Історія з Kochut — це приклад не стільки невдалих комунікацій, скільки наслідків невдалих (назвемо це так) бізнес-рішень.В масонському чаті вже тиждень вирує обговорення ситуації навколо ювелірного бренду Kochut. У мене був завал, тому лише зараз дійшли руки щось прокоментувати. Хоча я відверто не знаю, що тут додати, окрім того, що на-гора вилізли системні й свідомі погані рішення — як-от не маркувати частину виробів.Поки що бренду вдається на двійку впоратися з антикризовою ситуацією, використовуючи досить банальні виправдання про «внутрішні розслідування» та «управлінські помилки». Оливи до вогню підлив і артдиректор бренду, який публічно почав шукати «відьом-хейтерів». Тож тут можна зробити кілька висновків:◾️Все погано не тільки з менеджментом, а й із координацією комунікацій. Якщо ви вже втрапили в халепу, узгодьте з ключовими співробітниками, як саме ви будете публічно реагувати. ◾️Час грає проти вас. Чим довше ви тягнете з публічною відповіддю, тим менш керованою ситуація стає й в свідомості споживачів закарбовується те, що починають розносити без вас по соцмережам та ЗМІ.◾️ Є ситуації, де недостатньо заїжджених фраз про «внутрішні розслідування». Це тільки дратує ще більше, коли свідоме порушення правил надто очевидне. Таким чином бренд намагається викрутитися і зняти з себе частину відповідальності.Масони, а що ви думаєте про реакцію бренду? Яка тут можлива правильна комунікація з їхнього боку?