❗️Друзі, вітаю! Потребую вашої допомоги!Спочатку розповім трошки про свою службу. Після проходження БЗВП я випадково потрапив в роту розвідувально-безпілотних авіаційних комплексів однієї з механізованих бригад, яка виконувала та досі виконує завдання на Великомихайлівському напрямку Донецької області. Пройшовши навчання в школі пілотів-розвідників, отримав військову спеціальність. Шевченко, Маліївка, Воскресенка, Комишуваха, Тернове, Соснівка, Великомихайлівка — це села в яких або біля яких були наші позиції, починаючи з весни 2024 року. За рік наших виїздів на позиції, війна дуже змінилася через розвиток технологій дронів. Від бойових змін тривалістю в 4 доби ми поступово прийшли до змін тривалістю в 30 діб. Але тепер ми не заїжджаємо, а заходимо на позиції пішки 20 км в кожен бік. Все через дуже ускладнену логістику. Дистанційне мінування доріг, дрони-ждуни, просто fpv-дрони в повітрі — фактори, які впливають на ротації, постачання провізії та власне самих дронів для виявлення та ураження ворога, який суне толпами останні пару місяців.Тому настало питання в придбанні для себе значно легшого та захищенішого бронежилета, детектора дронів та гладкоствольної рушниці. Нажаль, не всім нас забезпечують. Наразі збираю суму 120 тис грн. Якщо назбирається більша сума, витрачу її на детектори дронів для інших наших екіпажів.💥 Посилання на Монобанку: https://send.monobank.ua/jar/8h88EoZVeqРеквізити для поповнення банкиОтримувач: Чубарець Михайло ОлександровичIBAN: UA183220010000026203378044158ІПН / ЄДРПОУ: 3235808038Призначення платежу: Поповнення рахунку банкиВсім безмежно вдячен за будь-яку допомогу! Бережіть себе та своїх близьких!З повагою,Михайло
\🥳/ Друзі, вітаємо вас із Міжнародним днем астрономії!Сьогодні Місяць перебуває у фазі першої чверті, що забезпечує сприятливі умови для спостереження за ним. Фахівці й любителі Космосу зі всього світу об’єднуються, аби разом вшанувати астрономію – науку, яка розкриває таємниці (поза)земного простору, формує критичне мислення та надихає покоління до нових відкриттів.Над цим невтомно працюють сотні тисяч людей: збирають інформацію, аналізують дані, вивчають факти, проводять дослідження, розробляють технології, пишуть підручники, створюють астрофото і освітні матеріали, а також – діляться всім цим із вами 🤲🏻🌟 Тому ми хочемо подякувати вам за підтримку, всім працівникам – за їхню працю, і самим собі, адже ми теж робимо внесок 💪🏼Пропонуємо долучатися до наших безкоштовних курсів:● Variable Stars Lectures (VSL) оповідає про основи астрофізики та змінні зорі у відеолекціях;● Binary Stars Modeling (BSM) надає знання з фізики процесів у подвійних зоряних системах у коротких змістовних відео;● 🤫 Asteroseismology Lectures – от-от стартує новий курс про астросейсмологію.Астрономія – не лише про щось високе, що існує десь далеко. Сьогодні знання, отримані внаслідок розвитку цієї науки, застосовуються в інших галузях: супутникова розвідка, зв'язок і моніторинг, навігація, формування світогляду, медична апаратура – цьому сприяють дослідження оптики й електроніки, а також обробка даних, яку здійснюють астрономи. Можливо, це неочевидно, проте астрономія сприяє тому, щоби одного дня небо над Україною знову стало чистим і мирним. Ми раді бути тут для вас і крокувати разом у невідоме, аби робити його відомим.Тож нумо разом відкривати нові сторінки космічної історії України! ✨
Що ви знаєте про українські астрономічні обсерваторії? 👀 Пропонуємо разом і згадувати, й вивчати! Розпочинаємо серію дописів із Головної астрономічної обсерваторії НАН України, тому готуйте ваші ручки!.. або мишки…✍🏻 ГОЛОВНЕ ПРО ОБСЕРВАТОРІЮ НАН (Національна академія наук) – найбільший центр наукових досліджень в Україні. ГАО НАН (Головна астрономічна обсерваторія НАН) – одна зі двох астрономічних обсерваторій у Києві. Була заснована 17 липня 1944 року. Тут працюють кілька наукових відділів, у складі яких знаходяться наукові лабораторіїї. Основні напрямки досліджень: позиційна астрономія та космічна геодинаміка; фізика Сонця й тіл Сонячної системи; фізика та еволюція зір і галактик; фізика космічної плазми; астрономічне й космічне приладобудування та інші. При ГАО також діють спеціальні центри спостережень, як-от метеостанція, і використовується різноманітне обладнання, як-от астрографи, сонячні телескопи і навіть КІТ (київський Інтернет телескоп). 🪐 МУЗЕЙ ТА ЗАХОДИ:На базі великого діючого телескопа було створено Музей обсерваторії, який ви можете відвідати, щоб дізнатися історію закладу й побачити Сонячну систему через вічко телескопа. Записатися на екскурсію можна через офіційний сайт, а на фейсбук сторінці ГАО ви можете слідкувати за освітніми лекціями та науковими заходами.
