Завершив дворічне захопливе навчання в Kyiv-Mohyla Business School [kmbs] при Національному університеті “Києво-Могилянська академія” та захистив магістерський проєкт на здобуття ступеня Master of Business Administration [MBA]. Тема мого магістерського проєкту:«Створення Державного агентства національної стійкості [ДАНС] та освітньої стратегії тотальної оборони України». Це по суті альтернатива ядерній зброї - новітня сила стримування, тотальна технологічна та організаційна готовність цілої держави, народу. Для мене ця робота стала не просто академічним дослідженням, а спробою відповісти на одне з ключових питань для України: як перетворити стійкість держави з декларації на постійну, вимірювану й керовану державну функцію.Після кількох років повномасштабної війни очевидно, що Україна потребує не лише героїзму, а й системи. Не лише реакції на загрози, а й превентивної підготовки. Не лише окремих програм, а цілісної архітектури, яка поєднує державу, громади, військових, цивільних, бізнес, освіту, цифрові платформи, індекси готовності, бюджетування та управління ризиками.У проєкті я запропонував модель Державного агентства національної стійкості [ДАНС] як інституційного оператора, який може об’єднати навчання громадян, цифрову платформу, систему тренувань, оцінювання готовності, National Resilience Index, бюджетну інтеграцію та масштабування цієї моделі на рівень громад.Ключова ідея проста: створити альтернативу силам стримування - замість ядерної зброї сила народу і його готовність до будь-якого протистояння. Стійкість має бути не разовою кампанією, а новою суспільною нормою. Українці мають не лише виживати в кризах, а бути підготовленими, згуртованими, навченими й здатними діяти. Громади мають не лише чекати рішень згори, а мати власні протоколи, дані, інструменти, тренування і відповідальність. Держава має не лише фінансувати наслідки криз, а інвестувати в готовність, людський капітал, цифрову інфраструктуру та превенцію.Окреме місце в роботі займає ідея індексу національної стійкості як інструменту, що дозволяє вимірювати готовність держави й громад до криз, бачити слабкі місця, пов’язувати бюджетні рішення з реальними показниками безпеки та оцінювати результат не за кількістю витрачених коштів, а за приростом стійкості.Далі докторантура. І нова тема у розвиток: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ НА ОСНОВІ ІНДЕКСУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ, БЮДЖЕТУВАННЯ, ОЦІНЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В УМОВАХ ВІЙНИ, ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА РОБОТИЗАЦІЇ. Цей магістерський проєкт став для мене важливим етапом і водночас основою для подальшого наукового пошуку. Саме з нього виростає ширша докторська логіка: фінансово-економічна система забезпечення національної та муніципальної стійкості, індекс резильєнтності, ризик-орієнтоване бюджетування, цифрові операційні системи управління та інвестиції в людський капітал.Дякую kmbs і Могилянці за середовище, у якому можна мислити масштабно, чесно ставити складні питання і шукати рішення для країни, яка бореться, змінюється і водночас будує своє майбутнє.Україна має стати не лише державою, яка вистояла.Україна має стати державою, яка навчилася бути стійкою системно і вчить увесь світ.
