Ціна держави

У нашій країні та у громадянському суспільстві дуже модно боротися з корупціонерами. Це шляхетна і богоугодна справа. Але повністю невдячна справа боротися з корінням корупції. А що таке коріння корупції? Це дискреції - можливість особи, що займає державні посади на власний розсуд трактувати закон.Щоб позбавити ці особи дискреції недостатньо бігати і кричати "ось цей корупціонер! посадіть його!". Треба провести ретельне дослідження, де виникає дискреція. На основі дослідження запропонувати рішення, яке позбавляє держслужбовців дискреції.І один з найскладніших етапів - пролобіювати ці запропоновані рішення, щоб прибрати ці дискреції, бо треба на пальцях пояснити як тебе конкретно обкрадає державний службовець завдяки наявності цих дискрецій. І коли ти все це зробив, то тебе ніхто не згадає, що ти прибрав цю дискрецію і ніхто не подякує. а вся слава дістанеться тим, хто бігає і хапає за руку корупціонерів, які монетизували ці дискреції.Отакі вони реалії справжньої протидії корупції.Ми свідомо обрали цей складний шлях. І цей шлях підтримують наші патрони, спонсори на Ютубі та жертводавці. За що вам велика подяка. Але є з вами теж проблема - те, що ви фінансуєте ніхто ніколи не оцінить.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

«Гармати чи масло»: МВФ попереджає про жорсткий вибір, поки уряди нарощують оборонні витратиНова епоха вищих оборонних витрат змусила МВФ застерегти: світ дедалі глибше входить у фазу вибору між військовими потребами та соціальним добробутом, а урядам доведеться ухвалювати дедалі важчі рішення щодо боргів і державних видатків.Так звана дилема «гармати чи масло» описує ситуацію, коли влада змушена вибирати, куди спрямовувати обмежені ресурси - на військові потреби чи на соціальні програми.У своєму новому World Economic Outlook МВФ зазначив, що приблизно половина країн світу вже збільшила військові бюджети. Крім того, продажі озброєнь найбільших оборонних компаній світу за останні 20 років у реальному вимірі подвоїлися.На думку фонду, ця тенденція, ймовірно, збережеться, оскільки геополітична напруга лише посилюється. А це ставить серйозне питання: чи не почне зростання оборонних витрат витісняти інші напрями державних видатків - насамперед соціальні.Посилаючись на аналіз досвіду 164 країн від завершення Другої світової війни, МВФ попереджає: історія показує, що хвилі різкого збільшення військових витрат зазвичай погіршують фіскальний і зовнішньоекономічний баланс, а згодом часто призводять до стрімкого зростання державного боргу та істотного скорочення соціальних витрат.Міністр фінансів Франції Ролан Лескюр визнав, що протиставлення оборони й соціальних видатків може обернутися політичним відкатом для влади напередодні президентських виборів 2027 року.Водночас він наголосив, що збільшення оборонних витрат може дати так званий подвійний дивіденд: не лише зміцнити суверенітет, а й створити нові робочі місця всередині країни.«Віра в систему»Президент Світового банку Аджай Банга заявив, що оборонні витрати справді стали пріоритетом для багатьох країн, тоді як фінансування міжнародного розвитку в розвиненому світі скорочується.Водночас він нагадав, що торік вдалося залучити рекордний обсяг коштів для IDA21 - механізму Світового банку, який спрямований на підтримку найбідніших країн.У межах 21-го раунду фінансування Міжнародної асоціації розвитку (IDA) наприкінці 2024 року було мобілізовано додаткові 24 млрд доларів, що після фінансового мультиплікатора дало 100 млрд доларів фінансування. Ці кошти спрямовуються на підтримку 78 країн із найнижчими доходами, зокрема на інвестиції в охорону здоров’я, освіту та кліматичну стійкість.Банга заявив, що все ще зберігає віру в систему, але для цього потрібно переконувати країни-донори, чому така підтримка відповідає і їхнім власним інтересам.За його словами, інвестиції у створення робочих місць для молоді в країнах, що розвиваються, вигідні й платникам податків у розвинених державах. Причина в тому, що це сприяє формуванню сильнішого середнього класу, кращому економічному зростанню, а отже - створює нові можливості для компаній, інтелектуальної власності, продукції та робочих місць із розвинених країн.Останнім часом Європейський Союз офіційно визнав безпеку й оборону одним із головних пріоритетів, зокрема через триваючу російську агресію проти України.Очікується, що оборонні витрати в 27 країнах ЄС у 2025 році сягнуть 381 млрд євро. Це на 11% більше, ніж роком раніше, і майже на 63% більше, ніж у 2020 році.Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський заявив CNBC, що уряд дуже уважно стежить за ризиком соціального невдоволення, яке може проявитися на виборах, особливо на тлі попереджень МВФ про дилему «гармати чи масло».Він визнав, що мета Польщі витрачати 5% ВВП на оборону - це дуже багато."Але геополітична ситуація справді серйозна. Путін погрожує нам, погрожує НАТО, погрожує деяким нашим сусідам. Тому ми маємо ставитися до безпеки максимально серйозно, і це - один із головних пріоритетів нашого уряду", - заявив Доманський.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🤔США, ймовірно, не нададуть нового дозволу на купівлю російської нафти, заявив міністр енергетики РайтАдміністрація Дональда Трампа, найімовірніше, не видаватиме нового дозволу, який давав би країнам змогу купувати російську нафту під санкціями, навіть у межах спроб стримати зростання цін на пальне. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт."Це було тимчасове і досить широке послаблення. Не думаю, що його продовжать", - сказав Райт у середу на заході, організованому The Wall Street Journal.У березні Міністерство фінансів США справді видало такий дозвіл. Він давав змогу продавати російську нафту, яка застрягла на танкерах у морі, після того як війна навколо Ірану перекрила частину постачань із Перської затоки й різко підштовхнула ціни вгору. Термін дії цього винятку завершився 11 квітня.Від початку війни нафтові ціни зросли більш ніж на 30%, що потягнуло за собою подорожчання бензину, дизеля, авіаційного пального, добрив та інших товарів. Це створює сильний політичний тиск на президента Трампа, який напередодні листопадових проміжних виборів намагається не допустити нового стрибка споживчих цін.Майже повне блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти, спричинило найбільший збій на нафтовому ринку за весь час. У понеділок Трамп запровадив морську блокаду цього маршруту після того, як США та Іран у вихідні не змогли домовитися про продовження крихкого перемир’я, яке досі діяло.Поки дозвіл на купівлю російської нафти залишався чинним, постачання вантажів, які раніше застрягли в морі, різко зросли. Це дозволило Москві заробляти на нафтовому експорті більше, ніж будь-коли від перших тижнів війни проти України.Окремо діє ще один тимчасовий дозвіл - на продаж морської іранської нафти та нафтохімічної продукції. Його термін спливає 19 квітня.✍️ Подивимось, як воно буде, бо поточні події неодноразово доводять, що в цій Адміністрації Президента США не сім п'ятниць на тижні, а 666.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Олег Гетман описав сірі схеми ввезення авто в Україну. До описаного ще треба додати розмитнення, яке не зробиш без потрібного брокера. А на вторинному ринку при переоформленні не першої продажі авто за рік за 2-3 тис. грн можна отримати оцінку вартості авто у 10 тис. грн (при тому, що ринкова складатиме $9 тис.)Через схеми з імпортом б/в авто бюджет щороку недоотримує 17-18 млрд гривень, найбільша схема мінімізації податків - використання фіктивних сертифікатів EUR.1Також застосовуються схеми із дроблення на сотні псевдо-ФОП, заниження у рази вартості, учасники схем використовують затягнуті кримінальні провадження для уникнення відповідальності.1. Сертифікат EUR.1 – індустрія фальшивокКлючовою та найбільш масштабною схемою ухилення від податків став імпорт авто за підробленими сертифікатами EUR.1. Цей документ мав би підтверджувати європейське походження товару та знижувати митну ставку з 10% до символічних 0-1,8%.Масштаби підробок є значними. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України з питань економічної безпеки було оприлюднено дані Державної митної служби: із 15 000 перевірених сертифікатів лише 1078 виявилися справжніми. Це означає, що понад 90% документів, які давали право на пільги, були фіктивними. Лише за останні три роки прямі втрати бюджету від цієї схеми перевищили 10 мільярдів гривень.2. Дроблення бізнесу через псевдо-ФОП: Великі гравці позиціонують себе як єдині бренди, але фактично оформлюють угоди через сотні ФОПів, що дозволяє уникати сплати ПДВ, ЄСВ та ПДФО. За оцінками ТСК з питань економічної безпеки – лише один великий гравець ринку створює потенційні втрати бюджету на рівні 3,5 млрд гривень на рік;3. Заниження вартості: Близько 57% продажів вживаних авто декларуються та продаються за ціною нижче 50 тисяч гривень, що є очевидною аномалією для ринку;Які шляхи вирішення питання?Для виведення ринку вживаних авто з тіні необхідно інтегрувати бази даних МВС, податкової та митниці. Доцільним є зазначення VIN-коду у податкових накладних для наскрізного відстеження руху авто – від імпорту до переміщення всередині митної території України.