Схеми

Вісьмом людям повідомили про підозру у справі про заволодіння понад 150 млн грн Нацгвардії. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. САП уточнює, що серед підозрюваних – заступник директора департаменту логістики Головного управління НГУ, начальник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації та його заступник, а також двоє підприємців-власників приватних компаній та директор однієї з підконтрольних їм фірм, а також двоє оцінювачів, яких підозрюють у пособництві.За версією слідства, у 2024 році Нацгвардія планувала придбати склад для зберігання продовольства. Замість того, щоб купити нерухомість напряму у власників, посадовці НГУ нібито домовилися з підприємцями. Ті придбали приміщення через підконтрольну компанію, а потім перепродали його Нацгвардії за штучно завищеною ціною. За даними слідства, переплата становила понад 143 млн грн.У САП заявляють, що за отримані незаконні прибутки посадовці НГУ могли придбати автомобілі преміумкласу, земельні ділянки під забудову поблизу Києва, дворівневу квартиру в столиці площею понад 130 кв. м та апартаменти у Буковелі вартістю понад 300 тисяч доларів. Підозрюваних посадовців НГУ, за даними САП, відсторонили від посад ще в травні 2025 року після перших обшуків. У травні 2025 року медіа повідомили про обшуки в командування Нацгвардії у справі про можливе розкрадання. НАБУ і САП тоді не коментували перебіг слідчих дій.

Квартири за ціною смартфона. Розслідування про «143 квартири брата директора ДБР» одночасно опублікували вісім медіа, на які не поширюється заборона суду.Напередодні суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив редакції «Слідство.Інфо» та ЦПК, а також одній з авторів матеріалу – Аліні Стрижак, оприлюднювати це журналістське розслідування. Інший співавтор матеріалу – журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа.Матеріал одночасно оприлюднили «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, Дзеркало тижня, NV, Bihus.Info, та Телебачення Торонто. Рішення суду журналісти називають «відвертим проявом цензури», а синхронну публікацію матеріалу – актом солідарності із колегами, які піднімають суспільно важливі теми. У розслідуванні йдеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать брату голови ДБР, та обставини їхнього набуття. Зокрема, автори звертають увагу на те, що купівля нерухомості відбувалась за балансовою вартістю, значно нижчою від ринкових цін. Наприклад, згідно з наявними в розслідувачів угодами купівлі-продажу, у липні 2018 року, Олександр Сухачов придбав 30 квартир у одному з харківських ЖК по ціні від 24 до 49 тисяч гривень за квартиру (від 932 до 1856 доларів за всю квартиру за тодішнім курсом – ред.). Окремо журналісти дослідили долю кримінального провадження, в межах якого і поліція, і саме Державне бюро розслідувань, вивчали законність діяльності забудовника цих ЖК - за роки підозри ніхто не отримав, справа була закрита. Станом на зараз Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами і офісами. Коментар брата голови ДБР авторам матеріалу отримати не вдалось. В самому Державному бюро розслідувань у відповіді на запит Радіо Свобода заперечили причетність до позову проти журналістів та заборони публікації розслідування «Слідство.Інфо» та ЦПК.

НАБУ взялося за заступницю голови ДІАМ після розслідування «Схем» про незадекларовані апартаментиПісля розслідування «Схем» Національне антикорупційне бюро України розпочало кримінальне провадження щодо заступниці голови Державної інспекції архітектури та містобудування Наталії Дюжилової за статтею «декларування недостовірної інформації». Про це Радіо Свобода повідомили у пресслужбі НАБУ.«Детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, щодо фактів, викладених у вашому зверненні», – йдеться у відповіді НАБУ на запит Радіо Свобода.У своєму розслідуванні «Схеми» розповіли, що заступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування Наталія Дюжилова роками не вказує в деклараціях ймовірного цивільного чоловіка – експрокурора 20-річним стажем Олександра Головкіна – та оформлене на нього майно: двоповерхові п'ятикімнатні апартаменти площею понад 220 квадратних метрів на одній зі столичних набережних, автомобіль Toyota Land Cruiser Prado та два паркомісця. Сама посадовиця при цьому декларує місцем проживання квартиру площею 70 квадратних метрів у панельному будинку в спальному районі Києва. За українським законодавством посадовці зобов’язані декларувати особу, з якою спільно проживають, та все її майно – незалежно від того, чи зареєстрований шлюб. За недостовірне декларування, зазначають опитані «Схемами» експерти, передбачена відповідальність аж до двох років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади.Мінімальна санкція ст. 366-2 Кримінального кодексу «декларування недостовірної інформації» передбачає штраф, максимальна – позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Військова база впритул до дітей: «Схеми» показали, як армія РФ облаштувала оборонні споруди в окупованому Криму поблизу дитсадка та школи.У розпорядженні журналістів з'явилися супутникові знімки Planet Labs, на яких видно, як російські військові, ймовірно, роками використовують цивільну інфраструктуру Криму як «живий щит». На фото з супутника, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), видно, що впритул до території дитячого садка «Теремок» та середньої школи у селі Чкалове Білогірського району Автономної республіки Крим організовані військові окопи.Аналіз супутникових даних вказує на те, що російські військові можуть використовувати цю локацію щонайменше з кінця липня 2023 року. При порівнянні супутникових знімків за 4 та 27 липня 2023 року, видно, що система оборонних траншей з’явилась там саме в цей період.Масштабні фортифікаційні споруди по всій території окупованого Криму почали з’являтись із квітня 2022 року. Їх армія РФ планувала використовувати для оборони від можливого контрнаступу Збройних сил України в район півострову.Раніше журналісти «Схем» вже неодноразово фіксували як армія РФ використовує цивільні об’єкти, як дитячі табори і школи, на тимчасово окупованих територіях у мілітарних цілях.

