Протягом останніх місяців ЗСУ методично нищать логістику хуйлосранців на окупованому Півдні та в Криму, завдаючи ударів по Чонгару, Джанкою, порту Маріуполя та трасі М-14. Це не просто ліквідація тилів, а стратегічна кампанія з метою поставити командування хуйлостану перед жорстким вибором: Донбас чи Південь. Кремль вимагає захопити Донеччину до кінця року, задіюючи всі ресурси, але оголосити нову мобілізацію через внутрішні ризики не наважується. Системно перерізаючи логістичні шляхи на Півдні, ЗСУ створюють для ворога дилему. Якщо підорстан продовжить штурми на Сході, південне угруповання через брак палива й БК опиниться в ізоляції, що відкриє шлях для українського прориву. Якщо ж перекине резерви на Південь - це зупинить її наступ на Донбасі.Ефективність цієї стратегії зумовлена критичними вразливостями армії підорасів, яка критично залежить від залізниці. Руйнування мостів змушує ворога використовувати ґрунтові дороги та понтони, що різко знижує пропускну здатність і підставляє колони під удари. Оскільки Кримський міст втратив надійність, сухопутний коридор через Приазов'я єдиний забезпечує Південь. Постійні удари по ньому створюють ефект доміно: дефіцит пального паралізує техніку, брак БК знижує щільність вогню, а затримка резервів оголює фронт. Саме так у 2022 році ЗСУ змусили підорів залишити правобережжя Херсонщини. Щоб врятувати ситуацію, хуйлостан поспіхом будує нову залізничну гілку вздовж Азовського моря, проте українські сили нищать її вузли та мости ще на етапі будівництва.Повторні удари по Чонгарському мосту, об'єктах у Джанкої та на трасі М-14 вже спричинили дефіцит пального в Криму і змусили ворога відтягувати ППО з фронту для захисту тилових маршрутів. Ця стратегія вигідна для ЗСУ за будь-якого сценарію: вона або готує ґрунт для звільнення Півдня, або зв'язує ворожі резерви, послаблюючи натиск на Сході. Крім матеріального виснаження, руйнування тилів знищує бойовий дух окупантів - відрізані від постачання та евакуації підрозділи втрачають здатність тримати оборону. Це не прогноз швидкої перемоги, адже війна - динамічний процес, а реальний аналіз дій командування ЗСУ, яке планомірно знекровлює та деградує російську військову машину.