Fuente
Діти війни: Токмак 🇺🇦 | Діти рік живуть у підвалах біля фронту. Питання тут не лише до Росії.О...
119 Vistas/Alcance
2026-09-22 06:29
Mensaje №9911
Діти рік живуть у підвалах біля фронту. Питання тут не лише до Росії.
Окупаційна «дитяча омбудсменка ДНР» Таїсія Чернявська розповіла про дві багатодітні сім'ї, які прибули до Донецька з новозахоплених територій - п'ятеро дітей в одній, четверо в іншій. Понад рік вони жили в підвалах. Ще одна родина з-під Костянтинівки - так само рік під землею, втрачений дім і господарство. За словами Чернявської, це вже не одиничні історії - десятки й сотні сімей.
Перше питання - до батьків. Як дитина опиняється в підвалі біля лінії фронту на рік? Не на тиждень. На рік.
Друге питання — до держави.
Ми евакуйовуємо дітей із зон бойових дій, але контроль за тим, щоб вони туди не поверталися, слабкий. Так, з 2026 року закон жорсткіший: примусова евакуація без згоди батьків, повернення лише за підтвердженого проживання поза бойовою зоною.
Але сам факт, що діти роками сидять біля фронту, показує: між папером і реальним контролем - прірва.
А потім починається звичне після трагедії: слова про «порятунок» і «турботу». Питання мало б звучати раніше.
Захист прав дитини - не пост після евакуації. Це не допустити підвалу та потрапляння в окупацію взагалі. Але поки в нас повна безвідповідальність військових адміністрацій, доти діти десятками потрапляють в окупацію через ідіотів батьків та бездушних чиновників.
Окупаційна «дитяча омбудсменка ДНР» Таїсія Чернявська розповіла про дві багатодітні сім'ї, які прибули до Донецька з новозахоплених територій - п'ятеро дітей в одній, четверо в іншій. Понад рік вони жили в підвалах. Ще одна родина з-під Костянтинівки - так само рік під землею, втрачений дім і господарство. За словами Чернявської, це вже не одиничні історії - десятки й сотні сімей.
Перше питання - до батьків. Як дитина опиняється в підвалі біля лінії фронту на рік? Не на тиждень. На рік.
Друге питання — до держави.
Ми евакуйовуємо дітей із зон бойових дій, але контроль за тим, щоб вони туди не поверталися, слабкий. Так, з 2026 року закон жорсткіший: примусова евакуація без згоди батьків, повернення лише за підтвердженого проживання поза бойовою зоною.
Але сам факт, що діти роками сидять біля фронту, показує: між папером і реальним контролем - прірва.
А потім починається звичне після трагедії: слова про «порятунок» і «турботу». Питання мало б звучати раніше.
Захист прав дитини - не пост після евакуації. Це не допустити підвалу та потрапляння в окупацію взагалі. Але поки в нас повна безвідповідальність військових адміністрацій, доти діти десятками потрапляють в окупацію через ідіотів батьків та бездушних чиновників.