Верховний суд розглядатиме справу екссудді Львова про поновлення на посаді без виклику сторін та преси.8 липня суддя Касаційного адміністративного суду Олеся Радишевська не задовольнила клопотання Богдана Львова та Служби безпеки України про участь у судовому засіданні у цій справі.Це означає, що справу про поновлення на посаді колишнього судді Богдана Львова, у якого «Схеми» знайшли громадянство РФ, розглядатимуть в письмовому форматі без повідомлення сторін, участі ЗМІ та громадськості.Своє рішення Радишевська пояснила тим, що суд може відмовити в задоволенні такого клопотання, зокрема, у випадку, коли це «предмет доказування у справі незначної складності».«Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у звʼязку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні», – йдеться в ухвалі.Примітно, що раніше, 28 травня, Касаційний адміністративний суд хотів передати справу про поновлення Львова до Великої палати Верховного суду як таку, що має «виключну правову проблему», утім Велика палата повернула справу назад до касації.Богдан Львов подав позов щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу». 10 січня 2024-го року суд першої інстанції – Київський окружний адміністративний суд – задовольнив цей позов, з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію.Влітку 2024-го Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з доводами представників Верховного суду та СБУ і скасував рішення суду першої інстанції.Наказ про припинення повноважень судді Львова виніс тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року на підставі листа Служби безпеки про наявність у Львова громадянства Російської Федерації.15 вересня 2022-го року журналісти-розслідувачі «Схем» оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.

За підозрюваного у справі про «вирішенні питання» з кол-центрами нардепа Тищенка внесли 10 мільйонів. З них 650 тисяч – він сам. Згідно з даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, станом на 10 липня за народного депутата внесена повна сума застави. З них – він сам вніс 650 тисяч гривень, 5 мільйонів – приватна фірма з Дніпра та 4 млн 350 тисяч – приватна особа. Раніше адвокат Тищенка у коментарі Суспільному щодо застави заявляв: «За наявною у мене інформацією, заставу внесено. Наскільки мені відомо, це гроші безпосередньо пана Миколи, а також третьої особи. У мене немає інформації, що це за особа», – сказав адвокат. 3 липня Вищий антикорупційний суд обрав Миколи Тищенка запобіжний захід у вигляді застави 10 мільйонів гривень, прокурори САП просили про арешт. За даними НАБУ, у серпні 2023 року Тищенко, прикриваючись боротьбою з кол-центрами, попросив понад 1 млн доларів хабаря. За версією слідства, за ці гроші він обіцяв використати свої повноваження, щоб втручатися в діяльність одних кол-центрів та не перешкоджати роботі інших. Грошей, за даними НАБУ, він не отримав. Чинний депутат звинувачення відкидає.

