Не закохані - Алі ГейзелвудМоя оцінка: ★★★★☆Мабуть, в тому, що мені не сподобалось так, як я на це розраховувала,винна більше я, ніж книжка, бо я брала її не читаючи анотації й не дивлячись на тропи.Оскільки всі попередні книжки пані Гейзелвуд були плюс-мінус однакові (тільки «Наречена» трошки випала з цього ряду — і жанрово, і тематично), я очікувала, що «Не закохані» буде схожа на них. І я щиро цього хотіла😏Я знаю, що багато хто хейтить творчість авторки, кажучи, що вона пише фактично одне й те ж, але для мене це завжди було великим плюсом — я брала книжку Гейзелвуд, коли хотіла передбачувану, теплу, смішну історію, яка у 100% випадків робила мене щасливою. І саме через те, що від «Не закоханих» я очікувала одне, а отримала інше, книжка мені не дуже зайшла — якби я прочитала її в якийсь інший момент з іншим настроєм і бажаючи отримати інші емоції, мені б сподобалось значно більше (але в мене був клуб, дедлайн і відсутність навику гуглити книжки авторки, яку я купую автоматично👍). Так, тут події все ще крутяться навколо STEM, головний герой закохується першим (і буквально молиться на головну героїню), діалоги — дотепні, а жарти — смішні, але загалом книжка значно важча: багато серйозних тем, а герої — значно травмованіші, ніж всі, з ким Алі знайомила нас раніше. Тепер давайте про все детальніше. 🔥 Любовна лінія та сцени 18+Мені не вистачило цієї фірмової гейзелвудської хімії, яка змушує пищати і дриґати ніжками — так, читати загалом цікаво, але взаємодії Ру та Ілая не змушували мене завмирати посеред речення і забувати, що треба продовжувати дихати. Типу було ок, але не більше. Сцени 18+ написані добре і їх досить багато. Секс в цій книжці — не просто для того, «щоб було гаряче», і не як щось, відірване від емоційного зростання персонажів і розвитку їхніх стосунків. Це буквально і каталізатор, і мова близькості, і зона вразливості.Але навіть з урахуванням всього цього, мені сцен 18+ було забагато — в другій половині книжки я читала їх здебільшого по діагоналі, бо вони мене втомили (*бурчить, як старий дід*).🟣 Мені сподобалась Ру. Соціально незграбна, тривожна, закрита, подекуди жорстка, вона звикла до того, що єдиний безпечний спосіб жити — це бути відстороненою і не дозволяти людям побачити її недоліки, не допустити ситуацію, де її знову виявиться недостатньо, де вона буде від когось залежати, де її покинуть, зрадять чи вимагатимуть заплатити за турботу, допомогу чи любов. Вона відрізняється від всіх інших героїнь Гейзелвуд, але я щиро її розумію і дуже люблю — вона моя друга найулюбленіша жінка після Елсі.🟣 Мені сподобався Ілай. Ну не може бути нічого сексуальнішого, ніж стабільно присутній, послідовний у своїх діях, терплячий чоловік, який до того ж ще й достатньо емоційно зрілий, щоб розуміти, що іноді кохання — це не прорвати захист людини, яка тобі дорога, а просто дочекатися, поки вона сама перестане вважати тебе загрозою. Він не зʼявляється в житті Ру, щоб «полагодити» чи «врятувати» її, він просто залишається поруч і показує «зі мною безпечно», «я бачу тебе», «ти можеш не поспішати», «я не візьму більше, ніж ти готова дати». Краш😍🔥 А ще мені дуже сподобалось те, що нам показали ту рідкісну для книжок закоханість, яка на старті не виглядає як щастя, метелики і відро серотоніну, в якому ти плаваєш з дурною усмішкою на обличчі. Це закоханість, яка виглядає як втрата контролю. І як тривога. Як злість, роздратування та імпульс втекти. І як купа підозр, які перемежовуються бажанням знецінити власні почуття, поки вони не стали небезпечними. Дуже розумію Ру і дуже розумію її страхи — як на мене, це, мабуть, найкраща частина книжки. ⚡️ І корпоративний / STEM аспект для мене був не менш цікавим, ніж стосунки Ру та Ілая. Загалом мені ця книжка десь на 7-8 з 10. Вона точно не улюблена з книжок Гейзелвуд, але я вже морально готова до другої частини серії — несіть пʼятнадцятирічну різницю у віці і закоханість в найкращого друга старшого брата, якого я превентивно недолюблюю (Господи, допоможи🫖).Видавництво: 🌟Vivat#не_закохані_алі_гейзелвуд#відгуки_chornobrova_karooka