Цей випуск записувався у надзвичайних умовах. Спершу у нас були заплановані інші дні зйомки у Франківську, але коли я почала домовлятися з Ростиславом Держипільським, розмову з яким страшенно хотілося записати, виявилося, що саме в ці дати він з трупою мав бути на театральному фестивалі у Словенії. Почали крутити наші плани, домовилися, що ставимо зйомку під закриття краєзнавчого музею, який люб'язно пустив нас до себе. Пан Ростислав щойно приїхав зі Словенії з трупою (ми реально переписувалися у форматі "Вже перетнули кордон?") – і одразу до нас. Причому за 35 хвилин розмови ми встигли 🎭 записати найкоротший курс з історії українського театру, 🎭 розкрити секрети популярності етнографічних вистав, які ставить неймовірний Франківський драмтеатр, де пан Ростислав є режисером і генеральним директором-художнім керівником,🎭 поговорити про деколонізаційні процеси в театрі та особливе бажання до перепрочитання української класики сьогодні.Вийшло дуже цікаво та концентровано. Можна ще пожартувати, що говорили би більше, але на нас уже чекала поліція (буквально, бо приміщення вже треба було ставити на охорону), а мене – ще й негодований Тимур і потяг на Київ.Це я все до того, що в нас на Пороблено вийшов епізод з режисером здорової людини, лауреатом Шевченківської премії, і я всіляко закликаю вас не просто подивитися і поширити цей випуск, але й запланувати собі поїздку до Франківська так, щоб обов'язково потрапити на одну з вистав Ростислава Держипільського.