Діти війни: Токмак 🇺🇦

12 червня 2020 року була створена Токмацька міська територіальна громада — важливий крок на шляху до розвитку, самоврядування та об’єднання наших населених пунктів навколо спільного майбутнього.За цей час громада мала багато задумів і планів, спрямованих на покращення життя мешканців, розвиток інфраструктури, освіти, культури та соціальної сфери. На жаль, повномасштабна війна внесла свої жорстокі корективи. Багато проєктів і задумів залишилися нереалізованими, а тисячі наших земляків були змушені покинути рідні домівки.Проте війна не змогла зламати головного — нашої віри, єдності та любові до рідного краю. Токмацька громада продовжує жити завдяки своїм людям — сильним, мужнім і незламним. Ми підтримуємо одне одного, допомагаємо нашим захисникам і щодня наближаємо той день, коли над Токмаком знову майорітиме український прапор.Вірю, що попереду на нас чекає мирне майбутнє, відбудова рідного краю та втілення всіх задумів, які сьогодні довелося відкласти.З Днем створення Токмацької міської територіальної громади!Разом — до Перемоги та відродження рідного дому!З повагоюначальник Токмацької міської військової адміністрації Роман МОЛОДЕЦЬКИЙ

❗️❗️❗️❗️❗️«Це викрадення»: окупанти вивозять дітей з Енергодара, Василівки, Мелітополя під виглядом оздоровлення. Реакція правозахисників, – передає РІА Південь.Під виглядом «оздоровлення» окупаційна влада вивозить дітей із прифронтових міст Запорізької області до Криму та Росії. Спочатку – табори і санаторії, потім – навчання у російських закладах та невизначені терміни перебування далеко від батьків.Правозахисники б’ють на сполох: саме за таким сценарієм перед деокупацією Херсонщини сотні українських дітей опинилися в російських таборах без батьків. Частину вдалося повернути, але не всіх.💬«У тому річпорту в Херсоні, було враження, що там були всі діти Херсонщини. Просто порт кишів одними дітьми: від першачків до одинадцятого класу. На 2-3 тиждень, після того, як діти переміщалися з одного табору в інший, без повідомлення батьків, у таборі почали дітям розповідати: “По тебе ніхто не приїде – ти нікому не потрібен. Тебе не люблять”...», – згадує керівниця юридичного напрямку Save Ukraine Мирослава Харченко розповідь матері, якій вдалося повернути свою дитину. 📰Чому окупанти уникають слова «евакуація», навіщо розлучають дітей із родинами та як відреагував представник Омбудсмена на заяву Балицького – читайте у матеріалі.Підписатись | Facebook | TikTok | Viber |

З окупації та Росії евакуювали 10 молодих людей віком 18-19 років!☝️Із березня 2026 року за сприяння Офісу Омбудсмана 10 молодих українців змогли виїхати з тимчасово окупованих територій та РФ і повернутися додому — до України. Особлива подяка — міжнародній компанії МХП та її засновнику і СЕО Юрію Косюку. Завдяки їхньому сприянню евакуація стала можливою. Це 10 юнаків та дівчат віком 18–19 років. Попри роки життя в окупації, вони хочуть навчатися в українських університетах, жити у вільному суспільстві, будувати кар’єру саме тут — у своїй державі. Для них повернення стало можливістю самостійно визначати власне майбутнє.‼️Особливо зворушує історія хлопця, якому на момент окупації було лише 14 років. Його сестрі вдалося виїхати та облаштуватися в Одесі, а він залишився з батьками, які доглядали важкохвору бабусю. З кожним роком хлопець дедалі гостріше відчував: він не бачить свого майбутнього в окупації. Не бачить можливостей для розвитку, освіти, свободи. І тому ухвалив складне, але свідоме рішення — повернутися в Україну. Сьогодні він разом із сестрою в Одесі.Окупація — це не лише про блокпости й заборони. Це про життя без відчуття майбутнього. Про страх. Про постійне відчуття, що твій вибір, твоя свобода і навіть твоя мрія більше тобі не належать. Саме тому кожне повернення наших людей на підконтрольну Україні територію — надзвичайно важливе. Закликаю українців — виїжджати із ТОТ. Ми готові допомогти й підтримати у цьому процесі. Звернутися до Офісу Омбудсмана можна: 📞Єдиний номер для дзвінків по Україні: 1678;📞Дзвінки із закордону: 044 299 74 08Зв’язатися із тимчасово окупованих територій можна: +38 093 406 80 17 (WhatsApp, Viber, Telegram);✉електронною адресою: [email protected].🇺🇦 Facebook | Instagram | Х

