#діалог_з_тренеромНе про гідність.Зазвичай намагаюсь не встрявати в “трендові” теми, але часто не стримуюсь, от і зараз аж вкурвлює.Так, я про висер арестовича і його підтримку від безуглої.Можна скільки завгодно говорити про те, які глибинні сенси закладені в той, чи інший текст, навіть коли він виплескується через рот.Але.Взагалі говорити про те, хто і як зустрів смерть може лише той, хто саме в цей момент стояв поруч. КРАПКА.І взагалі не важливо, що ти цим хотів сказати і як використати ситуацію.Лише ті, хто були в бойових знають, як це, коли твій мозок пронизує думка “ от і все???” і в цій ситуації КОЖЕН буде поводитись так, як зможе, чи дозволить його психіка.А гідність має зберегти той, кого тягне оцінити, чи знецінити щось або когось.Можна скільки завгодно фантазувати про те, що призвело до ситуації, але с..ка хто дав право взагалі коментувати?Я усвідомлюю, що час згладжує емоції, а пам’ять стирає яскравість спогадів.Але хочу вірити, що в нас пам’яті та наснаги, щоб помститись п..дорам, які стратили наших воїнів та плюнути в обличчя тим, хто наважився використати це в своїх “просвітницьких” цілях.