Психологія з Орхідеєю | Питання:"Мені 29 років, виросла в багатодітній родині, 9-та з 11 дітей...

Питання:"Мені 29 років, виросла в багатодітній родині, 9-та з 11 дітей. Завжди вважала себе самостійною особистістю, щоправда, деколи мені не вистачає впевненості у прийнятті будь-яких рішень. Я помітила, що мені важко приймати рішення навіть у покупках, я завжди беру з собою сестру, щоб вона зі сторони подивилась. Я постійно себе аналізую, чи правильно я вчинила, чи не буде це в ущерб мені, сім'ї... І постійні такі думки... Як думаєте, з чим пов'язана така невпевненість у прийнятті рішень. Ремарка: зазвичай мені потрібно подумати, обдумати, зважити всі за і проти, і лише тоді приймати рішення. А коли я швидко і спонтанно приймаю рішення, частіше потім жалкую..."Відповідь:Щоб розібратися, дайте собі відповіді на такі питання:Як Ваші батьки чи інші родичі вчили Вас приймати рішення?Як вони їх приймали самі?Чи доводилося часто економити і купляти тільки найнеобхідніше?Чи дозволялося у сім'ї робити неважливі покупки, в яких особливо не було користі, але так хотілося їх мати?Чи є у Вас залежність від чужої думки?Чи критикували у батьківській сім'ї той вибір, який Ви робили, чи рішення, яке Ви приймали (щодо серйозних питань чи дрібниць)Чи говорили батьки чи інші родині щось дуже негативне про спонтанне прийняття рішення? Описане Вами дуже схоже до того, що в сім'ї дитину вчили не приймати нерозумних рішень, не тратити гроші на те, що не особливо потрібно, економити. Або дитина сама зробила такий висновок, дивлячись, як приймають рішення батьки. Частково такий підхід дає хороші результати, а частково робить для людини труднощі і їй важко потім приймати рішення вже у своєму дорослому житті.Насправді, у нас є багато потреб. Є головні потреби - їсти, спати, одягнутися і т.д. А є другорядні, без яких у важкий ситуаціях можна вижити. Проте, ми створені Богом не для того, щоб постійно жити в таких важких ситуаціях. І для нормального психічного розвитку, щоб добре себе почувати, нам потрібно часом себе і балувати. Купувати такі дрібнички, які можливо не такі потрібні на перший погляд, але які важливі для вас, які приносять вам радість. Наприклад, наші хобі не завжди можуть бути корисними для інших, але вони дуже потрібні нам, бо так ми розвиваємося, відпочиваємо, заспокоюємося, відволікаємося від щоденних справ та ін. Дрібнички прикрашають наше життя і часто допомагають нам добре себе почувати. Якщо людина постійно це собі забороняє, вона не відчуває такої радості від життя, гризе себе і критикує, відчуває провину. Тому варто дозволяти собі інколи купувати дрібнички, навіть якщо на перший погляд вони не будуть сильно корисні для вас та сім'ї, давати собі те, що хочеться, а не те, що говорять інші, якщо воно не переступає ваших моральних переконань. Давати собі більше свободи у прийнятті рішень і дозволяти спонтанність там, де це не нашкодить#питаннявідповіді