Кулуари Забєліної

Зробила обіцяний огляд статті Саймона Шустера для The Atlantic (власниця журналу, до речі, спонсорує демократичну партію) (повний переклад кидала вище) в контексті Женеві буде актуально особливо Я вже писала, що, як на мене, це частково програмна стаття. Вона засвічує, як мінімум декілька важливих фокусів: реальні погляди на ситуацію навколо Донбасу, розбіжності в команді президента щодо перемовин, і це не про «хтось хоче здати Донбас», як писали коментарі, це про інше, я у відео пояснила, але без прізвищ, вибачте, про оцінку «вікон можливостей» для перемовин, і дуже цікаві психологізми, які робить, на моїй пам’яті лише Шустер, між тим, знав би хто, як багато психологічні моменти у нашому і не лише політикумі впливають на прийняття рішень))) знали би, то давно б наймали у команди психологів (не тарологів, і не Єрмака) Дивно, що так мало уваги цій статті. Класний аналіз, не хайп, не здогадки і не фантазії Я так зацікавилась, що зробила короткий блог👉https://youtu.be/9coxbSCH_GU?si=wpAKOtHy3fZYllEc

Володимир Зеленський звертається до Трампа мовою, яку американський президент добре розуміє – якщо Трамп хоче увійти в історію як миротворець і покращити шанси республіканців на проміжних виборах, він має скористатися моментом і завершити війну в Україні, пише Simon Shuster на The Atlantic, провівши годинну розмову з українським президентом.Частина 1/2💬 Я вважаю, що для Трампа немає більшої перемоги, ніж зупинити війну між Росією та Україною, — сказав Зеленський. — Для його спадщини це номер один💬 Найвигідніше для Трампа зробити це до проміжних виборів, — зазначив президент. – Так, він хоче менше смертей. Але якщо ми говоримо як дорослі, це просто перемога для нього — політичнаВпродовж розмови, пише Шустер, Зеленський демонстрував рису, притаманну йому роками – вперту, часом примхливу звичку чинити опір тиску. Якщо Зеленському сказати, що він мусить щось зробити, «він, найімовірніше, зробить навпаки», — розповів один із його давніх радниківДеякі з найближчого оточення Зеленського все більше хвилюються, що вікно можливостей для укладення угоди закривається і Україна може зазнати ще багатьох років бойових дій, якщо мир не буде досягнуто цієї весни. Але Зеленський заявив, що воліє взагалі не мати жодної угоди, ніж змушувати свій народ прийняти погану. Він готовий воювати далі, якщо це необхідно для гідного та тривалого миру.💬 Україна не програє, — наполегливо повторив він, коли журналіст попросив оцінити ситуацію на фронті.З початку вторгнення в кабінеті Зеленського послабили багато воєнних протоколів. Хоча мішки з піском досі стоять біля головних воріт комплексу на Банковій, коли на прохання фотографа президент підійшов до вікна, щоб підняти жалюзі, охоронець миттю кинувся їх спустити. Такі правила.Зеленський повторював під час інтерв’ю, що не прийме угоду на принизливих умовах. Деякі його соратники дратуються через цю впертість, інші ж схвалюють її, вважаючи, що вона відображає стійкість нації.💬 Ми поспішаємо завершити війну, — сказав він. — Але це не те саме, що поспіхом укласти угоду за будь-яку цінуРосіяни також розуміють, що увага Білого дому скоро переключиться на вибори до Конгресу. 💬 Росіяни можуть використати цей час, щоб завершити війну, поки Трамп справді зацікавлений у цьому, — сказав Зеленський. — Коли це для нього дуже важливо і цінноНаприкінці минулого тижня, після чергового раунду переговорів в Абу-Дабі, українські представники зібралися, щоб доповісти президенту. Найчутливіші деталі — наприклад, необхідність поступитися територією — довелося відкласти до повернення команди додому – дзвінок могли перехопити. Але базові проблеми передати було безпечно – Кремль не відступає від вимог щодо українських територій, а американські посередники втрачають терпіння.Найближчими тижнями, коли виборча кампанія поглине ще більше уваги Трампа, він може вирішити, що переговори стали для нього політичним тягарем. Тоді він може відійти вбік, поклавши провину за провал дипломатії на непоступливість однієї чи обох сторін, пише The Atlantic.💬 Наша тактика — щоб американці не думали, ніби ми хочемо продовжувати війну, — сказав Зеленський. — Тому ми почали підтримувати їхні пропозиції в будь-якому форматі, який прискорить процесУкраїнці фактично відмовилися від вимоги притягнути Путіна та його генералів до відповідальності за воєнні злочини. Зеленський погодився зустрітися з Путіним майже будь-де, окрім Москви. Двоє його радників повідомили, що Україна може бути готова до найважчої поступки — втрати контролю над частиною Донецької області.

