Наші думки розділилися на декілька різних і аргументованих позицій. Наприклад, боєць засмутився і дав згоду на знищення тих, хто за допомогою підпалу псує майно ЗСУ. Здається, що так і потрібно робити щодо ворога, але виникає питання – хто судді? Знаю багато випадків, коли людина на всі 200 відсотків збігається з тим, кого шукаємо, і в результаті виявляється, що помилилися, і у цієї людини є реальне алібі та свідки. Хоча до цього все співпадало: ріст, вага та хода. Навіть з потерпілим людина могла перетинатися з деяких питань, і тут – промах. А скільки випадків, коли ревнивому чоловіку щось здалося, і теж стріляти одразу?Якщо ми вже обрали такий підхід, як розстріл ворога, то давайте одразу бити чиновників, які довели людей до стану, коли за три копійки вони готові палити машини своїм захисникам. Адже, на нашу думку, вкрадені фортифікації набагато важливіші, ніж поодинока волонтерська машина, хоча і вона дуже важлива. Співробітник ТЦК, який щомісяця збирає 150000 доларів – це теж ворог, але його стріляти не можна, це погано. Його потрібно відпускати за 5000 тих же доларів, і так вирішив суд. Ми, звичайно, згодні з тим, що таких людей потрібно карати якнайсуворіше, але при цьому потрібно пам'ятати, що ми можемо, як і всі, помилитися і покарати невинного.