На Вінниччині від голоду помер 10-річний хлопчик з інвалідністю.Це речення важко писати і майже неможливо проговорити. Але ще важче усвідомлювати, що ця смерть була повільною, передбачуваною і могла бути зупинена.Дитина не отримувала їжі щонайменше два місяці. Хлопчик мав інвалідність з народження. Він не міг себе захистити. Не міг попросити про допомогу. Він повністю залежав від дорослих.З травня 2025 року дитина перестала відвідувати школу. Її стан погіршувався. Але мати не зверталася до лікарів.І це лише частина правди.Із серпня по грудень представники соціальних і медичних служб неодноразово приходили в цю родину.Вони бачили, у яких умовах живе дитина.Вони фіксували погіршення її стану в документах. Але не зробили нічого, що могло б урятувати життя.Дитину не вилучили. Лікування не забезпечили. Захисту не надали.За даними слідства, саме поєднання дій матері та бездіяльності служб призвело до смерті хлопчика.Матір дитини затримано та повідомлено про підозру в залишенні в небезпеці, що спричинило смерть дитини, та злісне невиконання батьківських обов’язків. До суду подано клопотання про тримання під вартою. Встановлено, що раніше жінку вже притягували до відповідальності за невиконання батьківських обов’язків.Але відповідальність не обмежиться лише матір’ю.Прокуратура дала правову оцінку діям посадових осіб, оголошено про підозри:— працівнику соціальної служби, закріпленому за сім’єю за неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дитини, що спричинило смерть.— сімейному лікареві за неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому. Хлопчик помер не від хвороби.Він помер від байдужості дорослих.Моя позиція чітка: кожен, хто бачив і промовчав, хто знав і не діяв, хто мав повноваження і не використав їх понесе відповідальність.Дана справа перебуває на моєму особистому контролі. Ця смерть дитини не «трагічний випадок». Це злочин.Пост буде без фото, воно перевищує людські можливості.