✨ Цього разу — Плодова! ✨Вже за тиждень стартує мій найулюбленіший фестиваль — «Книжкова країна». Вчетверте ВДНГ перетвориться на місце зустрічі книголюбів, книгоманів, книгофанів та новачків у світі літератури. 📍 25–28 вересня — дні, коли треба відмінити все і проводити їх на подіях, зустрічах, у розмовах та дискусіях, на презентаціях та автограф-сесіях на ВДНГ.Що в нас цього разу? 🌸 Літературний врожай на книжковому ярмарку презентують понад 100 видавництв (мій "Уроборос" також буде ексклюзивом на стенді Readeat і матиме кілька подій, ще розкажу). 🌸 У переліку близько 400 подій: презентації, автограф-сесії, воркшопи мистецькі вистави, фотопроєкти й тематичні інсталяції. В меню:🔸 Культова манґа «Берсерк» українською. 🔸 Горор-програма від спільноти «Бабай». 🔸 Ліричний бранч з Любком Дерешем.🔸 Премія книжкових блогерів серед іноземних видань (навесні була українська література)🔸 Книжковий клуб «Української правди»🔸 Професійні дискусії про літературні сцени й бізнес-колаборації.✅ Годує як завжди «Сільпо» (і весь фудкорт).🖇 Програма вже є і вам час починати додавати собі в гугл-календарі цікаві події — https://book.vdng.ua/program📍 Київ, ВДНГ, метро «Виставковий центр», вхід вільний, вихід — з книгами!
📙 Перша прочитана у відпустці (госпадє дапамажі) книга — душна лекція про расизм, що марно намагається бути психологічним техно-трилером. "ОРЕНДАРІ ТІЛ" Хосе Анхель МаньясЕспанія, 2025, 160 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️🔸Іспанцю сенегальського походження, який не має освіти, працює різноробом на будівництві і хоча з 3-х років живе в Іспанії, не має легального статусу (як?) терміново треба знайти 30 тисяч євро на лікування сина. 🔸 Єдиний варіант, де можна підняти різко аж стільки грошей — це участь у програмі "Тіло в оренду", і не просто собі звичайний тариф, а спецпослуга, коли ти надаєш своє тіло в оренду особистості, що хоче вчинити злочин. 🔸Це, звісно, незаконно і потім ти їдеш за грати. Але гроші на лікування сину здобуваєш. ✨ Це було передбачувано, нудно, а посередині я навіть заснула. Головний твіст вгадується надто швидко, а читати метрові маніфести темношкірого пролетаріату з відчутним нальотом комунізму не настільки цікаво, як про це думає автор. ✨ Вся книга написана у формі діалогу двох білих (це важливо) поліціянток та головного героя, після його затримання. Вони ставлять питання, він має відповідати, що робив. З-за цього постає загальний дисонанс: цей самий неосвічений чорнороб-будівельник шарашить сторінкові монологи про несправедливість розподілу майна у суспільстві, про інфантильність та корупції влади, про загальний стан дискримінації та расової сегрегації як бакалавр політології. Не забуваючи при цьому описати, хто в що вдягнений, який стиль архітектури у будинку, куди він вломився і скільки кінських сил в "Ягуарі", який він угнав. ✅ Расизм — це огидно, звісно, ніхто не заперечує, але подавати це відвертими лозунгами під соусом літератури також не варто. В промові Мартіна Лютера Кінга більше художньої цінності, аніж у цих 160 сторінках. #Дафа_не_радить, краще перечитайте ще раз "Дерева" Еверетта, якщо ще не читали.
