#ФРОНТМЕНИ | Гемінґвей нічого не знає»(рейтинг на Goodreads 4,83)Цю книгу дуже важк...

Logotipo de la comunidad de telegram - #ФРОНТМЕНИ
2025-01-06

#ФРОНТМЕНИ

Número de suscriptores:
423
Fotos:
2420 
Videos:
172 
Enlaces:
1380 
Categoría:
Noticias y Medios
Descripción:
Новини про культурних діячів у війську Ми у Instagram: https://www.instagram.com/frontmen.media Підтримати проєкт донатом: https://base.monobank.ua/o5A79ZasAKACW

Canal #ФРОНТМЕНИ - @culture_war_ukraine - №3030

«Гемінґвей нічого не знає»(рейтинг на Goodreads 4,83)Цю книгу дуже важко оцінити. Я її побачила як щоденник військового. Людини, яка побувала у пеклі, не знала чи настане завтра але разом з тим не втрачала віру у майбутнє Анотація:Ця книга короткої прози — свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов. Автор пропрацьовує власні травматичні спогади, але текст може стати психо­терапією не лише для нього, а й для читачів. Автор говорить про себе, переповідає реальність та сни, але передовсім фіксує життя на межі. Розповідає про людей великої Любові, на яких все й тримається. Тут обʼявляється Господь Окопний, починається Найновіший Завіт, стає опорою українська культура в рюкзаку, а визнані метри воєнної літератури не витримують випробування реальністю. Їм про нас, українців, нічого не відомо. Про себе можемо говорити тільки ми, бо на Східному фронті все змінилось. І Артур Дронь говорить про це відверто і прямо. Як говорять ті, які були на межі. І повернулися. Я знаю, що ми всі живемо у війні, але давайте будемо чесними багато хто з цивільних не до кінця розуміє, що ж відбувається на фронті. Або «втомились» вже і намагаються жити далі. Жити далі, це нормально, але не варто забувати завдяки кому ми можемо його жити Це важка та болюча книга. Але я б хотіла щоб її прочитало багато людей. Особливо тих, хто закордоном, особливо «стурбованих». Тепер я думаю, що це те, чого нам зараз треба від літератури найбільше. Щоб ця книжка, цей вірш, цей текст - із яких би речень вони не складались -говорили так:«Ти не сам»«Ти ніколи не будеш сам»«Ти є тут»:«Ти також із тих, хто є тут»«Це про тебе»«Це тепер і назавжди про тебе». Не зовсім моє та частина, яка була про Бога. Але я розумію автора, це те, що допомагає багатьом не втрачати віру та надію. Якщо це допомагає вижити, то варто віритиЕрнест у 19 років вирушив на фронт, щоб стати героєм, він вирушив на пригоду. А нам довелось подорослішати і зрозуміти, що фронт вирушив до нас. Що ця війна відбувається тут і вона загрожує існуванню всього і всіх, кого ми любимо. Люди, які ніколи не зіштовхувалися з війною, ніколи не зрозуміють що це. Вони досі вірять, що діють якісь правила. Їх не переконають всі жертви цивільних, їх не переконають смерті дітей, знищені будинки та школи. Вони живуть в своїй бульбашці, з рожевими окулярами та літератую про війну, яка вже не актуальна…#відгук@book_beach #сучукрліт
74
26-04-07 11:48