💫 Завдяки "Діти кісти й крові" згадала, з чого почалась моя персонажка і, власне, сама історія.Кілька років тому до мене одна за одною потрапили кілька YA книжок з ну дууууже схожим сетінгом - хтось когось захопив N років тому, головний персонаж/ка належить до пригноблених, його/її батьків вбили завойовники і він/вона росте із відчуттям помсти. Згодом виявляється, що головний персонаж/ка має якусь приховану силу, що здатна змінити все. Знайомо?Я не кажу, що це погано, але саме тоді мені прийшла в голову думка - а що, як все буде не так? Що, як персонаж буде рости не серед пригноблених, а доволі собі в достатку? Що, як в персонажа не буде взагалі ніякої сили. Навіть навпаки - він буде слабшим за всіх?💎 Так і з'явилась Касі. Так, хтось когось захопив N років тому. Так, її батьків вбили, вона сирота і належить до нижчого класу. Але виросла вона серед пишних садів, мармуру та фонтанів. І не тому що вона особлива - просто їй банально повезло. Вона не мріє про помсту - для мотивації її треба ще добряче підштовхнути. Вона найслабша з усіх, в неї немає жодної прихованої сили чи рідкісного вміння. Вона не діва в біді й не нащадок когось там. Немає пророцтв чи давніх легенд про месію. Нічого. Просто собі звичайна дівчина в певних обставинах 🤷🙄 Чи цікаво це? Ну, мені було цікаво спостерігати за її трансформацією і накидувати перешкод, аби змусити її діяти. Можливо, вийшло менше драматизму чи ось цієї епічності. Проте дуже хочеться вірити, що, навіть не маючи суперсили чи жахливої особистої драми, можна стати персонажем доволі цікавої історії і трохи перевернути світ 💗Які вам згадуються нешаблонні персонажі? У мене з останніх - це Ярві з "Пів короля" Аберкромбі ☺️