Також доцільним є ідентифікувати за VIN-кодами всіх 110 тисяч авто, ввезених за фальшивими EUR.1 за минулі рокиЗ метою спрощення для громадян придбання транспортних засобів за кордоном - необхідне удосконалення валютного регулювання, зокрема шляхом підвищення лімітів прямої оплати фізичними особами за придбання транспортних засобів.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Видобуток нафти в Росії перестав зростати на тлі українських ударівУ березні російський видобуток нафти фактично завмер після трьох місяців поспіль зі зниженням. Згідно з даними ОПЕК, у середньому за місяць російські компанії видобували 9,167 млн барелів на добу. Це лише трохи вище за переглянутий показник лютого - 9,164 млн барелів на добу. Водночас цей рівень залишився на 407 тис. барелів на добу нижчим за квоту, встановлену для Росії в межах угоди картелю.На морський експорт і нафтопереробку в Росії й далі тиснуть українські атаки. У березні Київ завдав ударів по шести російських НПЗ, через що чотири підприємства були змушені тимчасово зупинити роботу. Серед них - і великий Киришський нафтопереробний завод.Додаткові перебої спричиняють і регулярні атаки безпілотників на ключову портову інфраструктуру Росії. Йдеться про два стратегічно важливі балтійські порти - Усть-Лугу та Приморськ, а також про чорноморський порт Новоросійськ.Окремий чинник невизначеності - політика США. Минулого місяця Білий дім тимчасово дозволив купівлю російської нафти, але дія цього послаблення завершилася 11 квітня. Чи буде його продовжено, адміністрація Трампа поки офіційно не оголосила. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Єгипет пообіцяв більше не купувати зерно, яке Росія вивозить з окупованих українських територій. Заява гучна і важлива, але головне питання — чи реально це проконтролювати на практиці.Після зустрічі Володимира Зеленського з президентом Єгипту Абделем Фаттахом ас-Сісі прозвучала обіцянка, що Каїр не прийматиме таке зерно. І це справді принципова історія: за словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, торік Росія вивезла з окупованих територій понад 2 млн тонн зерна, і майже 40% цього обсягу пішло саме до Єгипту.Але проблема в тому, що довести походження такого зерна дуже складно. Як пояснює журналістка-розслідувачка SeaKrime Катерина Яресько, у Чорному морі судна масово або вимикають AIS, або використовують спуфінг — тобто передають фальшиві сигнали про своє місцезнаходження. На екрані судно може “бути” в Туреччині чи Новоросійську, а насправді вантажитися в Маріуполі, Бердянську, Севастополі чи Феодосії.Схема працює просто: судно зникає з радарів у Чорному морі, а потім знову “з’являється” вже дорогою до Босфору. За цей час воно встигає завантажитися в окупованому порту. Далі в хід ідуть фейкові документи: замість конкретного порту вказують щось розмите на кшталт “один із російських портів Чорного моря”. І в країні призначення ці папери часто приймають без зайвих запитань.Саме тому одного лише AIS недостатньо. Потрібні фото, відеофіксація, документи, супутні докази, конкретні кейси і постійний тиск на країни, які приймають такі вантажі.І тут важливий момент: навіть якщо Єгипет не перекриє цей канал миттєво, сама публічність теми вже має значення. Тепер Україна може опиратися на цю заяву і надсилати не загальні ноти, а матеріали по конкретних рейсах і суднозаходах. Якщо Каїр почне реагувати хоча б на частину таких випадків — це вже буде результат. Якщо ні, стане зрозуміло, що заява була лише політичним жестом.Ще один важливий висновок: Єгипет більше не є головним напрямком для краденого українського зерна. За словами Катерини Яресько, перше місце тепер вийшло до Сирії. І це, мабуть, найтривожніша частина всієї історії. Якщо відкрити сервіси відстеження руху суден, можна побачити постійний трафік зерновозів з окупованих портів саме до Сирії. Після зміни режиму там була коротка пауза, але потім прийом великих обсягів зерна з окупованих територій поновився.Втім, навіть точкові збої ламають економіку цієї схеми. Один із останніх кейсів: судно з краденим зерном не прийняли в Туреччині. Воно тижнями простоювало біля узбережжя, потім змінило напрямок, знову чекало і досі не могло нормально розвантажитися. А це вже прямі збитки для трейдерів і судновласників: зриваються строки, ростуть витрати, потрібно шукати новий порт, нового покупця або нову логістику. Чим більше таких проблем — тим менше прибутку від краденого зерна.Так, Росія може частково перекидати зерно іншими маршрутами — залізницею чи через інші порти. Але це дорожче, довше і складніше. А отже, будь-яке ускладнення цієї логістики вже працює на Україну.