Мурашиний млин - або «смертельне коло» мурах - смішний і сумний феномен у біології. У ньому стільки сенсів про суспільство, лідерство й бюрократію, що я навіть не намагатимуся розкрити їх усі, а просто опишу сам феномен. Під час пересування мурахи орієнтуються на хімічний слід, залишений іншими. Якщо в певний момент група збивається з маршруту й замість прямого шляху починає рухатися по колу, решта починає йти за їхнім феромонним слідом, утворюючи замкнуте коло. Так виникає смертельна спіраль: що більше мурах долучається до млина, то сильніший хімічний слід і тим важче їм вирватися. Ніхто не розриває коло, бо кожен переконаний, що рухається у правильному напрямку - за лідером. У результаті мурахи продовжують свій рух, поки не гинуть від втоми чи голоду, так і не вирвавшись із пастки, створеної власними інстинктами. У мурах немає критичного мислення, нема кому поставити під сумнів напрямок руху чи правила пересування, нікому поставити питання «Що й навіщо, в біса, ми робимо?». Але ж у компаніях усе має бути по-іншому. Ми ж з вами більш розумні, правда? Правда? 0_0🏴‍☠️ Нотатки креадира