Estadísticas de telegram channel - @deloitteuavoices

Привіт! 👋 На зв’язку Андрій Серветник і Наталя Руденко.Як і обіцяли, повертаємося з оновленим форматом дайджесту, де ми за січень–березень 2026 року зібрали ключові ІПК та судову практику з питань оподаткування нерезидентів.Серед позицій, висловлених в ІПК, цікавими для вас можуть бути такі:✔️можливість звільнення прибутку КІК від оподаткування за наявності реальної діяльності;✔️оподаткування КІК, дивідендів, отриманих КІК відукраїнської компанії, а також звітування при ліквідації КІК;✔️нюанси оподаткування дивідендів, роялті, зворотного викупу інвестиційних активів та застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.У судовій практиці цього разу кілька дуже показових кейсів: 🔸підхід суду до визнання наявності постійного представництва в Україні (превалювання сутнісних ознак над формальними);🔸визнання реінвестованого прибутку інвестицією;🔸аналіз публічної інформації (OSINT) для цілей визнання нерезидента бенефіціарним власником доходу.❗Окремо хотіли б звернути увагу на одну зі справ, у якій суд, на нашу думку, помилково зазначив, що застосування пільг за конвенцією можливе лише з початку кварталу, наступного за виконанням відповідних умов. Водночас жодна норма ПКУ чи іншого законодавства прямо не встановлює такої вимоги. У будь-якому разі ми продовжимо відстежувати розвиток практики з цього питання та інформуватимемо вас про подальші зміни.🔗 Деталі – у повній версії за посиланням.Будемо вдячні за ваші враження від нового формату дайджесту. Діліться ними в коментарях 😉#InternationalTaxDigest

Як перетворити цифровізацію логістики на конкурентну перевагу України? Які перспективні напрями відбудови інфраструктури?Дмитро Павленко виступив на Ukrainian Transport Forum – провідному галузевому заході, що відбувся в Одесі.У межах теми «Цифрова трансформація логістики: міжнародний досвід та реалії України» Дмитро говорив про:✔️ глобальні кейси HHLA, Maersk та інших міжнародних гравців демонструють, що автоматизація й цифрові рішення визначають світову конкуренцію та можуть бути адаптовані до українських реалій;✔️ цифровий документообіг, єТТН та сучасні системи бухобліку – не лише оптимізація процесів, а стратегічна основа для впровадження AI-рішень та інтеграції у міжнародні логістичні системи;✔️ перехід з 1С є не лише технологічним, а насамперед управлінським викликом. Він є неминучим, і перевагу отримають компанії, які розпочнуть цей процес раніше;✔️ Infrastructure Talks від Deloitte присвячені перспективним напрямам відбудови: співпраця з Японією, українські зернові хаби в Африці, карго-авіатермінали.Українська інфраструктура має відбудовуватися з урахуванням найсучасніших підходів і глобальних логістичних потреб. Наша команда теж докладає зусиль для цього.#IndustryVoices

Якщо ви українська група з міжнародною присутністю або дочірня компанія великої міжнародної групи – ви вже частина світу так званого Pillar Two, де мінімальний рівень ефективного оподаткування в кожній країні присутності має бути 15%. Також з’явилася нова звітність і перші дедлайни щодо неї у 2026 році. Можливо, ви вже навіть отримували запити від ваших HQ щодо надання групі відповідних показників або подавали попередні реєстрації у деяких країнах. Більше того, хоча в Україні Pillar Two ще не імплементовано, Міністерство фінансів уже анонсувало відповідні плани в межах адаптації до законодавства ЄС. Тому обізнаність вас і ваших команд стає нагальною потребою.Запрошуємо вас на вебінар, де обговоримо:✔️ ключові аспекти Pillar Two та потенційний вплив на український бізнес; ✔️ перші вимоги до глобальної та локальної звітності; ✔️ CbCR – звітність у розрізі країн та її зв’язок із Pillar Two.🗓️ 4 червня⏰ 11:00–12:30📍 YouTube🔗 Безкоштовна реєстраціяУчасть консалтингових компаній не передбачена.

