І ще ніготь зламала 🤣Літечко, відпусти!Це літо було для мене біполярним і прекрасним. З одного боку, багато двіжу на свіжому повітрі, виставки, настолки, кав'ярні, бокс, сапи та інший егегей.З іншого, я значну частину літа провела по застудах, розтяжіннях, алергіях, зажимах, головних болях, рваних і кусаних ранах. І ще в обробці собачо-котячих ран і швів і алергій і запрілостей. І в новинах від чоловіка про його вірусняки полігонні. Так концентровано по здоров'ю давно за сезон не прилітало. Жалітись вроді нема з чого, бо всьо було по краєчку, прямої майже негайної загрози для життя не було – хіба в кицьки. Але обширно, обширно. Тому на осінь були сподівання стрімко одужувати і не хворіти принаймні до морозів. Але шось здається шиш мені 🤣 он, останні два дні ржу в себе (бо всі близькі мені б за цей мегажарт наживо вліпили б добряче), шо таки треба свисток, бо як в завалі буду, то ж навіть голосу не маю покликати на допомогу 🥴 хай це буде вам знаком свистки покласти до турнікетів, мало лі. Хай краще щоб не знадобились. Але літо було хорошим. Попри все і на зло всьому.