Про ліцей 29 та ти інших… Україною «несеться» оптимізація шкіл, трансформація, перейменування, закриття і формується так звана спроможна мережа. Вчитель без гідної зарплати, демографія і логістика розірвана, бунти батьків. І це у кожній громаді.Логіка цієї реформи абсурдно фінансова. Ніхто не хоче скоротити у громадах автопарки міськрад, цифровізувати управління міст замість ручного мерами-баригами і цілими кланами, зменшити видатки мільярдів на імітацію бурхливої діяльності. Ніхто не хоче прибрати це все і зекономити гроші на освіту. На медицину. Ріжуть по живому мережу шкіл, лікарень, колективи медиків та освітян.Світ показує інше. Лауреат Нобелівської премії James Heckman довів: інвестиції в освіту дають 7–10% річної віддачі через зростання продуктивності і доходів. Gary Becker ще раніше показав: саме людський капітал, а не «економія», є головним джерелом зростання ВВП. Країни ОЕСР витрачають 5–7% ВВП на освіту, а не скорочують її. Finland після кризи не різала школи, а інвестувала — і стала однією з найефективніших освітніх систем. South Korea зробила ставку на масову освіту — і за кілька десятиліть виросла в економіку з високими доходами.Дійшло до абсурду — цю реформу описують новим терміном: «учень-гривня».Якщо хтось думає, що забравши 1 гривню з освіти та медицини і вклавши в зарплату голови наглядової ради Нафтогазу, у нас буде ріст — помиляються. Я скажу дуже просто: щоб догнати Poland, куди всі поїхали, за 10 років нам треба щорічний ріст приблизно 7–8% ВВП.Жодна політика «оптимізації» такого росту не дасть. Жодна економія і перерозподіл — це максимум 1–2% ефекту. Жодна погоня за «ефективністю праці» без інвестицій у людину не працює. Жоден видобуток ресурсів і жодні дешеві гроші світу не створюють довгого експоненційного росту.Єдине джерело такого росту — експоненційність освіченості нового покоління українців. За оцінками Світового банку, +1 рік освіти дає до +1% щорічного зростання ВВП. А це 40 років важкої праці вчителів і гроші, гроші, гроші в освіту. Щільна мережа шкіл і сучасні технології освіти, доведені до максимуму, а не порізані «під нуль».У Полтаві нищать 29 ліцей. Батьки в шоці. Брешуть батькам. Не боряться за школи. Мародери. І саме тому я йду на вибори голови профспілок — щоб зробити освіту та медицину локомотивом, який не знає дефіциту уваги, грошей і підтримки. Не виберете буде з партами те, що із танками, ракетами, ядерною зброєю: просто знищать. Ви не нас обираєте, ви собі долю обираєте. Точніше обираєте смерть галузі, або життя. Боремося далі. Дивіться відео.
ЯК У ДРУГІЙ В ЄВРОПІ КРАЇНІ ЗА ЗАПАСАМИ НАФТИ ТА ГАЗУ БЕНЗИН МОЖЕ КОШТУВАТИ 100 ГРИВЕНЬ?!Україна — друга в Європі після Норвегії за розвіданими запасами нафти й газу.П’ята у світі.І під час фактично третьої світової війни, коли країна мала б використовувати свої ресурси, щоб багатіти, розвивати економіку і підтримувати ЗСУ, ми стоїмо на колінах із ціною бензину, яка вже наближається до 100 гривень за літр. Найцинічніше те, що головні коментатори цієї ситуації на телебаченні та в соцмережах — ті люди, які знищували галузь і заробляли на цьому мільярди.Рецепт виходу з цього абсурду доволі простий: • 80% державних АЗС • націоналізація стратегічних родовищ і видобутку • державний контроль над трубопроводами і ГТС • прозоре тарифоутворенняP.S.Усім, хто збирається після війни йти в президенти, парламент чи уряд, варто зрозуміти одну річ:у вас буде 100 днів.Або ви почнете реальні реформи, ламаючи хребет олігархічній системі,або відчуєте на собі жорстку руку суспільства — робітників і ветеранів.
Українці платять у тарифах не лише за воду, тепло і газ, які реально споживають. Значна частина платежів — це оплата втрат ресурсів у мережах. Через стару інфраструктуру частина енергії та води просто губиться по дорозі, але її вартість все одно включається у тариф.Масштаб проблеми добре видно у грошах. Українці щороку платять за централізоване тепло приблизно 120–150 млрд грн. Якщо втрати становлять хоча б 25%, це означає, що 30–35 млрд грн на рік — це фактично оплата тепла, яке губиться у трубах. Схожа ситуація з водою. У багатьох українських містах 20–40% води губиться у водопровідних мережах через витоки і аварії. При ринку водопостачання близько 60 млрд грн на рік це означає ще 12–18 млрд грн, які споживачі платять за воду, що ніколи не доходить до їхніх кранів.Для порівняння зі світом: • у Німеччині втрати води в мережах становлять приблизно 6–7%; • у Нідерландах — близько 5%; • у Сінгапурі — менше 5%; • втрати тепла в сучасних європейських системах централізованого опалення зазвичай 8–12%.
