській областях та на території рф.• Оператори 1-го окремого центру СБС, 20-ї бригади К-2 та 427-ї бригади «Рарог» уразили низку енергетичних об’єктів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, які використовувалися для забезпечення діяльності військової інфраструктури противника.• Оператори 1-го окремого центру СБС та 20-ї бригади К-2 уразили комунікаційні вежі для систем РЕБ на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей.• Оператори Загону «13» 414-ї бригади «Птахи Мадяра», 20-ї бригади К-2 та групи БАС «Фенікс» завдали уражень по логістичних об’єктах противника у Донецькій області.Операції проведено у взаємодії з Центром глибинних уражень угруповання СБС.Детальна статистика на онлайн-табло уражень СБС: https://sbs-group.armyСистемне ураження пунктів управління, засобів ППО, логістики, зв’язку та інфраструктури знижує спроможність противника забезпечувати свої війська та підтримувати інтенсивність бойових дій.☠ СБС: На крок попереду!Підписатись на офіційний телеграм-канал Сил безпілотних систем😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 Youtube 👥 X.com⁩ 🧵Threads 🏢WhatsApp 📞Viber 🥳 TikTok 🔗 Вакансії в СБС

🇵🇱Польща вимагає від України зміни почесного найменування ОЦСО «Північ»Мова йде про Окремий центр спеціальних операцій «Північ», якому присвоїли почесне найменування «імені Героїв УПА», від назви якого у поляків сталась страшна біль в області дупи.Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш провів зустріч з керівником ОП України Будановим і заявив, що у Варшаві очікують перегляду цього рішення, бо нібито «українці перейшли межу».Історична довідка щодо непогрішних поляків:▪️ЮзефПілсудський — Начальник держави та прем'єр-міністр Польщі. Саме він підписав наказ про проведення кривавої «Пацифікації» 1930 року, санкціонувавши державне насильство проти цивільних українців.▪️БроніславПєрацький — Міністр внутрішніх справ Польщі (на початку 1930-х). Був безпосереднім керівником і координатором Паціфікації 1930 року та репресивної політики асиміляції українців. ▪️В 1934 році за наказом президента Ігнація Мосцицького було створено концтабір у Березі-Картузькій - це місце інтернування без суду політичних опонентів режиму «Санації». Переважна більшість увʼязнених - українці. ▪️В березні 1944 року загони Армії крайової та Братів Селянських знищили кількасот цивільних українців. Також відомі масові вбивства українців підрозділами АК та НЗС (Національні збройні сили) у селах Павлокома (березень 1945, загін Юзефа Бісса) та Верховина (червень 1945, загін НЗС під керівництвом Мєчислава Паздерського).▪️В Польщі є величезна кількість вулиць, площ, памʼятників, зокрема, Пілсудському. Те саме можна сказати і стосовно Армії Крайової. Військові частини польської армії переймають традиції Армії Крайової та окремі бригади мають почесні назви повʼязані з нею. 🫡https://t.me/operativnoZSU/

Ми починали в горах Криму, з Донецького аеропорту, Савур-Могили, Іловайська. Ліси Харківщини, Гостомель.І сьогодні ми працюємо на Кубані, на Кавказі. Лєнінград, Москва. Це ті місця, де працюють наші групи, наші оператори.Ми плануємо, готуємо і виконуємо ті операції, про які точно в найближчий час ніхто не скаже. Про це не можна говорити. Але ці операції і ці люди стовідсотково змінюють хід війни.Коли наш меч став тяжким, ми з вами стали сильнішими. Ми поміняли не тільки філософію застосування Сил спеціальних операцій, а ми помінялись самі. Переходячи цю межу ми з вами міняємося.Я хочу подякувати тим, хто стояв у джерел формування Сил спеціальних операцій, хто перетворив мрію на мету, і виконав цю мету. Особлива подяка ветеранам. Я дякую, що навіть сьогодні ви стоїте поруч і продовжуєте цю боротьбу пліч-о-пліч з нами.Моя особлива подяка операторам груп спеціального призначення, операторам та зовнішнім пілотам далекобійних дронів, підпільникам Руху опору, фахівцям психологічних операцій, зв’язківцям, медикам, інженерам, аналітикам, логістам і підрозділам забезпечення, які тримають нас завжди за межею, які тримають лезо нашого меча завжди гострим.Командувач Сил спеціальних операцій ЗСУГенерал-майор Олександр Трепак🕊Instagram 😎Facebook📹YouTube 🧵Threads👥X 🔗 Вакансії в ССО