Друзі, ми розпочинаємо ланцюжок дописів про телескоп TESS з важливої події як для нашої команди, так і для астрономії в цілому.✨ Запущений у 2018 році Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) – це космічний телескоп, створений для пошуку екзопланет за допомогою транзитного методу, дані якого є у відкритому доступі. 🔹 Унікальність: окрім доступності, космічний прилад працює на високоеліптичній орбіті, що дозволяє отримувати криві блиску з роздільністю до тисячних часток зоряної величини. 🔹 Місія: TESS можна вважати пошуковим «прицілом» для великих космічних програм пошуку та дослідження екзопланет, запуск яких заплановано у майбутньому.🔹 Результати: нині на базі його даних було опубліковано 3858 статей, завдяки яким підтвердили існування 769 екзопланет та виявили 7913 кандидатів.👉🏻 Детальніше про телескоп на нашому сайті Серед цих статей є і три авторства CSF, одна з яких написана в межах TESS-UA-2022 та дві – під час двох хвиль проєкту «Мисливці за зорями». Також TESS є невід'ємною основою наших майбутніх статей, включно з результатами проєкту «AstroLab».☝🏻 Зауважимо – наша команда завдяки цьому телескопу досліджує змінні зорі, а не екзопланети. Тому залишайтесь з нами, аби бути обізнаними у сфері сучасних телескопів та зоряних відкриттів 🔭🌟
⚡️ РОЗВІНЧУЄМО МІФ ПРО ПЛАСКУ ЗЕМЛЮ! Про не пласку – теж.Синоптики прогнозують збільшення кількості опадів у світі та капелюхів із фольги!.. Жартуємо. Але не зовсім. У зв'язку зі космічною місією «Артеміда-2» конспірологи і хайпожери звичайні почали розганяти в соцмережах суперечки, що місія – фейк, а Земля насправді не кругла.🔹 І Земля насправді НЕ «кругла»Наша планета подібна до кулі, трохи сплюснута біля полюсів і розширена на екваторі через обертання, тому наукова форма Землі – не «сфероїд» (ідеалізована), а «ґеоїд» (нерівна).🔹 До чого тут «Артеміда-2»Скептики не стільки вірять, що Земля пласка, скільки відмовляються визнати, що вона такою не є, чи що космічні польоти реальні. Хтось не довіряє урядам, фондам, керівникам компаній; хтось тримається релігійних/міфологічних уявлень; хтось публічно називає сучасну науку промиванням мізків. Місію «Артеміда-2» (2026) скептики називають знятою у студії чи створеною ШІ, а місію «Аполлон-11» (1969) – сфальсифікованою. Посилаються на візуальні аномалії у відео, нечітку трансляцію і те, що Земля – пласка.🔹 Земля не «кругла», але й НЕ пласкаЦе було доведено ще давніми греками, а сьогодні – підтверджено наукою. 1) Існують численні фото, відео, результати досліджень. 2) Будь-хто, маючи невелику спрямовану радіоантену, міг відстежувати проліт космічного корабля типу «Оріон». 3) На Землі діє гравітація, яка притягує все до центру маси, тож кулеподібна форма планети зберігає її стійкість. 4) Навігація: траєкторії польотів, особливо далекі маршрути, дійсні в умовах кулеподібної форми. На мапах вони виглядають вигнутими тому, що пласкі самі мапи, а не Земля. 5) Часові пояси залежать не тільки від положення Сонця, але й від форми Землі. День і ніч не можуть наставати одночасно, якщо планета пласка. 6) При русі зі Півночі на Південь сузір'я змінюються, а Полярна зоря опускається нижче до горизонту. І це лише частина можливих прикладів.📸: NASA#астрономія #csf #спростування
🚀 Наша наукова стаття опублікована!У межах проєкту TESS-UA-2024 ми підготували статтю, яка вийшла у словацькому науковому журналі Contributions of the Astronomical Observatory Skalnaté Pleso (CAOSP).Проєкт спочатку задумувався для дослідження періодів змінних зір і не був реалізований повністю. Втім саме його перша частина стала основою серії проєктів «Мисливці за зорями».🔭 Наші результати: – відкрито 191 змінну зорю – 43 об’єкти класифіковано – для 89 визначено періоди – виявлено об’єкт TIC 149623590, природа якого досі залишається невідомою й потребує подальших дослідженьОкремо тішить професійна і якісна комунікація з редакцією журналу: рецензування було швидким і конструктивним. Щиро дякуємо редколегії CAOSP та пишаємося командою, яка довела це дослідження до публікації 💫👉🏻 Ознайомитись зі змістомДля нас це не просто стаття, а доказ того, що навіть експериментальні й «нульові» проєкти можуть вирости у повноцінні наукові результати.Попереду – ще більше досліджень, відкриттів і нових ідей 🌌
Наша стаття офіційно опублікована у Journal of Physical Studies 🛰📄Вона стала результатом проєкту «Мисливці за зорями – 1», який тривав з лютого по квітень 2025 року.Учасники працювали з реальними даними космічного телескопа TESS і шукали раніше невідомі змінні зорі. Це була перша повноцінна ітерація всієї серії «Мисливців за зорями» – з викликами, помилками та важливими висновками.🔭 Основні результати дослідження: – відкрито 56 нових змінних зір; – для 34 об’єктів визначено періоди змінності; – у проєкті працювали 7 учасників і 4 ментори; – закладено основу для наступних проєктів і наукових статей серії.Шлях до публікації був довгим: кілька раундів рецензування, очікування відповідей і численні правки. Але результат того вартий.Ця стаття – доказ того, що освітні ініціативи можуть завершуватися повноцінним науковим внеском, а робота учасників – ставати частиною світової науки 🌌Попереду – нові проєкти, нові статті й ще більше відкриттів ✨👉🏻 Ознайомитися з публікацією можна за посиланням.
🔭 💔 Друзі, ви напевно пам'ятаєте, що півтора тижні тому від обстрілів постраждала Одеська астрономічна обсерваторія. В результаті цього було вибито чи безповоротно пошкоджено ~60% вікон та металопластикових дверей, постраждали деякі стіни, дахи та стелі. Усі 29 вікон механічної майстерні тепер залишилися без скла. Сильних руйнувань зазнав павільйон історичного меридіанного круга.Збудована у 1871 році, обсерваторія пережила вже дві світові війни. Тепер оце...На жаль, Одеський національний університет, до якого юридично відноситься обсерваторія, не має змоги фінансувати її відновлення. Відтак, всі надія — на небайдужих закоханих в астрономію людей, для яких важливий розвиток науки та її популяризація в Україні.Збір організовано на рахунок ГО «Українська астрономічна асоціація» — професіональної спілки астрономів України. Кожен ваш внесок — важливий. Саме завдяки ВАМ обсерваторію вдасться зберегти для наступних поколінь астрофізиків. 🔭 Найменування отримувача: ГО УКРАЇНСЬКА АСТРОНОМІЧНА АСОЦІАЦІЯ
Код ЄДРПОУ: 14288097
Рахунок отримувача: UA123052990000026006036209593 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК"Призначення платежу: Благодійний внесок на відновлення Одеської астрономічної обсерваторії, пошкодженої внаслідок військових дій.
Деталі можна уточнити отут.Там же, до речі, написав і Осман Шахруханов, який проживає на території обсерваторії, і свого часу водив екскурсії та читав лекції (дехто з вас його точно знає):Під час вибуху я спав у своїй кімнаті. Прокинувся від вибуху весь у осколках скла та штукатурці. Мій будинок постраждав не сильно, тріщини у стінах, вибиті вікна, по даху не радикально. У підвал я вже пішов після третього вибуху. Добре, що інтерферометр не постраждав, тільки підвіску перекосило.
Будемо вдячні за поширення.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)
TGLIST.COM.UA
