🪷2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь.Світ відзначає цей день, аби підвищити обізнаність населення про біологічну цінність боліт та їхню ключову роль у збереженні екосистем.💚Тема 2025 року – «Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього».Часто водно-болотні угіддя асоціюються з непрохідними хащами та небезпечними торф’яниками, проте їхнє значення набагато ширше.Типи водно-болотних угідь:- Прісноводні – річки, озера, ставки, заплави, торфовища, болота, трясовини.- Морські – естуарії (гирла річок), ватти (частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів і осушуються під час відпливів), приморські марші (солоноводні болота), мангрові ліси, лагуни, коралові та молюскові рифи.- Створені людиною – ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.⚪️Менше ніж 1% прісної води на планеті придатні для вживання, і лише 0,3% цієї води припадає на річки та озера. Саме водно-болотні угіддя є основним джерелом цієї води.🔵Водно-болотні угіддя захищають нас від повеней, поглинають вуглекислий газ і підтримують біорізноманіття.Наш добробут напряму залежить від водно-болотних угідь – так само, як їхній стан залежить від нашої діяльності.Наше життя без них неможливе, але саме ми визначаємо їхнє майбутнє.✔️Пам’ятаймо про це під час кожного рішення та дії!
🔰Державна екологічна інспекція України опрацювала понад три тисячі звернень, надісланих українцями через ЕкоЗагрозу 3040 звернень, які надіслали українці за допомогою застосунку ЕкоЗагроза, вже оброблено територіальними органами Держекоінспекції. З них:🟩у 1918 випадках інспектори провели огляди на місці та склали акти. Ще по 169 зверненнях видано накази про проведення перевірок. Решта - на стадії підготовки відповідних наказів;🟩у 494 випадках було підтверджено факти завдання шкоди довкіллю, по 966 — не підтвердився; 🟩загальний розмір збитків довкіллю, розрахований Держекоінспекцією, перевищив 28 млрд грн;🟩по 60 фактах вже відкрито кримінальні провадження;🟩у 107 випадках вжито заходів щодо ліквідації наслідків заподіяння шкоди.💬Нагадаємо, вебресурс та мобільний застосунок ЕкоЗагроза дозволяє українцям одразу на місці зафіксувати порушення та у декілька кліків передати інформацію до Держекоінспекції. А далі отримати дані про заходи реагування у режимі реального часу. Власне і час розгляду звернень у середньому скоротився із 30 робочих днів до 10. ⚡️Інспектори відзначають, що ЕкоЗагроза пришвидшила процедуру оформлення документів для виходу на перевірки та сприяє оперативному внесенню даних у систему. На місці інспектор робить фото- або відеофіксацію виявлених порушень та складає акт огляду, який одразу підвантажує на ЕкоЗагрозу.
На Одещині фахівці ДЕІ оглянули місце, де були виявлені плями невідомого походження на ґрунті: відібрані проби для проведення дослідження24 січня, за інформацією працівників НПП “Тузлівські лимани”, на узбережжі Чорного моря, на території Лиманської громади у Білгород-Дністровському районі (рекреаційна зона “Катранка”) було виявлено схожі на мазут плями. При обстеженні вказаної локації держекоінспекторами вздовж прибережної смуги виявлено осередки речовини чорного кольору (згустки) розміром 0,5-5 см за зовнішніми ознаками схожими на нафтопродукти. Ширина лінії забруднення узбережжя Чорного моря 1,5 – 2 м, а її протяжність становить близько 1,5 км. Зазначена лінія забруднення знаходиться на відстані 24 м від моря. Спеціалістами на місці відібрані проби морської води, для здійснення подальшого лабораторного дослідження на наявність нафтопродуктів, у відділі інструментально-лабораторного контролю Інспекції. Крім того, відібрані зразки ґрунту та морської води із мазутом, які будуть направлені на дослідження до Науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря". 27 січня 2025 року заплановано проведення позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської облдержадміністрації, на якій буде розглянута ця ситуація та прийняті відповідні управлінські рішення щодо ліквідації наслідків забруднення.Для запобігання виникненню надзвичайної події, пов’язаної із можливим потраплянням мазуту у прибережні води узбережжя Одеської, Миколаївської й Херсонської областей, Міндовкілля звернулось до Міноборони, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та ДП «Адміністрація морських портів України» щодо сприяння в ідентифікації розповсюдження мазуту у морських водах Чорного моря, а також вжиття заходів із локалізації забруднення.Своєю чергою Адміністрацією судноплавства підтверджено про можливе залучення спеціальних нафто-сміттєзбиральних засобів морського флоту ДП «АМПУ».Нагадаємо, що 15 грудня 2024 року в умовах шторму в районі Керченської протоки сталася аварія танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239", яка спричинила потрапляння значної кількості мазуту в морське середовище.Враховуючи те, що згустки мазуту поступового збільшують свою вагу та занурюються у водну товщу морських вод, можливе створення потенційних загроз його осідання на дно північно-західного шельфу Чорного моря.Міністерство наголошує, що належна фіксація та документування цього випадку є важливими не лише для оцінки екологічних наслідків, але й для подання відповідних матеріалів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.