Постпреду рф в Радбезі ООН нєбєнзі було дуже неприємно та «огидно» під час останнього засідання через те, що його брехні ніхто не повірив На вказаному фрагменті неповажний нєбєнзя звертається до присутніх, мовляв, невже вам не соромно, що ви не вірите в мертвих дітей у Старобільську? Йому опонує представниця Данії Лассен, заявляючи, що їм не соромно, адже окрім заяв нєбєнзі нічого немає. ООН має задокументувати цей випадок, для чого представникам організації потрібен доступ до місця удару, а росія їх туди очікувано не пускає. Незалежних ЗМІ або доступу міжнародних журналістів туди також немає.Відповідно, не маючи доказів - немає і про що говорити.Загалом, єдиним, хто на засіданні не витер ноги або ще щось об росію був представник Китаю.Розуміючи, що вони обісрались, сьогодні прес-алкаше рф захарова заявила, що нібито москва допустить в Старобільськ журналістів, але їм для цього спочатку треба буде отримати акредитацію в окупантів. Відповідно, скоро на Європу піде дезінформація від ручних московських журналістів-іноземців.Сьогодні також росія почала вкидати через свої ЗМІ дуже жалюгідні ролики, на яких нібито зафільмовано розбір завалів в гуртожитку з «Рубіконівцями» - на одному з таких відео два типу рятувальники стоять з телефонами і записують трохи присипану жінку, яка не показує свого обличчя. В цей же час вони абсолютно не стараються її врятувати, а один з них лише однією рукою ледь відкладає по цеглинці вбік. Перелік цих факторів та відсутність будь-яких підтверджень щодо «мертвих дітей» в перший день після удару прямо вказує на постановочність зйомки. 🫡https://t.me/operativnoZSU/

🕯 17 травня — День пам’яті жертв політичних репресійМикола Куліш, Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Євген Плужник, Михайль Семенко, Олекса Влизько. Тисячі українців — знаних і непублічних — були знищені більшовицьким режимом за право мислити та говорити вільно, бути тими, ким народилися — українцями.У цей день вшановуємо пам’ять усіх жертв політичного терору червоної москви — розстріляних у катівнях нквд, замордованих у тюрмах і таборах, заморених голодом, висланих у сибірську каторгу, зламаних каральною психіатрією та репресивною машиною радянського звіра.▪️1937–1938 роки стали одним із найчорніших періодів в історії України. За півтора року сталінського “великого терору” сотні тисяч людей були репресовані, десятки тисяч — убиті без суду й права на захист. Урочище Сандармох, Биківнянський ліс, Соловки, Колима — ці назви назавжди залишаться свідченням злочинів тоталітарного режиму проти українського народу.Совєцька влада прагнула винищити українську інтелігенцію, військових, духовенство, селянство — усіх, хто становив основу нації та міг чинити спротив окупаційній імперії. Масові арешти, депортації, розкуркулення, сфабриковані справи й показові “суди” стали знаряддям системного нищення України.▪️Сьогодні росія знову намагається повернути практики терору, катувань, депортацій і переслідувань на окупованих українських землях. Саме тому пам’ять про жертв політичних репресій — урок історії, пересторога та мотивація не допустити повторення геноциду проти українців.Пам’ятаємо кожного й кожну, кого зламала або вбила московська тиранія.Вічна пам’ять жертвам політичних репресій.Продовжуємо боротьбу — за право України бути вільною.Слава Україні!ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads 🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot🔹 TikTok

