Два тижні тому в Краматорську мені пощастило познайомитися з чудовою парою захисників — Дмитром та Вікторією. Думаю, дехто пам’ятає, що тоді я публікував портрети Вікторії.Вікторія захищає Україну з 2019 року, а Дмитро — з 2020-го. Саме війна звела їхні долі та подарувала одне одному людину, яка стала найближчою.Буквально через день Дмитро зізнався, що збирається освідчитися 26.06.2026. Погодьтеся, гарна дата. І весь цей час тривала підготовка. Ми зустрічалися тричі, щоб знайти локацію, продумати всі деталі й зробити все заради того, аби почути омріяне «Так».Вікторія знала, що цього дня на неї чекає щось особливе, але не знала жодних подробиць. Дмитро зізнавався мені, що дуже хвилюється.І ось уявіть: їй зав’язують очі, привозять на одну зі скель Донеччини, а коли вона їх відкриває — бачить стіл, квіти й Дмитра. Думаю, саме в той момент усе стало на свої місця. У нього було лише кілька хвилин, перш ніж на дроні прилетіла обручка.І ось воно — довгоочікуване «Так».Раділи всі, хто був причетний до цього дня, хоча навіть не уявляю, які емоції переживала ця неймовірна пара. 💙💛Хочу подякувати Богу, Дмитру та Вікторії за можливість стати частиною такого важливого й історичного моменту в їхньому житті.І, безумовно, хочу побажати їм безмежного кохання, миру та щастя. Ваша історія — справжній приклад того, що навіть у найтемніші часи любов здатна перемагати. 🙏🫂В коментах залишу посилання на банку, підрозділу АДАМАХА, який збирає на складові для дронів, таким чином можна привітати Дмитра та Вікторію💙💛