Скинувши обладунки після чергового бою,Всядеться у посадці, умовно-прикритий РЕБом,Відкриє бляшанку "Red Bull" замурзаною рукою...Йому двадцять три. І він - штурмовий демон."Мультикам" передпліччя волого тьмяніє багряним - З пальців спадають важкі сургучеві краплі...І риється поруч у рюкзаку втомлений медик-ангел -Худеньке руде дівчисько з очима кольору сталі.Ангел шипить змією і матюкається стиха:"Не напасешся на вас турнікетів, ви, придурки шалені!"Демон мружиться безтурботно... Злизує сніг відлига,Лютневе повітря напалмом горить в легенях.Очі - смола із гарячою лавою - навпіл.Серце - реактор. Лють - у активній зоні.Поки руку йому бинтом перемотує ангел -Він гортає список контактів у телефоні.Душі ворожі - демон скидає до пекла.Ворожі тіла - землі на поталу лишаються.Демон всміхається - ікла в бездонне небо.Небо у відповідь - знову чомусь не всміхається.У демона пара контузій і пара татуювань,Вдома сестричка і мама. Вітчим - у "сорок сьомій".У демона - жодних рефлексій. У демона - жодних вагань.У демона - орден "За мужність"... І до срібла всивілі скроні.Демону хочеться спати... А ще - "біг-мак" і додому..."Додому"... Так ніжно здригаються передсердя...Демон про це не скаже. Не скаже ніколи й нікому...Демон сьорбає свій "Red Bull", станцювавши бачату зі смертю.© Василь Мулик