Шановні земляки!4 червня є скорботною датою для нашої країни та всього цивілізованого світу. У цей день ми вшановуємо пам’ять безневинних дітей, чиї життя були безжально обірвані внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Повномасштабна війна, розв’язана росією, вже п’ятий рік приносить Україні біль, втрати та руйнування. Країна-агресор продовжує цинічно знищувати мирні міста, селища й села, завдаючи ударів по житлових будинках, лікарнях, школах, дитячих садках, бібліотеках, спортивних майданчиках та осередках культури. Місця, де діти мали б жити у безпеці, навчатися, спілкуватися, займатися улюбленими справами та мріяти про щасливе майбутнє в рідній країні, стали цілями для ворожих ракет та дронів. Через повномасштабну війну нашим дітям доводиться ховатися в укриттях, чути звуки вибухів та щодня відчувати страх і переживання за своє життя та життя рідних і близьких людей. Війна калічить долі, ламає дитинство та забирає найцінніше – життя. Це нестерпний біль, що назавжди залишається з нами. Мої найщиріші співчуття батькам та родичам, які втратили своїх дітей, онуків, братів, сестер, племінників! Світла пам’ять кожній дитині, чиї життя безжально відібрала збройна агресія російської федерації!Ми маємо продовжувати боротися заради наших дітей, заради мирного та спокійного майбутнього, заради життя у вільній Україні! Без обстрілів, вибухів воєн та тривог! Ми маємо не здаватися та продовжувати тримати оборону! Слава Україні!Голова районної державної адміністрації, начальник районної військової адміністрації Артур КРУПСЬКИЙ