Аналіз наслідків прильотів БПЛА по Туапсе в ніч на 01.05.2026, — Кіберборошно«Згідно аналізу, пожежа відбувається в зоні 4 ємностей по 10 тисяч кубічних метрів нафти. З них горять, за консервативною оцінкою, щонайменше 2.Судячи зі знімка, у цій секції нафтобази була знищена насосна станція (позначено фіолетовим). Територія повністю забруднена нафтою, яка не встигла згоріти й залишилася після колапсу одного з 20-тисячних резервуарів, естакади та насосної станції.Тому сумарно пожежа на цей момент може охоплювати загальну ємність у 40 000 кубометрів, а в зоні ризику перебуває ще від 30 до 60 тисяч кубометрів: суміжні резервуари по 20 тисяч кубічних метрів — червоним, і 5 тисяч кубічних метрів — зеленим.» Бонус: кумедне інтервʼю губернатора Кубані, який на повному серйозі заявив, що події, які відбуваються в Туапсе протягом останніх двох тижнів є лише українською фікцією, а тому переживати не треба. В кінці-кінців, зрозумівши яку х@йню він висрав, інтервʼю видалили.🫡https://t.me/operativnoZSU/

Положення сторін потроху змінюється.Буду обережним, адже передчасні похвали самого себе не приносити нічого хорошого, але останнім часом дивлячись на тенденцію бойових дій на своєму та більшості інших напрямків, починаю потроху десь далеко допускати можливість, що противник десь ось-ось надломиться і наступить той самий якщо не переломний момент(не сильно в аж таке вірю), то кризовий період для них так точно.Війна також змінюється, адже в 2026-му році по більшій мірі обстановка оцінюється вже не тільки присутністю піхотинця на території, а навіть за 15-20 км від ЛБЗ, можливістю наносити вогневе ураження безпілотниками по логістичних шляхах та районах зосередження противника.За останні 2 місяці темпи просування ворога значно впали, а на більшості напрямків вони взагалі відсутні, неможливе будь-яке застосування бронетехніки в наступальних діях(її навіть немає для такого); єдиний ресурс, за рахунок якого вони досі вивозять - жива сила, яку вони навіть не рахують і продовжують максимально халатно до неї відноситись і це вже занадто довго триває, що потроху починає обмежувати їх в свободі дій.Співвідношення втрат вже навіть неможливо виміряти, у противника вони просто колосальні, на 3 наших загиблих воїнів приходиться близько 50 забаранених підарів(і це виключно підтверджені засобами обʼєктивного контролю). Сподіваюсь, що тактика дій «по тупому» в них буде продовжуватися, бо нам це дуже вигідно.Офіцер ✙ | Підписатись

☢️ 40 роковини катастрофи на ЧАЕС — вшановуємо ліквідаторів, засуджуємо злочинну брехню москвиРівно сорок років тому, 26 квітня 1986 року, на Чорнобильській атомній електростанції поблизу міста Прип’ять Київської області сталось два вибухи, які зруйнували четвертий ядерний реактор — простір стрімко огортала радіація, вітер розносив радіоактивні хмари по всій Європі.Нині ми вшановуємо пам’ять жертв аварії на ЧАЕС — найбільшої у світі техногенної катастрофи. Віддаємо належне мужності ліквідаторів, які навіть не мали реальної інформації про масштаб загрози — перші команди пожежників на станції були без засобів захисту. Їхній подвиг врятував мільйони життів.Багатьох смертей та хвороб можна було б уникнути, якби не злочинний намір совєтської імперії будь-що приховати масштаби та наслідки катастрофи.🔏 Одразу після вибухів чекісти наклали на інформацію про аварію гриф “таємно”, а згодом у спеціальному списку з 26 пунктів деталізували, що саме має бути суворо засекречене — від причин аварії до рівня радіоактивного забруднення.Відбувалася розпочата совєтським режимом масштабна кампанія з дезінформації іноземних послів та преси з метою приховати або применшити наслідки катастрофи. 1 травня 1986 року комуністичні вожді вигнали людей на парад у Києві. У лікарнях ураженим радіацією замість “променевої хвороби” ставили діагноз “вегетосудинна дистонія”.Чорнобильська трагедія — одна із безлічі страшних подій, яка засвідчила злочинну сутність, технологічну відсталість та неспроможність російсько-радянського тоталітарного монстра. Монстра, якого путінський режим прагне реставрувати шляхом брутальної агресії, воєнних злочинів, тотальної брехні та ядерного шантажу.❗️Йдеться не лише про погрози й заклики пропагандистів з москви застосувати зброю масового ураження — держава-агресор росія використовує окуповану Запорізьку АЕС в Енергодарі для розміщення озброєнь та військової техніки, а російські ракети й дрони неодноразово фіксувались в безпосередній близькості до об’єктів атомної енергетики України. Така поведінка московських ядерних шантажистів повинна отримувати жорсткішу реакцію світової спільноти.🕯 Вшановуємо пам’ять усіх загиблих на ЧАЕС. Дякуємо кожному ліквідатору катастрофи, які ціною власного здоров’я й життя рятували Україну і світ.Продовжуємо боротьбу за Україну!