ВЖЕ 13 ПЕРЕМОГ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ ПО ТАРИФАМ!Корумпована консерва Теплоенерго із корупційними тарифами вскрилась! Тепер вони або банкрути і тоді люди підуть ловити тих хто підняв тарифи, або зараз негайна реформа і наступні крок: 1. Аудит підприємства і тарифів. 2. Повернення боргів людям і перерахунок.3. Нова стратегія розвитку. 4. Наглядові ради і нульова (!) корупція.5. Чесні тарифи і повернення підприємств у власність громад, а не депутатів. Ось список вже виграних справ за останній час у Верховному суді. Далі піде принцип доміно та Полтава. Коли я один починав цю боротьбу, у дали яйця 🥚 в теплоенерго, коли мене судили, ганяли, піша хода на Київ один суддя мені сказав: бийся, іди, кричи бо мої колеги нарешті мають на світ подивитися не через «конверт» із рук адвоката, а через сльози і крик людей. І тоді була перша перемога яка вселила віру. Дякуємо судді Тетяні Канигіній яка пішла проти системи. Вже потім суддя Удовісенко не зміг бути нелюдом на фоні цієї тендітної молодої судді і став на сторону народу. Тепер судді Верховного суду. І це вже лавина, і вона знесе несправедливість у тарифах. Позитивні рішення Верховного суду у спорі з ПТЕ :1) Мовчан Ірина Анатоліївна №524/6580/242) Запаренко Ніна Іванівна №524/9547/243) Кандибіна Олена Павлівна №524/8237/244) Барська Тетяна Олександрівна №524/12722/245) Бойко Ірина Валеріївна №524/7590/246) Вдовіченко Ірина Сергіївна №524/12699/247) Маляренко Валентина Миколаївна №524/9433/24 10)Бабенко Віталій Анатолійович №524/953/2511) Вітровий Сергій Миколайович №524/8919/24 12Городовенко Ірина Юріївна №524/10635/2413) Астаніна Наталія Леонідівна №524/2748/24Продовжуємо боротьбу!
Полтавщина — 20-те місце з 23 за встановленими газотурбінними та когенераційними потужностями. Водоканал і Теплоенерго (одна мафія) рівно рік байкотували встановлення переданих нашими німецькими партнерами когенераційних установок. І це під прикриттям облради. Мотив простий - зберегти свої старі корупційні схеми. А тепер вони ходять по телеканалам і кажуть, що винні наші партнер у Німеччині, бо не мали можливості приїхати для встановлення та монтажу обладнання. Ми з Владою Співак залучили мільйони доларів на генератори для усіх лікарень міста, для усіх сіл, і пропонували допомогу усій області. Але замість підтримки, тодішній керівник області давав команди відмовлятися від наших генераторів та сидів на голові керівництва поліції вимагаючи переслідувати нас. І от результат. Тепер цифри. Встановлено, Полтавщина — 12,3 МВт. Для порівняння: Київська область — 145 МВт. Сумська область — 112,1 МВт. Волинська область — 111,2 МВт. А тепер на душу населення. Населення Полтавщини 1,3 млн. 12,3 МВт — це приблизно 9,5 МВт на 1 млн жителів. У Київській області — близько 80 МВт на 1 млн. Різниця — у 8 разів.Область, яка є одним із центрів газовидобутку в Україні, має один із найнижчих показників резервної генерації.Це питання стійкості лікарень, водоканалів, теплокомуненерго та критичної інфраструктури. Полтавщина повинна бути в першій десятці, а не серед аутсайдерів.Питання просте: де стратегія регіону щодо децентралізованої генерації? Поки інші області нарощують потужності, ми втрачаємо час. І в умовах війни це — неприпустима розкіш.Розподіл за областямиНаразі в регіонах встановлено:Київська область – 145 МВт;Сумщина – 112,1 МВт;Волинь – 111,2 МВт;Івано-Франківщина – 97,6 МВт;Черкащина – 96,4 МВт;Рівненщина – 94,3 МВт;Дніпропетровщина – 93 МВт;Харківщина – 92,1 МВт;Вінничина – 85,6 МВт;Закарпаття – 68,5 МВт;Львівщина – 68,3 МВт;Одещина – 55,9 МВт;Миколаївщина МВт – 46,8 МВт;Чернігівщина – 46,4 МВт;Київ – 41,1 МВт;Житомирщина – 40,4 МВт;Хмельниччина – 34,9 МВт;Тернопільщина - 30,7 МВт;Запорізька область – 19,8 МВт;Полтавщина – 12,3 МВт;Чернівецька область – 5,3 МВт;Кіровоградщина – 4,4 МВт;Донеччина – 1,5 МВт.Потрібно негайно зробити три речі: вигнати керівників які провалили програми енергозбереження, догнати тих хто не далеко заїхав після такої провальної роботи в минулому, сформувати нову стратегію і дати людям контролювати її виконання! Також треба проводити щоденний (!) діалог із кожним осбб та будинком, підʼїздом щодо відключень, не допускаючи крайнощів із перекриттям доріг та протестів. Треба буквально залити всі ЗМІ чесною інформацією про те, що і як працює і як виправляються усі криві та косі моменти. На кожне питання має бути відповідь. На кожну проблему - план вирішення. Необхідно буквально вивернути навиворіт кожне обленерго та кожну схему і порядок відключень, показати кожній людині усі деталі, пояснити кожен нюанс. Далі пояснити все аби відключення були на 1000% справедливими і зробити так що їх було мінімум. Щоб до держави та обленерго у жодної людини не було жодного питання без відповіді. Якщо ви не можете побудувати такі структури, системи, комунікацію - ми допоможемо як і раніше.