🔥 Із таким задоволенням поринула знову в світ Народу Повітря, ви б знали! 📌 Чесно скажу: ця книга трішки програє основній трилогії. Вона спрощена, зводиться до роад-новел, коли героям треба дістатися з точки А в точку В, вирішуючи побіжні квести, збираючи лут та перекидуючись могутнім артефактом.📎 Політичних інтриг мало, синусоїді "френдз-енімез-лаверс" сценарного часу виділено багато, а от рівнем жорсткості задоволена: все як і має бути у фейрі. А якщо Той Самий Фінальний Твіст вам не був очевидний десь на 55-60% книги, значить ви неуважно читали. "ВИКРАДЕНИЙ СПАДКОЄМЕЦЬ" Голлі БлекVivat, 2025, 352 стор.⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️✨ Кронпринцу Ельфгайму Дубу конче треба повернути свого зрадника-батька, червону шапку Мадока, домів, і в цьому йому ніяк не обійтися без допомоги Сурен, його невдалої нареченої з Двору Зубів. ✨ Ну там ще буде бовтатися під ногами його друг-огоронець зі зрадженим коханцем, напів-соколом, коні, люді, кельпі, буревідьма періодично налітатиме чи то вбити, чи то просто потриндиті на заході сонця в красівому фотогенічному світлі. Коротше, все бодро, криваво, з казками на ніч та флешбеками у в'єтнамське минуле.❎ Сурен протягом цієї одісеї кілька разів буде хитатися на емоційних гойдалках, то вирішуючи, що вона любить Дуба, то точно визнаючи, що ненавидить (чесн слово, вже хотілося порадити сходити до сімейного гінеколога аби та порадила підходящі ОК-и, бо це ж неможливо просто!). ✅ При цьому вона, як і полагається порядошній підлітці, тупо вірить кожному слову, яке їй каже буквально всі, навіть якщо вони протилежні за змістом (звісно, полум'яно заперечуючи це, бо вона ж доросла і сама знає, ага). 🐈⬛ Відповідно, ісход Великої Битви тупо покладався на те, в якій фазі перебувала Сурен у кожен конкретний відрізок часу. Логічно, що книга закінчилася на депресивному епізоді, бо ще є друга частина дилогії. ✨Звісно, мені сподобалося! ✨✨Звісно, я вже читаю продовження✨#Дафа_радить і нагадує, що якщо ви досі не пролобіювали в свого роботодавця підключення корпоративної бібліотеки Kuka, то ваша компанія стрімко втрачає кости на ринку.
💔 Вчора я дочитала один детектив і це виявилося настільки єбаніна погано, що у таємному чатику навіть пішла відмовляти людину, що його забронювала, від думки цю книгу таки забрати. але я поки не скажу, що це було, бо мені її ще треба буде спродать на барахолці 💀✏️ Тому за порадою в тому ж таки таємному чатику узяла дитячі книжечки і це виявилося настільки помічне, що я, мабуть, запам'ятаю цей алгоритм на майбутнє: лікуватися після єбаніни поганих книг треба історіями 9+. ✨ "Усього по два" — максимально дитяча книга, з мінімум тексту і купою малюнків, яка розповідає про Голокост. В маленькому гірському селищі десь у Трансильванії живуть дві родини, в яких ростуть Елі та Лулі. Але Лулі вирушає до Америки, а в життя Елі вривається Друга світова війна. ▫️ Якщо вам треба максимально обережно розповісти дітям про Голокост (але не тільки), то це дуже вдала книжечка для цього. ▫️✨ "Літо юного наймита" вже не настільки дитяча, хоча б вже тому, що тут є перше кохання із натяками на тілесність, тобто явно на 14-15+. ▫️Це неймовірної ліричності ода літу, але й праці одночасно, першій закоханості, але без щасливого кінця, і в усе вплетено вірування про духів, що їх століттями передають з покоління в покоління у Латвії люди. ▫️☕️ Книга буквально із смаками, звуками та настроєм і мені після неї гостро захотілося перечитати "Тіни забутих предків", бо от щось якось прям вайбує.✅ Обидві #Дафа_радить, а особливо радить рецепт відновлення настрою після поганих книг 😅
🐈⬛ Нас знову виганяли з книгарні, бо ми заговорилися до закриття 😂 "Пісня пророка" Пола Лінча отримала 5,5 балів з 10 (найцікавіше, що навіть ті пані, що поставили 10 та 8, все одно знайшли за що її насварити). 📚 Написана не для нас, не про нас і не нами, хоча й впізнаваних деталей в тексті — як, гм, за банею. Але саме тому, що ми на собі (на відміну від автора) переживаємо те, чим він намагається налякати ситу й повільну Європу, у текст не віриш ні на йоту. ✨ Непережитий досвід дуже погано піддається передачі. ✨ Називати свою книгу феміністичною і зобразити у якості головної героїні жінку-ракушку. ✨ Дати своїй героїні дуже складну професію молекулярної біологині і позбавити елементарних навичок логічного мислення. ✨ Питати "як далеко вона може зайти, аби врятувати дітей?" і всі триста сторінок (ну ок, 250, на останніх 50-ти вона нарешті почала вимушено рухатися) сидіти на жопі рівно, не намагаючись навіть прийняти допомогу.Коротше, нам не сподобалося 🐈⬛📎 На вересень у клубі Readeat ми читаємо Чаклунський довідник з оборонного пекарства
🐈⬛ Ок, нехай це буде просто не мій тип горору..."СКОТОМОГИЛЬНИК" Дімка Ужаснийзбірка короткої прозив-во Жупанського, 2025, 240 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️💀 Вісім оповідань, одне з яких я вже читала у збірці "Нічний сеанс" і вже тоді відмічала, що мені чогось не вистачило. Саме цією фразою — чогось не вистачає — можна описати кожне з оповідань в "Скотомогильнику". 💀 Зрештою, читати було скучно, а зараз, коли після прочитання пройшло більше тижня, я навіть згадати не можу, що там було. Щось пов'язане з бомжами? з немотивованою жорстокістю? якісь дитячі страшилки про гриби — все настільки повз і не чіпляє, що навіть сумно... 💀 Але звісно, звісно нехай росте й множиться наш жанр і от саме за внесок в український горор в цілому поставлені чесні зірочки. 💀 Впевнена, що багатьом сподобається (та і має подобатися, без сумнівів) і ще для багатьох це стане відкриттям укргорору взагалі. Особисто ж мені було, ну, скоріше ніяк. Я люблю більш невизначено-тривожні штуки, аніж "о, щури їдять плісняву, а вона їсть їх".#Дафа_радить якщо вам будь-який горор ок.
