Найскладніше, що може бути, — це намагатися побудувати стосунки. Дитячі травми, бажання бути вибраною, бажання тепла і любові кидають мене на пошуки того самого. І кожного разу я набиваю собі лоба. Інколи буває так боляче, що це майже неможливо витримати. І тоді я вибираю піти, навіть не давши шансу чомусь цікавому початися. Цікаво, чи може тривожний тип прив’язаності стати уникаючим? Тому що інколи стає так страшно і боляче, що я просто не хочу туди йти. Хоча я дуже смілива людина. Я готова ризикувати, пробувати нове, переїжджати в інші країни, запускати проєкти, починати все з нуля. Але коли справа стосується моєї і так пораненої душі — я вже не така смілива. Я так сильно оберігаю цю маленьку дівчинку всередині, що просто не готова ризикувати нею. Мій стан ще занадто вразливий, щоб просто дати шанс і спостерігати. Чесно, у мене немає сил чекати. Немає сил спостерігати. Я хочу одразу стабільність і надійність. І що тут такого? Я хочу розуміти. А найголовніше — відчувати цю кляту стабільність. Боже, коли ця історія закінчиться, я зроблю паузу. Бо, чесно, я не витримаю. Стосунки — це занадто складно для мене. Особливо коли є надія, що цей чоловік може справді сподобатися. А найсмішніше, що минулого року було так легко. Я обирала тільки сьогодні. Без зобов’язань, без прив’язки, і кожного разу з різним.

😂

Оце життя було. Іноді я думаю: нащо я взагалі шукаю цих серйозних стосунків? Бо поки що тут один біль, тривога і розчарування. Але десь дуже глибоко я все ще вірю, що воно того варте.6.06 ❤️ #doctorkettsummer