Почув від проректора авіаційного університету обнадійливу думку про ШІ: людство навчилося робити літаки, які технічно здатні літати без участі людини. Але поки не навчилися переконувати людей у тому, що в кабіні людина більше не потрібна.

Судячи з дослідження NASA, люди не дуже готові сідати в літак, якщо в кабіні немає пілота. Принаймні поки що. Коли йдеться про високоризикову діяльність (наприклад, політ на висоті 12 000 метрів на відстані в декілька сантиметрів від безодні і відсутності кисню) людям потрібні люди. Істоти, які ризикують чимось разом із нами. Як от пілот, який з нами в одному човні і так само ризикує своїм життям.

А ще - люди, які контролюють автоматику. Яка чудово працює за передбаченими сценаріями, але може йти врознос в позаштатних ситуаціях. І тоді особливо важливими стають те саме суб’єктивне людське судження, ситуаційна обізнаність і здатність діяти в непередбачених обставинах.

Тож питання не тільки в тому, чи може алгоритм виконати роботу краще за людину. Може. Питання ще й у тому, чи готові ми довірити йому рішення, якщо ціна помилки висока, а поруч немає людини, яка розділяє з нами її наслідки.

Схоже, людям усе ще потрібні люди.

А ще чорний ящик у літаку насправді не чорний і не ящик.

🏴‍☠️ Нотатки креадира