Вступ без НМТ і пільгові умови: хто має право і як це працюєУкраїнцям, які закінчили школу в Європі у 2025 або 2026 році, для вступу до українських ЗВО замість результатів НМТ зараховують результати національних випускних іспитів (наприклад, результати польської матури).Замість НМТ проходять лише внутрішню співбесіду в університеті:▪️ветерани війни (зокрема особи з інвалідністю внаслідок війни таучасники бойових дій);▪️особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;▪️вступники, яким відмовлено в реєстрації на НМТ через неможливість створення особливих (спеціальних) умов.Окремі категорії вступників* мають пільги, але складають НМТ:▪️ діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;▪️ інші категорії, які вступають за квотою-1.*Беруть участь у конкурсі за результатами НМТ, але в межах окремої квоти.Вступники з ТОТ і зон активних бойових дій.Таким вступникам передбачено окремі бюджетні місця за квотою-2. Водночас умови вступу залежать від дати переміщення. Наприклад, якщо вступник виїхав після 1 жовтня 2025 року (або під час вступної кампанії перебуватиме там), він має право на співбесіду замість НМТ і брати участь у конкурсі на бюджет.Якщо вступник виїхав до 1 жовтня 2025 року, він вступає за результатами НМТ, але все одно має право на квоту-2. Повний перелік правил вступу, зокрема умови застосування квот, спеціальні категорії вступників і процедура зарахування, викладено в документі «Порядокприйому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році».Календар основних термінів вступної кампанії 2026 року.НМТ – 2026▪️Основний період реєстрації на НМТ: 5 березня – 2 квітня 2026 року▪️Додатковий період реєстрації: 11 – 16 травня 2026 року▪️Основна сесія НМТ: 20 травня – 25 червня 2026 року▪️ Оголошення результатів основної сесії: до 3 липня 2026 року▪️Додаткова сесія НМТ: 17 – 24 липня 2026 року▪️Оголошення результатів додаткової сесії: до 29 липня 2026 рокуВступ до закладів вищої освіти (бакалаврат)▪️Реєстрація електронних кабінетів вступників: з 1 липня 2026 року▪️Реєстрація заяв на участь у співбесідах і творчих конкурсах:o на бюджет – 3–10 липня 2026 рокуo на контракт – 3–25 липня 2026 року▪️Проведення співбесід і творчих конкурсів:o на бюджет – 8–19 липня 2026 рокуo на контракт – 8 липня – 1 серпня 2026 року▪️Подання заяв на вступ: 19 липня – 1 серпня 2026 року▪️Надання рекомендацій до зарахування: до 6 серпня 2026 року▪️Виконання вимог до зарахування: до 11 серпня 2026 року▪️Зарахування вступників: 11–13 серпня 2026 року▪️Переведення на вакантні бюджетні місця: до 20 серпня 2026 рокуВступ до коледжів (фахова передвища освіта)На основі 9 класів▪️Реєстрація електронних кабінетів: з 25 червня 2026 року▪️Подання заяв на бюджет: 1–20 липня 2026 року▪️ Подання заяв на контракт: 6 липня – 2 серпня 2026 рокуНа основі 11 класів▪️ Реєстрація електронних кабінетів: з 1 липня 2026 рокуКорисні офіційні ресурси▪️Міністерство освіти і науки України▪️ Education.ua – календар вступної кампанії 2026Порада вступникамРекомендується регулярно перевіряти офіційні сайти МОН та обраних закладів освіти, оскільки окремі терміни можуть уточнюватися відповідно до правил прийому конкретного закладу освіти.

Доброго весняного ранку вам, дорогі люди Токмацької громади — тим, хто лишився в окупації, і тим, хто був змушений виїхати, але не відірвався серцем від рідного краю.Дорогі земляки-токмачани, вітаємо зі святом Трійці!Свято Трійці — одне з найсвітліших і найтепліших свят українського народу. Воно приходить до нас разом із зеленню, пахощами літа, співом птахів і особливим відчуттям Божої благодаті. У цей день наші домівки прикрашають запашними травами та гілками, а серця наповнюються вірою, надією та любов’ю.Сьогодні ми звертаємося до всіх земляків-токмачан, де б ви не перебували. Хтось зустрічає Трійцю у рідному домі, хтось далеко від Токмака, а хтось із болем у серці згадує своє місто, яке тимчасово перебуває в окупації. Але всіх нас єднає спільна пам’ять, любов до рідного краю та віра в його майбутнє.У такі свята особливо хочеться згадати мирні роки, коли Токмак потопав у літній зелені, коли родини збиралися разом за святковим столом, коли лунали добрі побажання та щирі молитви. Сьогодні ці спогади набувають особливого значення, адже нагадують нам про те, що справжні цінності залишаються незмінними — родина, рідна земля, людська доброта та віра.Нехай свято Трійці принесе у кожну родину душевний спокій, міцне здоров’я, благополуччя та Боже благословення. Нехай Господь оберігає наших захисників, дарує силу тим, хто переживає складні випробування, і веде Україну до Перемоги та справедливого миру.Бажаємо всім токмачанам не втрачати надії, берегти один одного, підтримувати рідних і вірити в той день, коли над нашим рідним Токмаком знову майорітиме український прапор, а місто наповниться дитячим сміхом, радістю та мирним життям.Зі святом Святої Трійці вас, дорогі земляки! Нехай у ваших оселях завжди панують мир, добро, любов і Божа благодать.Нехай це світле свято подарує всім токмачанам силу, єдність і віру в повернення додому.Єднаймося навколо нашої Токмацької громади. Разом – до перемоги.Нашим людям, які в окупації — витримки.Україна — це ми.Токмак — це Україна!