Цікаво, що Sky news пише, що в перемовинах в Абу Дабі в Україні є козир - це Кирило Буданов. Що його поважає американська адміністрація. Але в цілому, і це те, що я говорила в ефірі: нашу оновлену переговорну команду сприймають дуже добре. Давид Арахамія представляє парламент, бо якщо ми апелюємо, в тому числі, до рішень, які треба проводити через парламент (сподіваюсь, до того часу він доживе, і не перетвориться у філіал НАБУ), то без голосу лідера більшості неможливо. Тим більше, з відповідним досвідом. Кирило Буданов новий очільник офісу, але в минулому (але таких посад не буває в минулому) голова ГУР, людина, яка має відповідні контакти та навички. Приступати до обговорення енергетичного перемир’я, яке ми пропонуємо (і підтримують європейці, скажімо так), не було б можливо без попереднього схвалення декількох сторін: американської та рф. Для більшого успіху треба одне: більший тиск і наполегливість США. Вперше з початку вторгнення запрацювали технічні тристоронні групи, не очікую там повного вирвшення питань по Донбасу, але щодо енергетичного перемир’я я менш скептична. Важлива деталь, на яку я теж звернула увагу в ефірі: склад російської делегації. Вона не представлена казкарем Медінським, а представниками ГШ, ГРУ та фсб. Подивимось і проаналізуємо завтра 👀

Трамп їде до Давосу, відчуваючи себе впевненіше, ніж будь-коли, у своїй здатності формувати глобальні події, і ще більше готовий залякувати будь-кого, хто стає на його шляху. Останніми тижнями він продемонстрував, що йому мало домінувати лише в США та в інформаційному просторі — він прагне домінувати у світі, пише AxiosПід час перебування в Давосі Трамп оголосить про розширення повноважень своєї «Ради миру» для Гази за межі анклаву — що деякі союзники сприймають як спробу створити альтернативу Раді Безпеки ООН.💬 Президент зосереджений на нашій півкулі, але його погляд спрямований на весь світ. Я не сказав би, що він одержимий глобальним домінуванням. Він ставить Америку на перше місце. А Америка все ще є лідером світу, — сказав американський чиновник.Радники Трампа зазначають, що його дуже надихнуло швидке захоплення венесуельського президента Мадуро.💬 Ми затамовуємо подих, але це точно дало президенту ще більше свободи для проєкції сили у світі, — сказав один із його радників.Минулої ночі Трамп опублікував меми про себе, який претендує на Ґренландію та Канаду, приватні повідомлення від президента Франції та генерального секретаря НАТО, а також дописи про те, чому США мають володіти Ґренландією.❗️ Ще недавно союзники США очікували, що основний внесок Трампа в Давосі полягатиме в оголошенні ради для Гази та підписанні угоди про відновлення України. Натомість вони опинилися в ситуації термінової підготовки до його візиту, обговорюючи, як стримати кризу навколо Ґренландії. Європейські посадовці «мусили викинути тези щодо України та написати нові про Ґренландію», — розповів Axios український чиновник.Водночас європейці все більше сигналізують про готовність дати відсіч. Країни ЄС розглядають масштабний пакет заходів введення мит проти США. Але під час розмов першого дня в Давосі деякі учасники висловлювали скепсис щодо здатності європейців відповісти Трампу ударом на удар.💬 Я ставлю на те, що європейська стійкість виявиться слабшою, — пожартував один американський ветеран Давосу.❗️ Суперечка навколо Ґренландії відсунула на задній план плани використати зустрічі у Давосі для досягнення домовленостей між США, Україною та європейцями щодо гарантій безпеки та відновлення України. Український чиновник повідомив, що план підписання лідерами «плану процвітання» було скасовано, а американський чиновник заперечив існування фіксованої дати та зазначив, що план ще потребує доопрацювання.❗️ Трамп усе ж планує зустрітися із Зеленським та кількома європейськими лідерами, але американський чиновник радить не очікувати проривів.Тим часом емісари Трампа Віткофф і Кушнер планують зустрітися в Давосі у вівторок із російським емісаром Дмитрієвим для обговорення України. Раніше Дмитрієв та інші кремлівські посадовці в понеділок похвалили Трампа за тиск щодо Ґренландії. Франція заявила, що не прийматиме запрошення Трампа приєднатися до ради, а кілька інших європейських країн висловили скепсис. Водночас країни, зокрема Марокко, Катар та Індонезія, погодилися долучитися. Загалом Трамп запросив 58 лідерів, повідомив високопосадовий американський чиновник.Через кілька годин Трамп опублікував приватні текстові повідомлення від Макрона, в яких французький лідер писав: «Ми повністю згодні щодо Сирії. Ми можемо досягти великих результатів щодо Ірану. Я не розумію, що ви робите з Ґренландією». У повідомленнях Макрон пропонував провести після Давосу саміт лідерів G7 у Парижі «з українцями, данцями, сирійцями та росіянами». І запросив Трампа «повечеряти разом у Парижі перед поверненням до США».Далі Трамп заявив, що погодився на «зустріч зацікавлених сторін» щодо Ґренландії в Давосі під час «дуже хорошої» розмови з Рютте. Він опублікував повідомлення, в якому Рютте хвалив лідерство Трампа та заявляв про «готовність знайти шлях вперед щодо Ґренландії».