Перші "визволителі": між надією та розчаруваннямНа початку Першої світової війни Галичина опинилася в центрі великих історичних змін. У серпні 1914 року російські війська увійшли до Львова, і частина місцевого населення зустрічала їх як "визволителів". Особливо це стосувалося москвофілів - людей, які вірили, що саме Росія принесе їм новий порядок і кращу долю. Вони готувалися до цього заздалегідь, підтримували зв’язки з російськими колами та поширювали відповідні настрої.Росіяни увійшли до Львова 21 серпня 1914 року. "Населення розгубилося, влада втекла. Офіцери наших передових загонів, вступивши в місто, вирушили обідати в залу одного з найкращих ресторанів - ресторану Жоржа. Був обідній час. При появі російських офіцерів місцева публіка піднялася зі своїх місць. Офіцери наказали подати шампанського, звеліли рознести келихи всім присутнім і проголосили тост за здоров’я Государя Імператора і за російську армію. Всі присутні кричали "ура". Оркестру наказали грати наш гімн. Він його не зовсім добре знав, але зіграв, хоч і з помилками. Публіка слухала гімн стоячи". Перші дні окупації створювали ілюзію здійснення цих сподівань. У місті панувала незвична атмосфера: російські офіцери поводилися як господарі, влаштовували урочистості, звучав гімн імперії. Мешканці ж, розгублені й насторожені, намагалися зрозуміти нову реальність і пристосуватися до неї. У повітрі змішувалися страх, цікавість і обережна надія.Та дуже швидко стало очевидно: за словами про "визволення" ховається зовсім інша політика. Нова влада почала жорстко обмежувати культурне й суспільне життя. Українські та польські видання закривали, школи переводили на російську мову, забороняли вистави й книжки. Людей позбавляли можливості вільно говорити та навчатися рідною мовою, нав’язуючи чужу ідентичність.Навіть ті, хто підтримував прихід росіян, часто виглядали безпорадно. Багато з них не володіли російською мовою належним чином, а їхні уявлення про нову владу виявилися далекими від реальності. Це лише підсилювало відчуття хаосу й розчарування.Повсякденне життя поступово перетворювалося на боротьбу за виживання. Містом ширилися чутки про неймовірні перемоги, про могутні армії та швидке завершення війни. Але дійсність була іншою: війна затягувалася, умови ставали дедалі важчими. Люди вчилися виживати - хтось хитрував, хтось пристосовувався, а хтось просто чекав кращих часів.Особливо тривожним став період відступу російських військ у 1915 році. Почалися арешти, примусові роботи, грабежі. Мешканці жили в постійному страху, часто залишали вікна відчиненими, щоб у разі небезпеки можна було втекти. Відступаючи, чиновники й солдати вивозили майно, залишаючи після себе спустошення.І саме тоді стало зрозуміло: ті, кого називали "визволителями", не принесли справжньої свободи. Коли російські війська залишили Львів, їх уже ніхто не зустрічав із радістю. Навпаки, повернення попередньої влади сприймалося як полегшення та шанс на відновлення порядку.Ця історія показує, як небезпечно сліпо вірити в обіцянки «визволення». Часто за гучними словами ховаються зовсім інші наміри. Істинна свобода не приходить разом із чужою армією - її здобувають і відстоюють самі люди.1. Російський козачий патруль поблизу Оперного театру. Львів, осінь 1914 року2. Російські військові поблизу пам'ятника Адамові Міцкевичу. Львів, осінь 1914 року3. Наслідки російського вандалізму в палаці у селі Теляче. Галичина, 1915 рік4. Торгівля на площі Ринок. Львів, осінь 1914 року5. Російський солдат купує молоко. Львів, осінь 1914 року#Galicia_0001