«Цієї неділі річниця інтронізації нашого Предстоятеля.У нього багато паралелей з Патріархом Тихоном.Обидва були обрані в переломний час. Обидва тихі. Обидва побожні.У 1917 році було три кандидати.Яскравий, харизматичний борець за відновлення патріаршества архієпископ Антоній (Храповицький).Богослов, інтелектуал, педагог архієпископ Арсеній (Стадницький).І той, якого любив народ, тихий Тихон.Жереб випав саме на нього.І ми бачимо, що це явно була воля Божа.Найтихіша людина стала твердою скелею, на якій Церква встояла в той страшний час. Христос, Який «учора і сьогодні і навіки Той самий», піклується і про Київську кафедру.Ми всі пам’ятаємо, які були «розклади» в період згасання приснопам’ятного митрополита Володимира. Усі їх зніс Майдан.Пам’ятаємо, яка активна передвиборча «агітація» велася за одного з кандидатів влітку 2014 року. І вона виявилася марною.Людське владолюбство в Церкві не працює. А якщо намагається, то результати страшні.І одинадцять років тому архієреї нашої Церкви (і я в тому числі) зробили правильний вибір.Обрали найтихішого. Нікого іншого на місці Предстоятеля уявити неможливо.Дякую Богові за це.І молюся Богу за нього.І вас прошу». Архієпископ Обухівський Іона (Черепанов)