❄️Дефіцитний сніг❄️Сьогодні, 19 січня, відзначається День снігу. Свято започаткували любителі зимових видів спорту. Але останніми десятиліттями зимові розваги стали важкодоступними, адже сніг тепер – у дефіциті. І справа не лише в тому, що ніде кататися на лижах чи санчатах. Сніговий покрив має величезне значення для всіх екосистем. ❓Що ж з ним зараз відбувається і які наслідки це має для природи?Зими останніх років в Україні значно змінилися. Якщо раніше зима була сезоном морозів та хуртовин, то зараз погода часто нагадує пізню осінь чи ранню весну. Тепла погода, відсутність тривалих морозів та температурні рекорди стали звичним явищем. Головна причина – глобальне потепління. 💬“Україна входить до регіонів планети, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалося найвищими темпами, – говорить завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська. – За останні 60 років підвищення середньої температури на нашій території відбувалося майже у 2,5 раза швидше, ніж загалом у світі. Ми випереджаємо навіть Європу: швидкість зростання середньої річної температури в Україні у 1961–2023 рр. становила 0,41 градуса за десять років, а в Європі – 0,34 градуса. Причому основне потепління відбувається насамперед у зимовий період”.Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря падає нижче 0 °C і стабільно там тримається. Ще чверть століття тому вона наступала практично за календарем. А тепер, через глобальне потепління зими, можна сказати, нема. Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії, кліматична зима не фіксувалася в Києві протягом останніх трьох років: 2022, 2023 та 2024. В ці роки середня температура повітря за зимовий період була вищою за 0 °C.💬“Зараз для України характерні коливання температури в зимовий період: від +5 до -5 градусів. Щоправда, на тлі досить високої температури можуть траплятися короткочасні хвилі екстремальних морозів або аномально сильні хуртовини, які паралізують інфраструктуру – і це теж прояви зміни клімату. Через глобальне потепління клімат став «розхитаним» і непередбачуваним, відхилення від норм значно збільшуються. Тобто на тлі безсніжної зими можуть траплятися аномальні погодні явища, коли тепла плюсова температура за кілька днів змінюється короткочасними, але дуже сильними морозами, які прориваються до нас з Арктики,” – пояснює науковиця.Тож стабільний сніговий покрив формується рідко та тримається недовго. ⬇️
З 10 по 16 січня 2025 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 264 заходи контролю, складено 281 протокол про адміністративні правопорушення💰Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 49 тис. грн💰 До Державного бюджету стягнуто 40 тис. грн.За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 3 млн 491 тис. грн.💰Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 31 млн 57 тис. грн.📝Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 2 млн 582 тис. грн. (з урахуванням раніше пред’явлених претензій та позовів).📌Найбільш резонансні порушення вимог природоохоронного законодавства: 🖋️Івано-Франківська областьІнспекцією Карпатського округу проведено розрахунок збитків на суму1 млн 183 тис. 164 грн за незаконну рубку 68 сироростучих дерев різних порід за межами населеного пункту с. Міжріччя урочище «Заріччя», Болехівської міської ради Калуського району. Повідомлення про злочин направлено до ВП№ 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, ГУНП в Івано-Франківській області та Івано-Франківської обласної прокуратури.🖋️Львівська областьІнспекцією у Львівській області направлено позов до Господарського судуЛьвівської області про відшкодування збитків, КП «Стрийводоканал» на суму1 млн 272 тис. 773 грн., заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного скиду зворотних (стічних) вод з очисних споруд у річку Стрий, що призвело до забруднення поверхневих вод.🖋️Хмельницька областьІнспекцією у Хмельницькій області направлено позов до Господарського суду Хмельницької області про відшкодування збитків, КП «Ізяславводоканал» на суму 28 млн 242 тис. 986 грн., заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок скиду зі зворотними водами забруднюючих речовин у водний об’єкт річку Горинь з перевищенням встановлених нормативів ГДС.