Група депутатів Верховної Ради зареєструвала законопроєкт, який має посилити контроль за законністю походження коштів, внесених як заставаВідповідний документ був оприлюднений на сайті парламенту 8 липня.Напередодні «Схеми» (проєкт Радіо Свобода) системно надавали розголосу цій проблематиці – аналізували та оприлюднювали дані щодо підозрілих заставодавців у справах топкорупції.Ініціатори законопроєкту №15388 пропонують запровадити обов'язкову перевірку походження коштів застави, незалежно від суми. Також – передбачити можливість зупинення зарахування коштів застави до підтвердження законності їх походження, а у разі неможливості такого підтвердження – запровадити механізм їхнього стягнення в дохід держави. Ще одним пунктом є оприлюднення Державною судовою адміністрацією України інформації про заставодавців.Раніше «Схеми» розповідали хто вносив застави за фігурантів справи «Мідас» (зокрема, Дмитра Басова, Ігоря Миронюка та Ігоря Фурсенка), тричі підозрюваного у корупційних злочинах колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, підозрюваного у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака, підозрюваного у відмиванні коштів і участі у злочинній організації (в межах справи «Мідас») колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

Декларує, що живе в старій «панельці», а насправді – в двоповерхових п'ятикімнатних апартаментах на понад 200 квадратівЗаступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) Наталія Дюжилова роками вказує в деклараціях місцем проживання квартиру трохи більшу за 70 квадратних метрів у панельному будинку в спальному районі Києва. А живе, схоже, зовсім за іншою адресою – у двоповерхових п'ятикімнатних апартаментах площею понад 220 квадратних метрів на столичній набережній. Цього майна, як і двох паркомісць, у її деклараціях немає.Впродовж тижнів журналісти не могли перестріти посадовицю за задекларованою адресою. Натомість 19 травня «Схеми» зафіксували, як із напівпідземного паркінгу за зовсім іншою адресою виїжджає автомобіль Дюжилової. Згодом журналісти неодноразово бачили, як саме звідси вона вирушає на роботу у ДІАМ. Ту саму картину зафіксували й у червні.Апартаменти належать Олександру Головкіну – колишньому прокурору з понад 20-річним стажем Ще з 2020 року саме цю адресу Дюжилова вказувала як клієнтка приватного спортклубу, про це свідчить витік з бази даних його відвідувачів.У декларації Дюжилова зазначає, що чоловіка не має й сама виховує доньку. Вона справді давно розлучена. Втім, за висновками «Схем», є чимало підстав вважати, що посадовиця тривалий час перебуває з Головкіним у фактичному, тобто цивільному, шлюбі. Що посадовиця теж мала б відобразити в своїй декларації – разом з усім його майном. Пара регулярно з'являлася на світлинах, щонайменше до 2017 року, номер мобільного Наталії Дюжилової в телефонних книгах деяких абонентів підписаний як «Наташа Головкіна», а її родичі залишали пости на фейсбук-сторінці експрокурора. Як відреагувала Дюжилова на запитання журналістів? Детально – дивіться у новому розслідуванні «Схем» на ютуб-каналі Радіо Свобода або читайте на сайті.

Атака на завод «Титан-Барикади» у Волгограді, де виробляють «Іскандери»: «Схеми» публікують супутникові знімки наслідків.На свіжих фото з супутника компанії Vantor за 1 липня, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), видно щонайменше два суттєво пошкоджених корпуси російського заводу.«Титан-Барикади» спеціалізується на виробництві пускових установок, артилерійських систем та компонентів для стратегічних і тактичних ракетних комплексів, зокрема «Іскандер-М», «Ярс» та «Тополь-М».Президент Володимир Зеленський підтвердив успішні ракетні удари Силами оборони України, які відбулись у ніч проти 27 червня:«Це великий промисловий комплекс, де ворог виготовляє артилерійські системи та спеціальну військову техніку, зокрема елементи пускових ракетних установок для ударів по наших людях. Зафіксовано влучання з подальшою пожежею на території заводу. Дякую воїнам наших Сил оборони за точність». Згодом у соцмережах опублікували відео влучання двох ракет FP-5 Фламінго по оборонному підприємству.

НАБУ й САП затримали чинного народного депутата, якого підозрюють в хабарництві, через систематичну неявку до суду.Антикорупційні органи не називають імені затриманого, однак обставини вказують, що йдеться про Сергія Кузьміних. Він поки не коментував своє затримання.За даними правоохоронців, його затримали за рішенням Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку на судові засідання. Востаннє депутат не прийшов до суду, бо перебував у відрядженні в Іспанії. Зараз він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання.За версією слідства, у 2022 році Кузьміних отримав 558 тисяч гривень хабаря за сприяння приватним компаніям у перемозі в тендерах на постачання медичного обладнання для лікарні в Житомирській області. Після оголошення підозри Кузьміних заявляв, що доводитиме свою невинуватість у суді. Тоді у «Слузі народу» повідомляли, що він попросив тимчасово виключити його з фракції до завершення розслідування. Водночас, згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, він досі залишається членом фракції.