Мінпросвіти РФ оголосило про запуск у дитсадках на ТОТ двох нових виховних проєктів - «Орлята-дошкільнята» та «Добрі ігри». Їх заявлена мета - знайомити дітей із «традиційними духовно-моральними цінностями» через ігри, читання, творчі завдання та спільні заняття. Принципово важливо, що «Орлята-дошкільнята» прямо пов’язуються з уже діючою у школах програмою «Орлята Росії». Саме це дає підстави говорити про новий етап. Росія починає формалізувати безперервну систему виховання від дитсадка до молодіжних і студентських організацій. Запуск «Орлят-дошкільнят» створює нижню вікову ланку вже діючої шкільної системи і зменшує розрив між дошкільним вихованням, школою та подальшим залученням дітей до федеральних патріотичних програм. Для дошкільного віку використовуються не прямі політичні меседжі, а базові категорії - сім’я, праця, Батьківщина, повага до старших, колектив, «традиційні духовно-моральні цінності». Через гру, читання, творчі завдання та спільні активності держава формує первинний набір понять і символів, які надалі отримують уже повноцінне "історичне" та політичне наповнення в школі. Наступний рівень - шкільна історична політика. Тут до абстрактної «Батьківщини» додаються «Розмови про важливе», «Волонтери Перемоги», уроки мужності, пам’ятні дати, російська інтерпретація Другої світової війни та прямі паралелі між 1943 роком, подіями 2014 року і нинішньою війною. Таким чином дитина переходить від загальних понять про «правильні цінності» до конкретного уявлення про Росію як власну державу, російську історію як власну історію, а сучасну війну - як продовження попередньої боротьби за «визволення Донбасу». Далі ця модель переводить виховання з рівня сприйняття на рівень участі. Підліткам і молоді пропонуються «Орлята Росії», «Волонтери Перемоги», молодіжні рухи, патріотичні організації, студентські об’єднання та інші федеральні проєкти. У старшому віці до цього контуру можуть додаватися вже безпосередньо мілітаризовані структури - Юнармія, «Зарниця», кадетські класи, ВОЇН та інші формати військово-патріотичної підготовки. У результаті формується послідовна модель:дошкільні цінності → шкільна історична картина → російська громадянська ідентичність → патріотична організаційна участь → для частини дітей військово-патріотична підготовка. Для ТОТ ця система має окреме значення. Тут вона працює не просто як внутрішня російська політика виховання, а як інструмент зміни ідентичності дітей, які народилися або починали соціалізацію в українському середовищі. Російська держава поступово заповнює всі ключові простори формування дитини - дитсадок, школу, позашкільну діяльність, молодіжні організації, університет. Український контекст при цьому не обов’язково забороняється окремим рішенням у кожному випадку. Він витісняється структурно: російськими підручниками, російськими святами, російськими героями, федеральними молодіжними програмами, державними цифровими платформами та організаціями, через які дитина отримує соціальні можливості й будує власну траєкторію. Православні структури формують паралельний канал цієї ж інтеграції. Церква включається у федеральні молодіжні проєкти, роботу зі студентами, історичну політику та воєнну символіку. Через категорії віри, сім’ї, морального вибору, служіння та «захисту Вітчизни» вона додає до державної моделі виховання релігійне обґрунтування. На старших вікових рівнях цей контур безпосередньо стикується з війною: сучасні російські військові подаються як спадкоємці радянських «визволителів», православні святині доставляються до військових частин, а сама війна включається в історичну послідовність від Куликовської битви та Другої світової до 2014 року і нинішніх бойових дій. Ключова зміна полягає не лише у появі ще одного проєкту для дитсадків. Росія поступово прибирає вікові проміжки, які раніше залишалися поза централізованою системою ідеологічного виховання.