З 03 по 09 січня 2025 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 190 заходів контролю, складено 182 протоколи про адміністративні правопорушення💰Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 37 тис. грн💰 До Державного бюджету стягнуто 52 тис. грн.За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 1 млн 10 тис. грн.💰Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 558 тис. грн.📝Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 1 млн 286 тис. грн. (з урахуванням раніше пред’явлених претензій та позовів).📌Найбільш резонансні порушення вимог природоохоронного законодавства: 🖋️Кіровоградська областьІнспекцією Придніпровського округу проведено розрахунок збитків на суму 504 тис. 84 грн за вилов водних біоресурсів забороненими знаряддями лову, невстановленими особами, в акваторії р. Велика Вись поблизу с. Кам’янка в адміністративно-територіальних межах Новомиргородської територіальної громади Новоукраїнського району. Матеріали про вчинення кримінального правопорушення направлено до ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області та Кіровоградської обласної прокуратури.
🔻Інформація УкрНЦЕМ щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів: прогнозування щодо поширення забруднення до 13 січня 2025 року15 грудня 2024 року в умовах шторму в районі Керченської протоки сталася аварія танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239", яка спричинила потрапляння значної кількості мазуту в морське середовище. Подальший моніторинг засвідчив активне розповсюдження забруднюючих речовин у водах Чорного моря.📡Згідно з останніми супутниковими знімками Sentinel-1 — підтверджено значне поширення мазуту вздовж південного до південно-західного узбережжя Криму. У районах м. Севастополь та м. Кача зафіксовано мазутні плями протяжністю до 15 км, а загальна площа забруднення чорноморської акваторії сягнула близько 1000 км².💢З огляду на ймовірність подальшого розповсюдження мазуту у західному напрямку Чорного моря УкрНЦЕМ виконав прогноз його поширення у морських водах до 13 січня 2025 року.Для моделювання використовувалася система NOAA GNOME (General NOAA Operational Modeling Environment). Результати розрахунків демонструють динаміку поширення забруднення у часовому та просторовому аспектах.💢Так, згідно з моделлю, мазутні плями під впливом метеорологічних і гідродинамічних факторів досягають прибережних зон західного узбережжя Криму. При цьому, течії, що переважають та напрямок вітру, сприяють дрейфу плям у північно-східному напрямку. Разом з тим, спостерігається продовження забруднення кавказького узбережжя, зокрема в районі від мису Панагія до Анапи.💢За прогнозом, станом на 8 січня 2025 року, узбережжя Одеської області перебуває поза загрозою забруднення мазутом, та на даний час відсутні передумови його забруднення.💢Для оцінки екологічного впливу та контролю за поширенням забруднення Міндовкілля спільно з УкрНЦЕМ здійснюють регулярний моніторинг супутникових знімків, аналіз отриманих даних моделювання, а також враховуються повідомлення медіа. Цей комплекс заходів спрямований на забезпечення своєчасного реагування та розробку стратегій для мінімізації наслідків забруднення в чорноморському регіоні. Про будь-які зміни у прогнозу поширення забруднення буде проінформовано відповідні служби та громадськість.⏹️Також Державна екологічна інспекція Південно-західного округу буде здійснювати щоденний моніторинг за станом вод та узбережжя Чорного моря на території Одеської та Миколаївської областей для оперативного реагування на випадок виявлення забруднення.💬Державна екологічна інспекція України ініціювала звернення до Одеської та Миколаївської ОВА щодо ініціювання скликання позачергових засідань комісій ТЕБ та НС для планування заходів із локалізації та ліквідації можливих мазутних забруднень вод та узбережжя.