🐈⬛ Думала, що ковтну цей постапокаліптичний горор про канібалізм на 250 сторінок за вечір, але... ❎ Але це така невимовно бездарна нелогічна нудна тягомотна непродумана графоманія, що оці нещасні 34% я тягнула з суботи (з суботи, Карл!).❎ Абсолютно п+п на те, що буде далі із героями (пласкими, як звивини у Трампа), адже сама першопочаткова ідея не викликає нічого, окрім фейспалмів. А люди, які хоча б у школі не прогулювали уроки біології, просто гомерично ржуть з описаного сетінгу. 🔸 І не те, шоп я не вірила, що людство може перейти на узаконення канібалізму у випадку тотальної катастрофи, але от саме ця форма, описана в гм, книзі, викликає хіба що бажання подарувати автору "Посібник з природознавства, 6-й клас". 📌 Підозрюю, що метою авторки було привернути увагу до "неприродності та неприпустимості" індустрії тваринництва, але й ця ідея особисто в мене не викликає співчуття та підтримки, оскільки саме вживання м'яса свого часу призвело до еволюції Homo habilis до Homo sapiens, тому заклики еволюціонувати взад (а саме так я сприймаю це) — ну так собі думка.Абсолютно й безповоротно #Дафа_не_радить. Просто не витрачайте час на це.
[в мене, звісно, це є давно, ще перше видання 2018 року, але я дуже тішуся, що її перевидають у такому класному оформленні]Колись я її прочитала в електронці російською (вимбачте), а потім ганялася кілька місяців по барахолкам, аби знайти та купити українською. А зараз "Криваві землі" Тімоті Снайдера виходять друком у співпраці двох чудових видавництв — «Човен» та «Локальна історія» — і за ексклюзивної підтримки книгарні Сенс. «Коли ми бралися за перевидання "Кривавих земель", нам йшлося, аби ця книжка потрапила до максимально широкої читацької аудиторії. Бо в умовах війни Росії проти України вона демонструє, з яким ворогом ми маємо справу: з часу Другої світової війни природа російського тоталітаризму не змінилася. Власне тоді у нас з’явилася ідея ширшої колаборації. Переконаний, що співпраця з "Локальною історією", з якою ми близькі тематично та ціннісно, а також ексклюзивне партнерство з книгарнею "Сенс", дистриб’ютором, який зорієнтований на цінності та якісний інтелектуальний контент, – дасть нову синергію та приверне увагу читачів до "Кривавих земель"» © співзасновник, головний редактор видавництва «Човен» Ігор Балинський.⬛️ Це дуже страшна книга, правда. Але дуже цінна. Навіть якщо ви не зможете її дочитати, мати на полицях — просто обов'язково. Вийти має вже скоро, десь за два тижні. Вартість що зараз, що потім однакова, але то нічого, вона просто безцінна для усвідомлення, для історії, для нас.⬛️ Ще важливо, що це новий переклад,зроблений за останнім американським перевиданням 2021 року, з оновленим науковим редагуванням і повним комплектом карт
© очільник «Локальної історії» Віталій ЛяскаОтут дуже класна стаття про книгу. Купити можна на сайтах ЛІ, Човна та в Сенсі.
