Про “крокодилячі” сльози.…Багатьом із вас, імовірно, відома ця ідіома, де за вдаваним розпачем приховують щось зовсім інше. Якщо раптом ні, то маю для вас промовистий приклад. Сьогодні після чергового російського обстрілу у Дніпрі добряче понівечило будівлю «Акваріума». Комплексу, що належить Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара. Університету, де десятиліттями працював мій покійний батько, і котрий також є моєю alma mater.Тому зараз мені відверто боляче бачити все, що з ним відбувається. І не лише через ворожі атаки. …Так, росіяни фактично розтрощили «Акваріум» та ще й вбили там бідолашного крокодила Гену, в якого просто не витримало серце. А тепер керівництво ДНУ ллють над усім цим ті-таки «крокодилячі» сльози. Бо я хочу нагадати, що коли в березні минулого року рф вгатила по Палацу культури студентів-Потьомкінському палацу ( який також належить університету ), міськрада Дніпра пропонувала допомогу. Забирати Палац у власність громади та відремонтувати його. Проте ректор Оковитий вже майже півтора року не лише ухиляється від цього, а й бреше на кожному перехресті, мовляв, будівлю хочуть вкрасти / приватизувати / перепродати тощо. Відтоді Палац лишився занедбаним та нині наближається до остаточної руйнації.Те саме відбувається з гуртожитками. А тепер до них приєднується ще й «Акваріум».…Не витрачатиму ваш час на довгі розʼяснення того, чому місто не може «просто відбудувати» те, що не на його балансі. Так само, як і на дискусію про те, чому за занепадом одного з найстаріших вишів Дніпра мовчки спостерігає МОН. Але хочу звернути увагу, що хоча виші не належать Місту, ми зі всіма знайшли спільну мову. Співпрацюємо та допомагаємо завдяки нормальному спілкуванню в рамках Координаційної ради з питань вищої освіти. Зі всіма. Крім ДНУ. Бо пан Оковитий, на жаль, обрав своєю політикою безглузду конфронтацію з міською владою. Та будує її на тоннах бруду, відвертих вигадках про те, що в нього щось постійно хочуть відібрати, та інших маніпуляціях. Чим, до речі, дуже нагадує одного самозакоханого санлікаря. Але я не про це. …Загалом як тоді, так і зараз допомога від міста виявилася нікому не потрібною. Ані дзвінків, ані іншої притомної комунікації. Є лише волання в соцмережах та заклики до студентів, випускників та всіх небайдужих.Що ж. Будь ласка, займайтеся панове. Але поки всі сумують за загиблим в стінах «Акваріума» крокодилом ( якого дійсно дуже шкода, хоча й до того йому жилося несолодко ), варто усвідомити ще дещо. Якщо війна не завершиться найближчим часом ( а на це відверто мало сподівань ), то весь Національний університет розвалиться на шматки.Оковитий та його посіпаки вже давно перетворили колись славнозвісний ДНУ на жалюгідну пародію.Якщо порівнювати, скажімо, з УДУНТом чи «Політехнікою», результат буде не на його користь.Процес, на жаль, незворотній. Палац студентів, гуртожитки, «Акваріум», Ботанічний сад – усе, до чого торкається ця компашка, перетворюється на пил та тлін. Прикро? Безумовно.Але, як вчить нас стара індіанська приказка, іf your horse is dead, dismount.…У мене все.«Померла так померла» (с)