Зараз вивчємо із Владою Співак як працює місцеве самоврядування і зіткнувся із закономірністю: там де бандити в містах перемогли політиків і купили партії та деполітизувати управління містами - більше порядку:))) До чого ми дожилися…Це означає що вся вертикаль із столиці до села ще гірша за бандитську. Також, ми бачимо, що рідко міста інвестують портфельно, живуть більше за кошторисним принципом. Не формують суверенної інформації і не планують більше ніж на рік, не створюють платформ і не вчать громаду, не мають приіоритктів і не розуміють як сформовано, як працює, яка екрнометрика «ринку міст». Не вміють конкурувати. До речі, лише 1,5% міст у світі змогли вибитися старегічно у лідери і це не Ню-йорк чи Вашингтон. Це Талін, Остін, Пітсбург. Уявіть Пітсбург виробляв 50% сталі США, згадайте Ендрю Карнегі і тд. Втратили ці заводи але піднялися на технологіях та освіті - знову. І там живе людей як у Полтаві. Люблю це місто, бо вболіваю 40 років за хокейну команду Пітсбург-пінгвінс:))Короче, дивіться відео))
Світла, тепла немає, над головами ракети, а парламент хоче звільняти вас ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ ЦЕ РАБСТВО!! У проєкті Трудового кодексу відсутня заборона звільнення працівника під час перебування у відпустці. Навпаки, закладено підхід, за яким : • припинення трудового договору допускається незалежно від того, чи перебуває працівник у відпустці, • відпустка не визначається як захищений період, аналогічний тимчасовій непрацездатності, • роботодавець зберігає право реалізувати підстави звільнення (організаційні, дисциплінарні, контрактні), навіть якщо працівник фактично відсутній через відпусткуВідкривається простір для зловживань. Це стимулює роботодавців “прибирати” працівників, коли вони фізично відсутні; унеможливлює оперативний захист (профспілка, юрист, колектив); дозволяє маскувати репресивні звільнення під “формальні підстави”.Звільнення у період, коли працівник не може: надати пояснення, захистити себе, оперативно оскаржити рішення, є асиметричним і несправедливим за своєю природою..
Є СВІТЛО І ТЕПЛО 24/7 - АЛЕ НЕ У НАС З ВАМИ! У ЯМЩИКОВОЇ І ІВАЩЕНКА!У міськраді є все: світло 24/7, там тепло так, що можна в трусах ходити, на рахунках — залишок майже 400 мільйонів і брехлива Ямщикова!Сьогодні була пекельна погоджувальна рада! 30-го — сесія, і у мене було три питання. А все закінчилося істерикою Ямщикової, яка то імітувала дзвінки, то тікала, то лаялася, то брехала. Тепер про все по порядку. Головне — щоб не забути: місто проспало блекаут, зустріло його без генераторів, сонячних панелей, ДБЖ тощо. Але на рахунках на кінець року — 119 мільйонів залишку і 376 — перевиконання. Але БЕЗ води, світла, тепла, БЕЗ програми «Турбота». Хочуть їх вбахкати в чергову «плитку» і схеми.Перше питання: що з графіками відключень електроенергії і чому міська рада сяє, як ялинка, коли парламент і уряд без світла та тепла?! Який план запобігання повному блекауту? Чи будуть покарані винні через те, що не дослухалися нас? Ми пропонували генератори на всі об’єкти міста — безкоштовно. Місто відмовилося. Ми самостійно забезпечили генераторами всі лікарні і всі старостати. Ми пропонували запустити програми автономного енергозабезпечення міста, як це зробили у Рівному та Житомирі. У Рівному світло вимикають лише 5% часу на день. Ми пропонували панелі на будинки, офіси, обладнання ДБЖ тощо. Пропонували створити «офіс запобігання блекауту» і сформувати відповідний фонд. Пропонували вже підготувати протоколи дій для ОСББ, трудових колективів та розділити зони відповідальності між чиновниками у місті. Пропонували провести навчання людей. Більше того, пропонували скоординувати дії обленерго, Укренерго та інших суб’єктів так, щоб ми мали сценарії дій за будь-якої категорії небезпечних викликів в енергетиці. Пропонували координувати дії між сусідніми громадами. І т. д. Замість цього влада міста — Ямщикова та Іващенко — купляли джипи для суддів, мутили схему з перекладанням плитки взимку та її виробництвом на своїх лініях. Коротше, крали скрізь і все.Друге питання: як Ямщикова могла обіцяти 230 мільйонів грошей платників податків ДЛЯ теплоенерго та водоканалу без аудиту цих підприємств, без повернення їх у місто, без аудиту тарифів, без їх реформи, об’єднання, економії, без наглядових рад для контролю видатків, без програми розвитку і енергозбереження тощо? Як!?По відео ви бачите, що сесія знову буде онлайн, гроші розбазарять і ще хочуть знову не давати мені слова на сесії, бо я погано себе поводив на погоджувальній раді — задавав ВІД ВАШОГО ІМЕНІ забагато питань :))
Ямщикова вже наобіцяла віддати ваші гроші тарифній мафії! Без аудиту Теплоенерго і Водоканалів НЕ МОЖНА віддавати їм ваші податки!!!Ямщикова вже публічно підтвердила: мова йде про передачу 4%, які по області становлять 232 млн грн, з яких 221 млн грн — це кошти Полтавської громади. Тобто майже вся сума — наші з вами податки, які планують регулярно, щомісяця перераховувати «Полтаватеплоенерго» та «Водоканалу».І все це — без: • перегляду тарифів; • ліквідації абсурдних літніх двоставкових нарахувань; • аудиту; • наглядових рад; • об’єднання підприємств; • програми розвитку з KPI, графіками і відповідальністю.Фактично, Ямщикова прямо пише: «переходимо на щомісячний формат платежів». Тобто створюється постійний фінансовий потік, але без жодних системних змін. Це не реформа — це гарантоване підживлення корупційного корита.Більше того, вона визнає, що питання 4% «зняті з порядку денного завдяки рішенню Уряду». Тобто Київ проблему не вирішив, а просто відсунув, переклавши фінансовий тягар на громаду. А міська влада Полтави навіть не намагається поставити жорсткі умови.Перше. Досі діють літні двоставкові тарифи, через які з полтавців щороку вимивають сотні мільйонів гривень — навіть коли немає тепла.Друге. «Водоканал» і «Теплоенерго» — це дві окремі управлінські банди, з дублюванням функцій, директорів, заступників і схем.Третє. Немає наглядових рад, а отже — немає контролю за кожною гривнею.Четверте. Немає аудиту, а значить ніхто не знає реальний фінансовий стан цих підприємств.П’яте. Немає програми розвитку, лише ручне латання дір.Тому позиція проста і єдина можлива в інтересах Полтави:Ніяких грошей — до аудиту.Ніяких грошей — без наглядових рад.Ніяких грошей — без об’єднання підприємств для економії управління.Ніяких грошей — без приведення тарифів у відповідність.Ніяких грошей — без чітких планів, строків і відповідальних.Це рішення — абсолютно антиполтавське.Катерину в області вже поставили в залежну позу через провальне управління і політичну слабкість. Але чому разом із нею в цю позу ставлять всю Полтаву?Обрали мером прокладку між областю і Києвом — от тепер і маєте: щомісячні платежі, сотні мільйонів без контролю і нуль реальних реформ.
TGLIST.COM.UA