📚 Читацький липень (традиційно можна порівняти із планами і запевнитися, що пішли вони майже всі па п... у дуже цікавому напрямку).🔸Загалом прочитано 11 книг і ще 3 недочитані (он вони стоять під зірочкою). 🔸На полицях з'явилося 50 книг, а з полиць пішло — 51 (можна сказати, майже без втрат простору місяць пройшов😂). Відвертих розчарувань не було, натомість була книга місяця, сезону і, мабуть, року — "Дерева" Еверетта. ✨Вікторія Гіслоп "ТІ, КОГО ЛЮБИШ" ✨⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Історія прекрасна, героя обрати собі важко. ✨Роман Буданов "СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ" ✨⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️А от такого нам треба побільше, ну бо скільки можна одному Павлюку на троні крутого жанровіка сидіти?✨Персіваль Еверетт "ДЕРЕВА" ✨⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Книга року.✨Олексій Геращенко "ВОКЗАЛ ПЕРПІНЬЯНА" ✨⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Спочатку історія була чудова, потім стала провисать в діалогах (я писала про це тут), а під кінець взагалі пішла в такий стб-шний мелодраматизм і Чарівні Співпадіння, що аж невдобно. І прив'язки Далі до сучасності не вистачило тонкості. Але тим не менш, книга дуже варта уваги. ✨Стівен Кінг "ЗГОДОМ" ✨⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Середня форма Королю жахів вдається так само прекрасно, як і велика, і мала. ✨Юлія Птах "СПІВ/ЖИТТЯ" ✨⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Не совпали ритмами з книгою, шкода. ✨Тесс Геррітсен "САД КІСТОК" ✨⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Цікавий, але не найкращий твір в авторки. ✨Майкл Роботам тетралогія "Справа Сайруса Гевена" ✨1️⃣ "ХОРОША ДІВЧИНКА, ПОГАНА ДІВЧИНКА" 2️⃣ "КОЛИ ВОНА БУЛА ДОБРА ДО МЕНЕ"3️⃣ "ЛЕЖАЧИ БІЛЯ ТЕБЕ"4️⃣ "ДИТЯ ШТОРМУ"перші три книги на 4 з 5 зірочок, а остання скотилася у сране лайно. Ще розкажу про всю серію разом, бо сенсу розписувати все окремо немає. 📚 І три недочитані з різних причин:✅ Анна Безпала "КАССАНДРА КУРИТЬ ПАПІРОСИ" — видно, що робота пророблена колосальна, але читати то дуже складно з-за недовіри до тексту. Якщо хочете, розпишу докладніше, що я маю на увазі. ✅ Марія Косян "ГЕРОЙ ЗАМІСТЬ МЕНЕ" — дочитала до 6 розділу і далі не стала. ✅ Юлія Сиромолот "ОДИНАК І МІСЯЦЬ" — дуже крутий початок, я була у захваті і сповнена ностальгічних переживань, але потім... Спочатку я стала помічати штуки, які хочеться поправити, потім мені в Kuka трапився перший роман Роботама про хорошу погану дівчинку і його стало читати цікавіше, а потім я в одному з відгуків прочитала, чим закінчиться цей місячний одинак і я така "пф, а можна і не дочитувати в такому разі". Не треба було відволікатися на інше, тоді б дочитала, але уш штош 🐈⬛Показуйте, що у кого як було в липні ⤵️
💀 Телепатія через дотики, страшні підземні монстри-людожери, які спілкуються ехолокацією, Стіна, що відмежовує залишки русні від цивілізації, окультні ритуали за образом та подобою комуністичних зібрань партії, наслідки окупації, Величезний Космічний розум та його розкидані скрізь спори надсил та розумності. 💀 Якби мені описали все це до того, як зібралася читати книгу, я б її ніколи не читала. Саме тому я й пишу це на початку, бо інколи не тільки сови не ті, чим здаються, але й відгуки. "СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ" Роман Буданов Темпора, 2024, 498 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️На фасаді в нас простецька жанрова розважаловка про те, як молодий детектив приїздить в своє рідне місто шукати вченого, що пропав пару місяців тому, а знаходить 🔸іншопланетне вручання🔸загублену та вироджену у примітивних тварин цивілізацію🔸давно замовчувані злочини проти дітей🔸місцевого "божка", що тримає місто, бо безпринципне пристосуванське чмо, якому щастить🔸секту, що поклоняється невідомо чому🔸котика💀 За фасадом — цікава історія про те, що люди не міняються, усі маленькі містечка схожі одне на одне типажами та проблемами, а навіть якщо ви знайдете убер-плюху, яка дозволить вам перемогти ворога одним махом, все одно знайдеться якійсь ідеаліст, який скаже, що так робити не можна. 🫀 Дуже сподобалося майже все, окрім бєсславно "злитого" фіналу (так, я в курсі, що він дописувався з позицій на телефоні). Але після 400-ї сторінки похмурий моторошний горор перетворився на фанфік Марвел vs Дісі і я така "ну нормально ж все було, ну шо оце за здрасьтє?" ❤️ Окремий респект за введення другорядного героя з інвалідністю, але без ниття, жалості та життя на подачки. #Дафа_радить під #сучукрліто і задля задоволення. А котики рулять. Завжди.
TGLIST.COM.UA