📢ДО УВАГИ суб’єктів господарювання та громадськості: розпочинаються термінові технічні роботи у Єдиному реєстрі ОВДМіндовкілля повідомляє, сьогодні, 8 січня 2025 року розпочинається проведення термінових технічних робіт щодо усунення помилок у функціонуванні Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (згідно пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026).ВАЖЛИВО! У період проведення технічних робіт внесення будь-якої інформації до Реєстру буде неможливим для суб’єктів господарювання, уповноважених органів та громадськості. У той же час документація по процедурах з ОВД, по яких триває громадське обговорення, буде доступна для перегляду. ❕ Звертаємо увагу, що зауваження і пропозиції до планованої діяльності мають надсилатися не засобами Реєстру, а на адреси уповноважених органів, що зазначені в Повідомленні про плановану діяльність та в Оголошенні про початок громадського обговорення Звіту з ОВД.❕Про завершення цих робіт та про відновлення функціонування Реєстру буде поінформовано додатково.Приносимо вибачення за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння.
❗️Щодо розливу рослинної олії на Миколаївщині через влучання російського БПЛА28 грудня 2024 року внаслідок влучання російського безпілотника в резервуар із рослинною олією на території Миколаївської області сталася аварія, що спричинила забруднення ґрунтів і акваторії заток Бузького лиману орієнтовно 1800 тоннами соняшникової олії. Зафіксовано пляму олії на площі 1000 кв. м шаром близько 1 см. 2 січня площа забруднення зросла до 9000 кв. м, а товщина шару на деяких ділянках досягла 10 см.Фахівці Держекоінспекції провели відбір 13 проб води та ґрунту для лабораторних досліджень. У деяких точках відбору проб вміст забруднюючих речовин по жирах та маслах становить 189,7 мг/дм³.Фахівці ДСНС вже здійснили бонування двох заток Бузького лиману, щоб не допустити подальшого поширення забруднення. Також проводяться роботи зі збору олії, відбору проб води та ґрунту для лабораторних досліджень. Вже зібрано близько 45 тонн рослинної олії з двох заток Бузького лиману. Крім того, триває збір та опрацювання матеріалів для розрахунку завданих збитків довкіллю.За попередніми розрахунками, орієнтовна сума збитків складає 45 млрд гривень. Посадові особи Миколаївської філії ДП АМПУ, органів ДСНС та Держекоінспекції продовжують роботи з ліквідації наслідків забруднення.
🇺🇦🇪🇺 Цього року ми активно готуємося до двосторонньої зустрічі в рамках офіційного скринінгу між Україною та Європейською Комісією за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату».На цій зустрічі, вже у червні, Україна презентує поточний стан та майбутні плани з досягнення відповідності законодавства праву ЄС у довкіллєвій сфері.⚡️Для того, щоб кожен міг поринути у процес євроінтеграції глибше та бути з нами “на одній хвилі”, ми запускаємо новий проєкт «Словник євроінтеграції: довкілля». Це серія постів, в яких ми пояснюватимемо головні терміни, пов‘язані з довкіллєвою частиною європейської інтеграції України. Розпочнемо із загального терміну, такого як переговори про вступ.Переговори про вступ відбуваються на міжурядових конференціях. Вони стосуються умов, за яких країну буде прийнято до ЄС, і зосереджені на ухваленні та імплементації норм та правил, які є обов’язковими для всіх держав-членів ЄС. Переговори допомагають країнам-кандидатам підготуватися до виконання зобов’язань щодо членства в ЄС. Вони також дозволяють ЄС підготуватися до розширення з точки зору інтеграційної спроможності. Переговори про вступ між Україною та ЄС офіційно стартували в червні минулого року. Якщо говорити про загальний висновок Європейської Комісії за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату» - це «певний рівень» (оцінка 2 з 5 можливих) готовності та досягнення «певного прогресу» (оцінка 3 з 5 можливих) у сфері довкілля та зміни клімату.Водночас Звіт Єврокомісії містить три ключові рекомендації у рамках розділу 27 «Довкілля та зміна клімату», які є одними з пріоритетних планів на поточний рік:✅ Забезпечити міжсекторальну інтеграцію екологічних та кліматичних заходів та застосування горизонтального законодавства, включно з процесом відбудови.✅ Подати оновлений національно визначений внесок та стратегію низьковуглецевого розвитку в рамках Паризької угоди, ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу.✅ Відновити функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) та прийняти план впровадження системи торгівлі викидами.
