Рутинне нагадування, яке я би просила поширити:– продавці, касири, консультанти та інші кого ви сьогодні зустрінете наживо та, вірогідно, онлайн – вони сьогодні не спали в тих же містах, що і ви. Будьте ввічливі і дайте їм простір подумати– донатити гроші завжди хороша ідея– також варто за наявності зайвих речей і думки, що пора би розхламитись, погуглити пункти збору одягу та предметів вжитку в вашому місті/районі, і дізнатись, що може бути корисно переселенцям та тим, хто сьогодні втратив все– це також можна дізнатись в шпиталях– руки для розбору завалів зазвичай треба. Якщо вам треба зкинути кортизол і ви можете задонатити кілька годин своїх м'язів – пошукайте орггрупу свого району чи постраждалого місця – донатити кров та плазму– також ввічливим буде переглянути календар на сьогодні-завтра вже і завчасно скасувати все, що вам не лізе, щоб інші також могли вільніше розпоряджатись часом. Якщо ж сили у вас є, то дійти скоріше варто – можливо, ви цим когось підтримаєте грошима. До себе тим часом варто поставитись з любов'ю:– скасувати все, шо не лізе– не очікувати від себе 100% ефективності – за можливості взятись за легші для неспаного часу задачі, а важкі (зазвичай це щось креативне та із залученою комунікацією, але можливо для вас це інакше) перенести на завтра чи майбутній тиждень– пити воду, хоча може не хотітись– зробити кілька прийомів їжі. Хай це буде баночка йогурту чи хліб з огірком, без надмірності, але їсти треба, просто організм на стресі може забути– кофеїни, теаніни, таурини краще поміняти на воду, все одно не поможуть Всім цьом. Поборемо