Вибачення та підтримкаХочу вибачитися перед усіма, хто сьогодні бачив мене на місцях «прильотів». Не зміг поспілкуватися з кожним із вас, не встиг вислухати.Відчуваю провину за те, що не можу приділити увагу всім, хто зіткнувся з бідою. Користуючись нагодою, хочу передати кілька привітань. Інзі — вчительці та колишній оперній співачці, яка просила відкрити паркінг. Олександру — мешканцю квартири, куди влучив ворог і який дивом уникнув біди через лікування зубів. І ще одному пану Олександру — він серед шуму важкої техніки просив допомоги для сина у працевлаштуванні. Завтра зустрінуться з вашим Олексієм.Мені справді шкода визнавати себе звичайною людиною: складною і впертою, іноді навіть грубуватою. Але я теж маю межу можливостей.Я вже п’ятий рік не сплю ночами через війну. Біля мого будинку також падали дрони-камікадзе. Продовжую тягти свій возик відповідальності й усіх тих труднощів, які переживає Дніпро.Не знаю навіть звідки береться сила продовжувати це все.Тож пробачте мені і не бійтеся підходити один до одного, сталеві люди сталевого Міста. Потрібно просто підтримувати одне одного.Дніпро ⚡️Новини | Надіслати новину