«Кажуть, люди бояться смерті, тому що вони до неї не готові. Емпіричним шляхом я дійшов висновку, що в певний момент ти стаєш готовий до смерті. Оцю грань — між життям і смертю — я в той момент перейшов.Я вмирав. Разом із кровотечею відчував, як із мене виходить життя. Подумав: «Що я можу зробити, адже — все». Єдине, що спало на думку, — це помолитися. І я почав молитися: «Дякую Тобі, Господи, за послану мені скорботу, достойне по ділах моїх отримую. Пом’яни мене, Боже, у Царстві Твоїм». І відчув, що готовий.Тієї ж секунди все закрутилося зовсім в іншу сторону…» ***Нам тоді читачі в коментарях написали, що піднесений стан нашого співрозмовника був наслідком медикаментозного знеболення. Що мине час, і Сергія накриє зовсім інший настрій.Ми свідчимо: минуло понад два роки від дня, коли це сталося, а наш воїн так і перебуває в постійному русі, в гарному настрої, ще й іншим (усім навкруги) намагається допомагати.17 березня 2023 року вийшло це інтерв’ю з молодшим сержантом Нацгвардії Сергієм Позняком. Він парафіянин Іонинського монастиря і є прикладом людини, яка захищає свою країну від нападника і свою Церкву від наклепів.Для нас честь і радість — такі співрозмовники. Сьогодні знову на Діалог.ТУТ.