Доброго весняного ранку вам, дорогі люди Токмацької громади — тим, хто лишився в окупації, і тим, хто був змушений виїхати, але не відірвався серцем від рідного краю.Бажаємо бути оптимістом із реалістичними поглядами.Не жити у рожевих ілюзіях, але й не дозволити темряві остаточно знищити світло всередині себе. Це дуже тонка межа — бачити правду життя й усе одно знаходити сили радіти сонцю, обіймам рідних, добрим словам і маленьким моментам щастя.Жити з відкритим серцем і водночас нікого не впускати в нього надто глибоко.Бо серце — не місце для випадкових людей. І з роками починаєш розуміти, наскільки важливо берегти свій внутрішній світ від токсичності, брехні та тих, хто приходить лише забирати.Сьогодні життя навчило нас ще однієї страшної істини: частина тебе повинна любити світ і захоплюватися ним, а інша — бути готовою до війни.На жаль, для українців це вже не метафора. Ми навчилися одночасно милуватися світанками й знати, де найближче укриття. Ми можемо сміятися за столом і здригатися від різкого звуку. Ми вчимося жити далі, навіть коли всередині постійна тривога.І, мабуть, саме у цьому сьогодні полягає дорослість — не стати жорстоким після всього пережитого, але й більше не бути наївним.Єднаймося навколо нашої Токмацької громади. Разом – до перемоги.Нашим людям, які в окупації — витримки.Україна — це ми.Токмак — це Україна!

Доброго весняного ранку вам, дорогі люди Токмацької громади — тим, хто лишився в окупації, і тим, хто був змушений виїхати, але не відірвався серцем від рідного краю.Коли людина втрачає дім, звичне життя й відчуття стабільності, вона найбільше у світі хоче одного — щоб усе це закінчилося. Щоб прокинутися й зрозуміти: війни немає, валізи не стоять у кутку, не треба починати життя з нуля у чужому місті, не треба вдавати, що ти сильний, коли всередині все болить.Саме тому багато переселенців сьогодні живуть у постійному пошуку хоча б якогось шляху без проблем. Без страху. Без втрат. Без невідомості.Але правда життя дуже жорстка: такого шляху не існує.Не шукайте шлях, який позбавить проблем – шукайте шлях, який допоможе їх вирішити.Бо війна вже змінила наше життя. І ми не можемо одним рухом повернути все назад. Не можемо за один день залікувати душу, повернути дім чи забути пережите. Але ми можемо навчитися жити далі, навіть із цим болем.Для переселенців це особливо важко. Бо окрім війни, доводиться щодня боротися ще й із внутрішнім виснаженням. Нове місто. Нові люди. Постійне відчуття чужості. Іноді навіть сором за свою втому чи сльози. А ще — важкий тягар спогадів про дім, який залишився далеко.І дуже легко у такому стані опустити руки. Чекати лише «кращих часів». Відкладати життя на потім.Але життя не ставиться на паузу.Вирішувати проблеми — не означає не плакати. Не означає бути сильним щосекунди. Це означає не дозволити болю остаточно забрати себе.Переселенці сьогодні — це люди неймовірної сили. Хоча багато хто сам у це не вірить. Бо справжня сила — це не відсутність страху чи сліз. Сила — це коли ти після всього пережитого все одно прокидаєшся зранку й намагаєшся жити далі.Так, проблем багато. І ніхто не обіцяв, що буде легко. Але кожен маленький крок вперед — це вже перемога.Не шукайте життя без труднощів. Шукайте в собі світло, яке допоможе пройти крізь них.І пам’ятайте: навіть тимчасово втративши дім, ви не втратили себе. А значить — ще не все втрачено.Єднаймося навколо нашої Токмацької громади. Разом – до перемоги.Нашим людям, які в окупації — витримки.Україна — це ми.Токмак — це Україна!

