Всі ми приречені - Аманда Фуді, Чарлі Лінн ГерманМоя оцінка: ★★★★☆В перших розділах нам ніби між іншим нагадують про основи світоустрою і події першої книжки — я це ціную, бо я б ще години три намагалась пригадати, що там до чого.📖 Загалом друга частина сподобалась мені більше, ніж перша. Це справді цікаве фентезі з дуже незвичною магічною системою, давнім прокляттям, турніром на виживання, декількома любовними лініями (пробудження бісексуальності приєднується до чату), похмурою атмосферою, змовами, зрадами та неочікуваними сюжетними поворотами. Тепер детальніше. Що мені сподобалось найбільше?💍 герої В першій частині мені не вистачило розкриття персонажів, але друга частина це виправила. Тут було більше про їхні думки, переживання, сумніви, погані рішення, продиктовані почуттям обовʼязку, болем чи бажанням вижити.Герої втомлені, злі, розчаровані. І вони не можуть вийти з турніру «чистими» — їм доводиться приймати рішення, які когось ранять, доводиться ставити себе на перше місце, доводиться торгуватись з совістю і йти на компроміси з тим, у що завжди вірили. І мені дуже сподобалось, що тут не було миттєвих трансформацій, герої не ставали святими просто тому, що в один момент такі: «ой, ну може і не треба всіх вбивати?». Вони дуже поступово, крок за кроком, ламали те, що було вбудоване в них від самого народження — очікування, страх, заздалегідь написані сценарії. Я вірила кожному з них, співчувала їм та злилась разом з ними. ☠ турнір Це не той випадок, коли учасники борються за перемогу, бо керуються жадібністю чи бажанням отримати владу та вплив. Це історія про те, що робити з механізмом, який століттями перемелює дітей і називає це традицією. І персонажі починають ставити питання не «як виграти?», а «що, якщо не грати взагалі?».І це одна з найкращих речей у цій дилогії для мене. Я бачила відгуки, в яких читачі говорили, що це «Голодні ігри», але з магією, але це не зовсім так. Як на мене, ця дилогія більше про внутрішні рани, ніж про революцію та велике повстання. Це битва декількох важко зранених підлітків проти всіх — системи, прокляття, навіть власних сімей.Що мені не дуже сподобалось?⌛️ темпМісцями книжка повільніша, ніж хочеться. Місцями союзники змінюються так швидко, що ти сидиш і думаєш: «бляха, ви там всі нормальні?». Місцями стільки всього відбувається, що хочеться просто відкласти книжку і відпочити, бо подій забагато. І так, іноді здавалось, що 576 сторінок — це забагато.Загалом дилогія мені десь на 4 зірочки — читати дуже цікаво, але якщо ви шукаєте легеньке янґ едалт фентезі зі стовідсотковим хепі ендом, то це не воно🙂Видавництво: 🌟 Лабораторія#всі_ми_приречені_аманда_фуді_ч_л_герман#відгуки_chornobrova_karooka