⚡️Майбутнє українського бізнесу без 1С, дискусії про санкції, кібербезпеку, SAF-T та 250+ учасників – саме так пройшов Deloitte Technology FairЗахід об’єднав представників державного сектору, технологічних компаній, а також фахівців Deloitte Ukraine, щоб обговорити:✓ практичні сценарії переходу з 1С та доступні альтернативні рішення;✓ регуляторні, санкційні та кібербезпекові аспекти відмови від підсанкційного ПЗ;✓ taxCube – технологічне рішення Deloitte у сфері оподаткування (SAF-T).Також у межах Deloitte Legal Lab ми говорили про вплив санкційної політики та регуляторного середовища на використання ворожого ПЗ.До обговорення долучилися: ▪️ Юрій Шаповал, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; ▪️ Денис Ястреб, CEO Національної Асоціації Страховиків України; ▪️ Катерина Барсукова, представниця Адміністрації Держспецзв’язку; ▪️ фахівці з кіберризиків і юристи Deloitte Ukraine. Важливою частиною заходу стала соціальна складова: разом з учасниками ми зібрали понад 100 000 грн для БФ «Діти Героїв», зокрема на розвиток STEM-освіти для майбутніх творців технологій. Дякуємо всім учасникам, партнерам і спікерам за професійний діалог, практичні кейси та готовність разом рухати ринок уперед 💚

Привіт 👋 На зв’язку Олександр Ямпольський, Максим Зайченко та Юрій Рожко.Вихід на нові ринки – це як відкритий океан: бізнес дрейфує між податковими ризиками, і без підготовки легко натрапити на «айсберг».Сьогодні трансфертне ціноутворення – це супернавичка для керівників, яка допомагає не перетворити бізнес на податковий «Титанік».Запрошуємо на дводенний практичний онлайн-тренінг для управлінців фінансової функції та податкових директорів, які мають досвід або планують транскордонне масштабування бізнесу.Після проходження тренінгу ви:✔️ визначите ТЦУ-наслідки при зміні операційної моделі✔️ розрахуєте exit charge✔️ сформуєте чек-лист для роботи в різних юрисдикціях✔️ оціните, чи перебувають ваші операції у фокусі податкових органів✔️ перевірите готовність бізнесу до відповідальності за недотримання вимог ТЦУУ програмі – практичні кейси: перенесення R&D, централізація закупівель і логістики, а також уроки глобальних спорів.🕒 12–15 травня, вечірній час📍 Онлайн🔗 Реєстрація за посиланням.

Привіт 👋 На зв’язку Дмитро Павленко та Вікторія Сидоренко.НБУ продовжує пом’якшувати валютні обмеження – цього разу для нерезидентів та підприємств оборонно-промислового комплексу.З 25 квітня 2026 року внесено такі зміни:▪️фізичним особам нерезидентам дозволено переказувати за кордон кошти, нараховані з 1 травня 2026 року як заробітна плата;▪️нерезидентам – членам наглядової ради/ради директорів/виконавчого органу дозволено переказувати за кордон кошти, нараховані з 1 травня 2026 року та отримані від українських компаній як оплата за цивільно-правовими договорами;▪️українські компанії можуть здійснювати оплату за цивільно-правовими договорами з нерезидентами – членами наглядової ради/ради директорів/виконавчого органу на їхні іноземні рахунки;▪️спрощено купівлю валюти для підприємств ОПК.Очікується, що такі кроки сприятимуть залученню іноземних висококваліфікованих фахівців та стабільному фінансуванню оборонного сектору.🔗 Детальніше – в повідомленні.📘 Більше про валютне регулювання – у брошурі.

Привіт 👋 На зв’язку Андрій Серветник,Роман Макарчук,Катріна Мафардже,Олександр Бірюков,Ярослав Галецький та Володимир Скринник.Дані про активи та дії платників податків сьогодні формують цілісну картину для контролюючих органів – із різних джерел і в різних юрисдикціях.Саме про це – наша серія вебінарів Big Brother is Watching You. Якщо ви не встигли приєднатися, ділимося записами 👇🔹 Вебінар 1Про те, як працює доступ до фінансової інформації та що це означає на практиці:— як працюють глобальні механізми обміну податковою інформацією щодо фізичних осіб і чому банківська таємниця більше не є абсолютною;— у яких випадках податкові органи отримують доступ до фінансових даних фізичних осіб та як це впливає на податкові перевірки;— що говорить судова практика і як вона формує підходи до використання такої інформації.▶️ Переглянути🔹 Вебінар 2Про міжнародний контекст і контроль за фізичними особами:— зміни у визначенні ризиків для структур з іноземними компаніями;— подвійна резидентність;— підходи до перевірок контролюючих осіб КІК.▶️ ПереглянутиДякуємо всім, хто долучився до вебінарів і поділився своїми запитаннями та досвідом 🤝