Доброго весняного ранку вам, дорогі люди Токмацької громади — тим, хто лишився в окупації, і тим, хто був змушений виїхати, але не відірвався серцем від рідного краю.У великих містах завжди багато руху. Там сяють вітрини, шумлять дороги, поспішають люди, і здається, ніби життя ніколи не зупиняється. Там можна побачити тисячі облич, сотні будівель, нескінченний потік подій. Великі міста вражають масштабом, темпом і можливостями.Але є одна річ, якої часто бракує великим містам — душі.Бо у маленьких містах, справді, не так багато побачиш, зате дуже багато почуєш. Почуєш, як тебе вітають на вулиці знайомі люди. Як сусіди питають, чи все добре. Як у дворі сміються діти, а біля ринку хтось обговорює новини. У маленькому місті життя звучить інакше — тепліше, ближче, людяніше.Саме таким для мене завжди був Токмак.Моє рідне місто. Місто, де кожна вулиця має спогади. Де знайомі дерева, знайомі двори, знайомі обличчя. Тут не треба було пояснювати, хто ти. Тут люди знали одне одного роками. Раділи разом, допомагали одне одному, переживали спільні труднощі.Токмак ніколи не був гучним мегаполісом. Але він був живим. Справжнім. Затишним.У маленькому місті навіть повітря здається рідним. Тут особливі ранки. Особливі вечори. Особливі розмови на лавках біля будинків. Тут люди не проходять повз чуже горе. Тут ще пам’ятають, що таке людяність.І, мабуть, тільки коли втрачаєш можливість бути вдома, починаєш по-справжньому розуміти цінність свого міста. Тепер мені особливо боляче згадувати Токмак — його парк, ринок, знайомі дороги, стадіон, двори, у яких виросли діти й онуки.Бо рідне місто — це не про розмір. Не про кількість торгових центрів чи висоток. Рідне місто — це місце, де залишилася частина твоєї душі.Сьогодні Токмак тимчасово окупований. Але любов до нього неможливо окупувати. Вона живе у пам’яті людей, у спогадах, у фотографіях, у мріях про повернення.І я знаю: одного дня ми знову почуємо наше місто. Почуємо його справжній голос — без страху, без чужої мови ненависті, без війни.Бо маленькі міста вміють чекати своїх людей.А ми вміємо любити свій Токмак. І ніколи не перестанемо.Єднаймося навколо нашої Токмацької громади. Разом – до перемоги.Нашим людям, які в окупації — витримки.Україна — це ми.Токмак — це Україна!

🏗️ Будівництво «підземних» садочків у Запоріжжі: унікальність, безпека, потреба ❗️Понад 15 600 дітей дошкільного віку зараз мешкає у місті. У реаліях сьогодення - це колосальне навантаження на систему освіти та щоденний виклик для батьків малюків від 1 до 6 років.❗️Через загрозу ворожих обстрілів родини опинилися у складних умовах та змушені обирати серед трьох непростих варіантів:▪️Приватні дитячі садки, які суттєво б'ють по сімейному бюджету.▪️Державні заклади з облаштованими укриттями, втім й вони не закривають попит серед сімей.▪️Залишати дитину вдома, через що малеча втрачає необхідну соціалізацію та розвиток.Дискусії щодо створення «підземних» садочків тривали давно - команда області чула кожен запит від батьків. Передовий досвід будівництва понад 20 «підземних» шкіл у Запоріжжі довів: створити підземну мережу для дошкільнят цілком реально! Тож процес стартував ⬇️✅ Наразі роботи вже активно ведуться одночасно на трьох об’єктах у двох районах міста. ✅ Нові «підземні» садки - це простір, де малюки зможуть перебувати повний 8-годинний робочий день. Тут буде забезпечено: навчання, гаряче харчування, денний сон, але найголовніше - безпека! ‼️Унікальність цих просторів у тому, що вперше у Запоріжжі, саме в «підземних» садках зʼявляться ясельні групи повного дня для малюків від одного до трьох років. Наша мета - зберегти родини в Запоріжжі, підтримати батьків та, попри все, повернути дошкільнятам щасливе дитинство 🇺🇦