#SoundЧекБудь яке зайве хвилювання - це нераціональне використання можливості нашій фантазії. Як писав Монтень: «Нас бентежить не самі речі, а наше ставлення до них» і «Людина страждає рівно на стільки, на скільки дозволяє собі страждати».Разом з тим є речі, які мене лишають спокою. Страшенно мене хвилюють і обурюють історична несправедливість, викривлення вітчизняної історії, замовчування мільйонних жертв і зрештою, наруга над пам'яттю мільйонів загиблих наших співвітчизників.«Криваві землі» - в оригіналі «Bloody lands». Таким терміном американський історик Тімоті Снайдер позначив території сучасної України як території, що максимально постраждали від двох найкривавіших режимів сучасності - нацизму та сталінізму.Кривавий вихор нещадних, нищівних подій пронісся декілька разів над українськими містами та селищами, але якщо злочини нацистського режиму викривались та детально розслідувались, то злочини радянського-більшовицького-сталінського режиму замовчувалися або виправдовувались.Мордуючи власний народ голодом, сталінський режим щедро постачав за демпінговими цінами Гітлерівській Німеччині зерно та нафту, вугілля та залізну руду. Таким чином, реалізовувався Сталінський план «Ледокол». Саме цим «Ледоколом», який мав розтрощити західну Європу - мала бути відроджена мілітаризована Гітлерівська Німеччина.На той час, коли маршал Тимошенко тисне руку своїм німецькім колегам, Друга світова війна вже триває 608 днів. Усі німецькі комуністи та антифашисти, які переховувались на той час на теренах колишнього Радянського Союзу - заарештовані НКВД та передані в руки Гестапо.Над догоду антисемітським настроям нацистської Німеччини з керівних посад всіх міністерств, вірніше народних комісаріатів, які мали безпосередні стосунки з Німеччиною, усунуті всі євреї і в першу чергу - народний комісар зовнішніх справ, досвідчений дипломат Володимир Литвинов (справжнє ім'я Меер Валлах).Більшість звільнених керівників потрапили тоді під молох сталінських репресій. Самого Литвинова врятував лише початок військових дій на радянсько-німецькому фронті, його дипломатичний досвід був вкрай необхідний для будівництва вже антигітлерівської коаліції.Але як пише відома російська журналістка Маша Слонін - онука Литвинова: «Всі останні роки свого життя дід спав з револьвером під подушкою. А про те, що в кінці довгого коридору нашої квартири стояла скринька з чистою зміною білизни, для нас дітей, на випадок арешту батьків, я дізналася від мами тільки через багато-багато років».І дійсно, впродовж десятиліть, страх - це була панівна емоція для багатомільйонного населення Радянського Концтабору. Я пам’ятаю, як навіть у 70-ті роки, моя бабуся лише пошепки могла розповісти мені про всі страхіття Сталінського режиму.І разом з фізичним знищенням, цей страх, цей моральний тиск на свідомість мільйонів наших співвітчизників, завдав непоправимої шкоди менталітету націй.Це був уривок з моєї книги “СаундЧек”, до якої  увійшли тексти найкращих випусків однойменного телепроекту.Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://bit.ly/3H1y0Va