Привіт! 👋 На зв’язку Андрій Серветник і Наталя Руденко.Ділимося черговим дайджестом ключових ІПК та судової практики з питань оподаткування доходів нерезидентів і правил КІК за період 1 жовтня – 31 грудня 2025 року.У випуску зібрали найпрактичніші позиції ДПС у форматі «бліц», зокрема:• КІК і траст у структурі – коли дивіденди вважаються фактично отриманими контролером навіть без зарахування на його особистий рахунок та як оподатковується розподілений прибуток.• Виплата компенсації збитків резиденту Японії – визначення застосовної Конвенції у 2025 році та необґрунтоване застосування податковим органом вимоги щодо бенефіціарного власника доходу. • «Наскрізні» дивіденди з України на користь КІК – підтвердження підходу щодо відсутності повторного оподаткування на рівні контролера та перелік документів, які це можуть підтвердити. Також аналізуємо дві показові постанови Верховного Суду:• щодо застосування «неправильної» Конвенції під час виплати дивідендів (з окремим акцентом на підхід до умислу та штрафів); • щодо «транзитності» під час виплати процентів та критеріїв бенефіціарного власника.🔗 Деталі – у повній версії дайджесту за посиланням.P. S. Наступний дайджест вийде у новому, покращеному форматі – тож залишайтеся на зв’язку 😉#InternationalTaxDigest

Привіт! 👋 На зв’язку Василь Дробот та Ірина Роташнюк.Митна реформа в Україні триває, і за останній рік бізнес відчув суттєві зміни в підходах до митного регулювання.Ми підготували короткий огляд ключових оновлень і змін, на які очікувати найближчим часом. ✔️ Зростає інтерес бізнесу до статусу авторизованого економічного оператора (AEO), який відкриває доступ до спрощених митних процедур і швидшого оформлення товарів.✔️ Із 2025 року для окремих митних режимів, зокрема операцій із переробки і тимчасового зберігання, а також складів, запроваджено обов’язкові авторизації. Нова модель поступово уніфікує вимоги та знижує регуляторні ризики.✔️ Проєкт нового Митного кодексу, гармонізованого з правилами ЄС, перебуває на фінальному етапі погодження. Він передбачає цифровізацію процедур, формалізацію принципу «єдиного вікна» та нові підходи до обліку учасників ЗЕД.Загальний вектор змін – більше цифровізації, прозорості та наближення митних правил України до стандартів ЄС.🔗 Докладніше – за посиланням.

Привіт! 👋 На зв’язку Андрій Серветник і Наталя Руденко.На сайті Міністерства фінансів України оприлюднено законопроєкт, яким пропонується імплементувати Директиву Європейського Союзу щодо боротьби з ухиленням від сплати податків (більш відому як ATAD) до Податкового кодексу України.Основні концепції ATAD, які вперше імплементуються в Україні, – це податок на виведення активів із юрисдикції (exit tax), гібридні невідповідності (hybrid mismatches) та загальне правило запобігання ухиленню від оподаткування (GAAR), у межах якого запроваджується нове визначення «податкове зловживання». Також пропонується змінити підхід до обмеження вирахування відсотків відповідно до положень Директиви.Водночас окремі норми законопроєкту виходять за межі положень Директиви та значно змінюють інші чинні визначення й правила протидії ухиленню від сплати податків в Україні. Передбачається:▪️підвищення ставки податку на репатріацію доходів нерезидентів до 18%;▪️запровадження «штрафних» ставок податку у разі виявлення «податкових зловживань»;▪️встановлення більш жорстких правил щодо визнання осіб податковими резидентами України;▪️визнання іноземних компаній податковими резидентами через «місце ефективного управління в Україні», зокрема тоді, коли такі компанії мають суттєві обсяги активів, доходів чи придбань в Україні.🗓️Чекайте на наш більш детальний огляд найближчим часом.