Ферма «Лавлайт» - Б. К. БорісонМоя оцінка: ★★★☆☆Початок мені сподобався. Можливо, це була і не найбільш обґрунтована зав’язка в моєму читацькому житті, але герої були кумедні, милі і (очевидно) давно закохані одне в одного. А я ж дуже люблю троп «від друзів до закоханих»😍Але потім мені все зіпсувала Стелла. Далі будутьконкретні приклади, тому якщо хочете уникнути будь-яких спойлерів, то не варто розгортати: 🥲 Спочатку вона просто дуже довго поводилась як дитина, намагаючись приховати від усіх свої проблеми, які вже ставали явними. І всі її друзі по черзі бігали навколо неї, а вона просто робила загадково-втомлений вираз обличчя і морочила всім голову. Діалоги були приблизно такі:Що сталось? Нічого. Щось не так? Тобі здається.Давай поговоримо? Пізніше. І в мене вже на цьому моменті почало сіпатись око, але там був булочка-Лука (про якого ми детальніше поговоримо нижче), тож я стиснула зуби і продовжила читати.Але коли вона почала робити дурню вже майже у фіналі, я просто тричі ляснула палітуркою так, що книжка затряслась. 😱 Я не можу нормально сприймати людей (героїв), які у відповідь на «Я хочу бути твоїм хлопцем» кажуть: «Ні, не хочеш». Типу ТИ СЕРЙОЗНО? Він дорослий хлопчик за 30, може він там якось сам розбереться в тому, що він хоче, а що - ні?Чи коли він такий: «Я кохаю тебе, я хочу бути з тобою», а ця генійка у відповідь: «Ні, ти просто заплутався».Ой, Стелло, йди ти в сраку. 9 років! ВОНИ ХОДИЛИ ОДНЕ НАВКОЛО ОДНОГО 9 РОКІВ, ЩОБ ПОТІМ ВОНА МОГЛА ВИДАТИ ОЦЕ? Накрапайте мені корвалолу. 👩‍🦰 Дивіться, я взагалі дуже люблю книжки, в яких хтось з героїв боїться / уникає близькості, бо ці історії завжди зворушливо-прекрасні. Але ця книжка зі своїм завданням не впоралась. Бо є різниця між тим, щоб: - боятись кохання / відповідальності / того, що той, кого ти любиш, піде, і все одно залишатись дорослою людиною, яка поважає чужі почуття і не втікає в кущі за першої ж небезпеки;і тим, щоб:- заперечувати очевидне, ігнорувати чужі слова / дії / почуття і робити людині боляче лише тому, що хочеться вхопитись за стабільність. Що мені сподобалось? ✨ атмосфераПо-перше, зима, ялинкова ферма і святковий вайб. Ну я таке люблю. По-друге, місцеві жителі дуже милі. Добрі, уважні, привітні. Це було прям максимально комфортно.По-третє, відсутність драми. Тут мало конфліктів, емоційних підйомів та спадів, і якщо хочеться сильних гойдалок, то ця книжка може здатися надто спокійною, а подекуди і нудною (але я таке люблю, тому мені норм).По-четверте, віднайдена родина. І Лейла, і Бекетт прекрасні. Вони чудові друзі, надійні і турботливі. Їхнє спілкування, ставлення одне до одного - просто в серденько. Окремо скажу, що мене дуже зацікавило те, що авторка дала нам побачити про майбутні любовні історії кожного з них - планую читати далі, навіть попри те, що з першою частиною серії в мене склалось не ідеально. 💚 Лука Тотальний green flag. Лука - уважний, терплячий, турботливий. Він не тисне, не маніпулює, не ламає Стеллу під себе. Він поруч - завжди, за будь-яких обставин. Він проявляє ініціативу, але може прийняти «ні». Він хоче бути в стосунках, але згодний зупинитися на дружбі, аби лише не покидати людину, яку любить і яка найбільше за все боїться бути покинутою. Лука мені сподобався. Солодка булка😋Загалом книжка для мене на три зірочки, не більше, але читати серію далі буду.Видавництво: 🌟 РМ#ферма_лавлайт_б_к_борісон#відгуки_chornobrova_karooka