На моєму каналі, нове інтерв’ю, цього разу з Марією Берлінською. Розмова про те, чому армія не може бути ефективною без оцифрованої кадрової системи, де кожен командир і кожен боєць має вимірювану ефективність, рейтинг і відповідальність. Не за знайомствами. Не за лояльністю. А за результатом.Не «свій — чужий», не лояльність і не ручне керування, а холодні цифри результату. Саме так, на думку Берлінської, можна зламати корупцію, прибрати некомпетентних командирів і припинити ситуацію, коли «ідіоти вгрохують класних людей на війні».Це інтерв’ю — не про комфорт і не про красиві формули. Тут про війну дронів, ресурси Росії, фактор Трампа, готовність Європи до великої війни, провалені реформи, Сирського, Резнікова, Умєрова і головне питання 2026 року: чи здатна Україна змінюватися швидше, ніж ворог. Якщо вам важливо розуміти, куди йде війна, чому ми там, де є, і які рішення можуть бути непопулярними, але ефективними, — ставайте спонсором каналу й отримуйте доступ до повної розмови з Марією Берлінською. Відео вже в доступі спонсорам каналу, за посиланням: https://youtu.be/a_gbGNDLCeo?si=6kZD_V2W7eDc0b51

В чому виклик (один з) цього етапу перемовин? Цього тижня я спілкувалась з політиком, скажімо так,наближеним до переговорного процесу (приховую джерела як можу!). За його словами, раніше нашу переговорну команду постійно контролював Єрмак: нагляд, постійні дзвінки, переговорній команді нашій, і не нашій. Тепер весь процес постійно контролює особисто президент. Він, за словами мого співрозмовника, визначає, хто і куди поїде, у якому складі буде представлена команда. Так, формально головою переговорної групи призначений Умєров, так, є три команди, але президент фактично очолив цей процес, він же особисто приймає участь у зустрічах з Віткоффом та Кушнєром, веде тривалі перемовини, узгоджує документи. Так, ми отримували сигнали від американської сторони, наскільки я знаю, мати візаві для Кушнєра, але мова не йшла про президента безпосередньо. В чому ж ризик?Коли президент замикає процес на собі. Голову делегації, членів делегації, можна замінити, в разі, якщо процес піде не туди, скинувши відповідальність на них (а ми ж маємо усвідомлювати, що ми далекі від фіналу), а от себе президент не замінить. Завжди має бути цей варіант Б. Плюс, ми не маємо відмовлятись, вірніше, підтримувати всі наявні і майбутні паралельні контакти, як то виходу на Кушнєра (Віткофф досі важливий, але вже не так), так і інших осіб в оточенні Трампа, навіть тих, хто зараз не є активним учасником перемовин (мова не про Венса, Рубіо чи навіть Дріскола), є і інші. Бо цей трек може в якийсь момент перейти в інший, або взагалі зірватись, така вірогідність теж існує, і тоді треба з рукава діставати новий козир - нових людей або нові варіанти розвитку чи пожвавлення ситуації. З урахуванням того, звісно, що Кушнєр з процесу вже не піде. Президент, згідно рейтингу Politico, звісно, джокер. Але цією картою (яка б’є всі інші, як ми знаємо) класно грати вже в кінці процесу. Електоральні наслідки, безпекові та політичні - це теж ризики, але вони вже персональні для кожного.

