Дівочий Двіж – блог про стосунки | ну таке щось сталося у мене, що не знаю, чи ви повіритеСталося у мене ...

🫠 ну таке щось сталося у мене, що не знаю, чи ви повіритеСталося у мене щось таке, що майже ніколи не трапляється і знаю, що, з-поміж усіх, ви мене зрозумієте. Принаймні я сподіваюся. Я вам з самого початку клянуся, що це правда. Такого просто не вигадаєш.Почалося все з того, що подруга порадила мені класну гінекологиню – молоду, доказову і яка не лікує все народженням дітей. Прийшов час і я записалася на прийом для повного огляду і всіх можливих аналізів. Лікарка насправді виявилася класною – щира, привітна і просто янголя. Поки вона вибігла з кабінету по щось, я говорила з асистенткою і заповнювала анкету. Асистентка намагася вести легку бесіду, тож спитала, чи я живу у цьому місті – і виявилося, що ми з гінекологинею родом із одного міста. Я подумала: прикольно, що знайшли щось спільне. Яка ж ймовірність, що ми вчилися в одній школі чи тим більше у паралельних класах, правда? Мізерна. Я подумала, що мізерна.Огляд пройшов нормально (це ніколи не чудова процедура), УЗД теж було ок, мене попереджали про кожен рух і маніпуляцію. Тоді провели хорошу консультацію, яку лише зіпсувала новина про знову блядську кисту. Я записалася на повторний огляд через місяць.Через кілька днів мені прийшли результати аналізів і я вперше побачила повний піб лікарки. І тоді щось зрозуміла. Я знайшла її інстаграм і перерила все, поки не переконалася, що теперішнє прізвище – це прізвище чоловіка.А тепер увага. Я не просто знаю її дівоче прізвище. Не лише знаю її батька та маму, а ще дідусів та бабусів, які теж, до речі, лікарі. Ми не просто вчилися в одній школі. Я знаю планування її будинку, я знаю як виглядала її дитяча кімната на другому поверсі, по коридорі наліво. Моя теперішня гінекологиня – це моя перша дитяча подруга, мені було 5 років. Я просто тоді не знала, що у неї є повне імʼя. Вона жила навпроти мене. Ми багато гралися у резинки. А тоді почалася школа і наші шляхи розійшлися.Не знаю тепер що робити. Дуже дивно усвідомлювати, що у мені побували руки (професійно, оке), але людини, яку я колись дуже добре знала. І не впевнена, що зможу піти на повторний огляд через місяць, бо це вже буде якось дуже дивно. Але якщо закрити очі на цей нюанс, вони класна лікарка. Поможіть мені, будь ласка, – що ви робили б на моєму місці?))