⏺Постраждалі від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом, лишаються без захисту через зволікання державиСьогодні на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин прозвучало те, що вже давно стало системною проблемою: замість виконання законів — процес заради процесу.ℹ️ Йдеться про реалізацію Закону України щодо захисту осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ (СНПК).Закон України № 4067-ІХ, який мав забезпечити правовий і соціальний захист людей, що пережили СНПК, прийнятий 20 листопада 2024 року. Чітко визначений строк — 6 місяців — для ухвалення всіх необхідних підзаконних актів давно минув. Але їх досі немає. ❗️Мінсоцполітики ще у липні 2025 року повідомляло про підготовку відповідних постанов. У лютому 2026 року навіть направило проєкт документа на погодження. Я надав свої зауваження і пропозиції. Який результат? Після цього жодної інформації не було. Хотілося б розуміти, що сталося з цими рекомендаціями і пропозиціями та чому не був прийнятий цей нормативно-правовий акт.Замість завершення нормативного регулювання ми бачимо інше: заміщення обов’язку держави ухвалювати рішення — "стратегічними сесіями" та нескінченними етапами узгодження того, що мало бути давно ухвалене і впроваджене.👉 Окремо — історія з виплатами за участі Global Survivors Fund. 1080 постраждалим особам погоджено виплати, з них 704 отримали їх. Але ключове питання залишається без відповіді: якою була реальна роль держави в цьому процесі, окрім формального згадування партнерства? Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін не відповів на нього.‼️Уряд не спроможний навіть ухвалити необхідні постанови. Натомість намагається приписувати собі заслуги міжнародних партнерів, які фактично й забезпечують допомогу постраждалим. Це виглядає як підміна ролей і спроба видати чужий результат за власний. Вперше в житті я бачив таку зухвалість.І якщо це стиль комунікації міністра з народними депутатами та Уповноваженим, складно уявити, яким він є у спілкуванні з простими громадянами. 🗣Мінсоцполітики вкотре декларує "пріоритетність" нормативно-правових актів, але по факту — результату немає. Питання просте: якщо це пріоритет, то що тоді в міністерстві взагалі вважають важливим?І поки тривають "обговорення", "узгодження" і "стратегічні сесії", люди, яких ці закони мають захищати, залишаються без захисту. ➡️Детальніше про все — у відео.🇺🇦 Facebook | Instagram | Х