Тож головне зараз — не сама заява Єгипту, а те, чи перетвориться вона на реальні дії. Бо кожен зірваний рейс, кожна затримка і кожен закритий порт для краденого зерна — це не символічна, а цілком практична втрата для Росії.Докладніше у Латифундіста читайте📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🫡У 2025 році прибуток «Газпром нефти» скоротився майже вдвічі проти 2024-го. Загалом доходи компанії знижуються вже з 2023 року.Чистий прибуток «Газпром нефти» за підсумками 2025 року становив 246 млрд рублів, йдеться у пресрелізі компанії. Це на 49% менше, ніж роком раніше: у 2024-му компанія заробила 479,5 млрд рублів.Таким чином, прибуток «Газпром нефти» падає третій рік поспіль, хоча востаннє збитковою компанія була ще у 1999 році. Якщо у 2023 році річні доходи зменшилися лише на 7%, то у 2024-му спад уже сягнув чверті.Окрім втрати європейського ринку після повномасштабного вторгнення в Україну, експерти пояснювали погіршення фінансових результатів структур «Газпрому» також підвищенням податку на видобуток корисних копалин. Цей крок російська влада використовувала для покриття зрослих військових витрат.У 2024 році в Росії обговорювали сценарій об’єднання «Газпром нефти», «Роснефти» та «Лукойла» в одну національну компанію. За цим планом саме «Роснефть» мала поглинути «Газпром нефть» і «Лукойл», однак частина керівників цих корпорацій виступила проти такого злиття.Керівництво «Газпрому» заявляло про намір реструктуризувати компанію та скоротити штат, щоб реагувати на рекордні збитки. Однак на практиці в корпоративній структурі майже нічого не змінилося. Однією з причин є те, що Кремль регулярно використовує компанію не лише для профільного бізнесу, а й для виконання спеціальних політичних завдань. Зокрема, «Газпром» залучають до пропагандистських проєктів, будівництва спортивних об’єктів і благоустрою міст.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Балади економного лицаря — Поради фінансиста як зберегти і примножити кошти. На каналі розповідаємо про шлях до фінансової свободи та як не потрапити в пастки. Підписуйтесь!▪️Новини для ФОП — якісний перевірений новинний контент для ФОПів, тут Ви можете дізнатися багато цікавої інформації про податки для ФОП. ▪️LIGA.net— ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.▪️Міністерство Бізнесу— медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key

☄️Глобальна хвиля економії енергії на тлі енергетичної кризи - Financial TimesУ відповідь на енергетичний шок уряди багатьох країн, передусім в Азії, почали запроваджувати заходи економії пального та енергії. Досвід попередніх енергетичних криз показує, що такі потрясіння часто спричиняють довгострокові зміни у структурі споживання, тож нинішня криза може додатково прискорити електрифікацію.Найсильніше удар відчувають саме азійські економіки. За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2024 році до Азії прямувало 83% усього скрапленого природного газу і 84% усієї сирої нафти, що транспортувалися через Ормузьку протоку.На цьому тлі країни регіону вже почали вживати практичних заходів.🇹🇭 Таїланд заохочує державних службовців працювати дистанційно, а мешканців закликає менше користуватися кондиціонерами.🇻🇳 В’єтнам просуває велосипедний транспорт і спільні поїздки автомобілями.🇮🇩 Індонезія, найбільша економіка Південно-Східної Азії, зобов’язала держслужбовців раз на тиждень працювати з дому і водночас закликала населення ощадливіше використовувати скраплений нафтовий газ та інші види пального.🇵🇰 У Пакистані, який переживає гостру нестачу коштів, внутрішній чемпіонат із крикету нещодавно стартував із матчів на порожніх стадіонах - також як частина зусиль зі збереження пального.Усе це свідчить, що нинішня енергетична криза вже впливає не лише на ринки, а й на повсякденне життя цілих країн, змушуючи уряди переглядати моделі споживання енергії та шукати нові, більш ощадливі підходи.Ну ти диви! Які ідіоти! Можна було запровадити національний кешбек на пальне і ніяких криз. Ех, треба цих лузерів з державної політики відправити до українського уряду та Президента на стажування - переймати інноваційний досвід.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇮🇷Цивільна економіка Ірану руйнується, а військова - багатієСкорочений переклад статті з The Economist:Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні. Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність "нафтового пайка" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло "премію" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою