🖤"Необрана", Олена Шпигоцька, ВіхолаОдразу можу сказати – із цією книгою в мене стався гіперфікс і вона трапилася мені в момент, коли конче треба було втекти від реальності. Що вона і забезпечила. З "Необраною" я чистила зуби, не спала до третьої ночі і просто читала. Не бо треба дочитати, а бо цікаво. Зараз подібний досвід для мене рідкість, тож широ дякую авторці. Це янґадалт із типово підлітковими проблемами: як зрозуміти себе і чого ти хочеш, булінг, дружба, перше кохання, перші дорослі помилки, проблеми з батьками, тощо. І він дуже навіть зимовий, бо кульмінація відбувається буквально на Новий Рік, тож саме час братися за неї.Софії 15, вона вчиться в 10 класі у Франику й по вуха закохана в керівника гуртка журналістики – старшокласника Еріка. Власне, аби вразити Еріка, Софія лізе на дах багатоповерхівки задля фото для статті, проте зустрічає дивного хлопця і... падає з даху. Після цього для неї відкривається цілий інший світ, де серед людей живуть нещастимці (монстри, що харчуються негативними емоціями) і мисливці на них. Далі все закручується спіраллю подій і ситуацій. 💫 Що мені точно сподобалося💜 Персонажі. Софія іноді бісяча, місцями егоїстична, місцями мудра і чуйна, ревнива, розбалувана, десь зла і ненавмисно жорстока, десь добра і лагідна. Але усюди вперта і пре, як танк. Вона різна, емоційна, вчиняє купу просто неймовірно безґлуздих речей, проте все це робить її живою. Тут збережено головне для мене правило янґадалта – персонаж має рости через помилки, покарання за них й усвідомлення їх. Саме за це я люблю цей жанр, і тут це яскраво продемонтровано. Влад краш і повністю мій типаж (якщо дозволите дорослій тьоті казати так про підлітка) – мовчазний, розумний і з подвійним дном, де треба ще докопатися до "м'якоті". Інші персонажі також яскраві і живі, я легко уявляла їх собі.💜Пейсінг. Можливо, комусь здалось би повільно, але мені було чудово. Тут є багато милих сцен із розмовами, чаюванням, посиденьками біля під'їзду чи за чашкою кави – і я з радістю поринала у цю чужу рутину.💜Сама ідея. Вона не нова (монстри серед людей, мисливці на них), проте тут Франик, наші реалії – і це додає родзинки.💜 Любовна лінія. Вона дуже підліткова і мила, ну я просто милувалась. Прям дуже.💜 Текст. Він чудовий, мені сподобалась мова авторки. Легко читається, має прекрасний ритм, просто ллється зі сторінок. Одне задоволення.🌟Що я б трохи змінила (тут закрию під спойлери)💜 Фінальний бій. Він мені здався трохи розтягнутим і перемежованим із кульмінацією любовної лінії, що видалось трохи недоречним, бо у цих подій різний ритм ніби має бути. Але я все одно кусала нігті, бо переживала і за те, і за те.💜 Мені б хотілося арку стосунків з батьками якось все ж закрити. Можливо, примирення з мамою, чи аби мама щось усвідомила й принаймні спробувала поговорити. Може, це буде далі.💜Трохи не вистачало антагоніста. Він тут був, але хотілося б дати йому більше сили/ваги. Можливо, бо це перша книга циклу, подивимось.Я точно буду радити її тим, хто полюбляє якісний комфортний янґадалт і так само як і я, хоче іноді втекти в підліткові проблеми, а не оце все. І якщо ви боїтесь, що це перша книга циклу – не бійтесь. Як на мене, вона цілком може сприйматися окремо, фінал тут доволі закритий (але з гаком на можливе продовження). Беріть, хороше💜#почитати