Пані Стефанишина дала інтерв’ю інфлюенсеру Маріо Навфалу, тому кого постійно репостить Ілон Маск (1311+ репостів за 2025-й рік) та який має велику аудиторію і вплив на консерваторів Заходу, як в США так і в ЄС. В Польщі навіть якийсь урядовий інститут почав розслідування щодо зв'язків Навфала з російським урядом. Перекажу вам зміст розмови з пані Стефанишиною. Респект за те, що не цурається йти на такі площадки, щоб представляти українську точку зору. Тож, поточний діалог щодо припинення війни перетворився на складний геополітичний багаторівневий процес, що виходить далеко за рамки двостороннього конфлікту. Київ має ретельно враховувати не лише публічні позиції Москви, але й тактику великих держав у регіоні. Наприклад, навіть у період зустрічей американської делегації з російською, Китай активно займається паралельною дипломатією, надсилаючи свого представника в Москву для зустрічі з Лавровим. Ця обережна поведінка відображає занепокоєння Пекіна щодо непередбачуваності Москви, особливо враховуючи, що Китай надавав Росії фінансову підтримку, компоненти та інвестиції з початку повномасштабного вторгнення. Присутність китайського представника під час переговорів із США є цілком природною, оскільки Пекін діє як своєрідний «сторожовий пес» (watchdog), щоб уникнути несподіваних змін у російській позиції після зустрічей із Заходом.Хоча публічно Москва зосереджується на територіальних питаннях, її ключові вимоги слугують насамперед внутрішнім інструментом виправдання агресії, а не справжньою метою завершення війни. Росія використовує прагнення України до членства в НАТО як виправдання для всіх своїх військових дій, дозволяючи Путіну стверджувати, що цілі нібито досягнуті, що легалізує агресію в очах власного населення та олігархів, які постраждали від санкцій. Українська сторона вважає неможливим обговорювати питання, які суперечать її суверенітету, включаючи обмеження членства в НАТО чи ЄС, або встановлення лімітів на чисельність збройних сил. У Києві вважають, що ця риторика про НАТО та Донбас є насамперед тактикою ведення діалогу, а не основою для багатошарового вирішення конфлікту, яке має розпочатися з припинення вогню на існуючих лініях розмежування.Залучення нетрадиційних фігур, таких як бізнесмени Стів Віткофф та Джаред Кушнер, до переговорного процесу з боку США підкреслює відчайдушний пошук ефективних шляхів виходу з війни, що затягнулася. Українська сторона, усвідомлюючи, що протягом трьох з половиною років ніхто у світі не винайшов дивовижного способу закінчити цю війну, готова випробувати будь-який формат, який має підтримку найвищого американського керівництва. Цей процес є структурованим: Віткофф, маючи повний мандат президента, використовує різноманітні канали для спілкування з росіянами, тоді як формалізація та кінцеве схвалення угод має відбуватися на рівні Державного департаменту та вище. Такий підхід, що поєднує бізнес-логіку з дипломатичним наглядом, може виявитися необхідним на етапі звуження дискусії до ключових територіальних питань.У відповідь на російську майстерність обходити західні санкції, Україна розробила стратегію, зосереджену на безпосередньому ударі по військовій та енергетичній інфраструктурі, що є ефективним інструментом тиску. Оскільки Росія роками використовувала нездатність західних країн належним чином забезпечити дотримання санкцій, вона стала надзвичайно вправною в їх обході. Знищення інфраструктури, зокрема об'єктів, пов'язаних із «тіньовим флотом», що фінансує війну, є негайно виконуваним інструментом примусу. Ці удари є легітимними цілями, оскільки спрямовані на військову та енергетичну інфраструктуру, при цьому українські дії на відміну від російських, які атакують цивільні об'єкти, театри та дитячі садки, не спрямовані проти мирного населення.*продовження в коментарях.**Якщо подобається такий формат публікацій, не забувайте лишати реакції. І бажано, ввімкнути Сповіщення на каналі, щоб не пропускати нові.

От Ушаков, прости господи, каже важливу річ: Хвалить останню зустріч у Москві з Віткоффом та Джаредом, і каже, що, ймовірно, писатись якийсь план буде ручками останнього. Все росіяни знають, розуміють. Власне, от яка основна ознака цього етапу перемовин (не визначального, насправді). Робота з Джаредом. Бо в перемовний процес прийшла родина Трампа. І Джаред з цього процесу вже не вийде. Тому нам треба (всі дотичні це розуміють) зосередитись на контакті з ним. Джаред - це родина, міцні національні прив’язки (навіть музей на кошти родини є, у Білорусі, до речі) історія, бізнес. Про слова одного екс-міністра не хочу. Що йому щось забороняли. По-перше. Коннект з Джаредом - задача з найбільшою зірочкою, і вона не розв’язується одним мобільним номером, по-друге, багато що і кому міг забороняти Єрмак. Люди сперечались, робили своє, отримували від АБ, і врешті його взагалі знесли. Так що давайте не будемо. А Штати загалом для Єрмака була одна з найбільш чутливих історій. Туди не допускався майже ніхто, візити не підписувались, у нас була майже відсутня весь цей час альтернативна комунікація з США. А особливо, найближче оточення Трампа. Хоча б зараз треба активно виправляти.