Я вибираю не бути зручною системі.За останні 4 місяці я дуже чітко зрозуміла,що саме я транслюю і хто я.Моя думка — жорстка.Радикальна.Незручна.І багатьом не подобається.Але по-іншому я не можу.І не хочу.Я могла б говорити:що інколи можна їсти солодке,бухати,що глютен не обов’язково виключати.І так — у мене було б більше аудиторії,більше грошей,більше клієнтів.Але чи була б це я?З такою позицією, як зараз,я постійно стикаюсь із хейтом,звинуваченнями, образами.Ви думаєте, мені це подобається?Ні.Це забирає багато енергії.Це неприємно.Але я не хочу бути “як всі”.Я не хочу бути частиною стадаі розповідати, що сосиски раз на тиждень — це ок.Повірте, все має свою ціну.Просто людям зручно жити із заплющеними очима.Простіше назвати когось “радикальним”,ніж подивитися правді в очі.Багато людей — раби системи.Система ставить вас на коліна:спочатку змушує їсти сміття,а потім ви витрачаєте гроші на лікування.І так по колу.Говорити про це складно.А ще складніше — щось реально змінювати.Я хочу бути тим голосом,який дає ляпас.Не гладить по голові.Не заспокоює.А пробуджує.Бо не буде так,що ви продовжуєте їсти ковбасуі при цьому будете здоровими.Розкрийте очі.Змініть щось.А вже потім говоріть, яка я “жорстока”.